Розмовник

uk Робота   »   fi Työskennellä / tehdä töitä

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [viisikymmentäviisi]

Työskennellä / tehdä töitä

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Mi-ä-te-tte-työ-se---? M--- t----- t--------- M-t- t-e-t- t-ö-s-n-e- ---------------------- Mitä teette työksenne? 0
Мій чоловік – лікар за професією. M-----i-on --ä-ä-i. M------ o- l------- M-e-e-i o- l-ä-ä-i- ------------------- Mieheni on lääkäri. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. M-n--t-ösken-ele--osa----a--e-t- sa-r-a--o------a. M--- t----------- o------------- s---------------- M-n- t-ö-k-n-e-e- o-a-a-k-i-e-t- s-i-a-n-o-t-j-n-. -------------------------------------------------- Minä työskentelen osa-aikaisesti sairaanhoitajana. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. P-an -aam---e------ä. P--- s----- e-------- P-a- s-a-m- e-ä-e-t-. --------------------- Pian saamme eläkettä. 0
Але податки високі. Mu--a-verot-o-a- k-rk-it-. M---- v---- o--- k-------- M-t-a v-r-t o-a- k-r-e-t-. -------------------------- Mutta verot ovat korkeita. 0
І медстрахування дороге. J--s-i--s-a--------n-k-rkea. J- s------------- o- k------ J- s-i-a-v-k-u-u- o- k-r-e-. ---------------------------- Ja sairasvakuutus on korkea. 0
Ким ти хочеш колись стати? M---- sin- ha-u-t j-s----t----? M---- s--- h----- j----- t----- M-k-i s-n- h-l-a- j-s-u- t-l-a- ------------------------------- Miksi sinä haluat joskus tulla? 0
Я хотів би стати інженером. H---an-tu--a -----ööri-s-. H----- t---- i------------ H-l-a- t-l-a i-s-n-ö-i-s-. -------------------------- Haluan tulla insinööriksi. 0
Я хочу навчатися в університеті. H-l-an--p--kel-a y--o-i---ssa. H----- o-------- y------------ H-l-a- o-i-k-l-a y-i-p-s-o-s-. ------------------------------ Haluan opiskella yliopistossa. 0
Я практикант. O-e--------t-el---. O--- h------------- O-e- h-r-o-t-e-i-a- ------------------- Olen harjoittelija. 0
Я заробляю небагато. E--t--n-a-pa-j-n. E- t----- p------ E- t-e-a- p-l-o-. ----------------- En tienaa paljon. 0
Я проходжу практику за кордоном. M--u-la--- -yöha-j--tt-lu u-ko--il--. M------ o- t------------- u---------- M-n-l-a o- t-ö-a-j-i-t-l- u-k-m-i-l-. ------------------------------------- Minulla on työharjoittelu ulkomailla. 0
Це мій керівник. T-o-o--p-----. T-- o- p------ T-o o- p-m-n-. -------------- Tuo on pomoni. 0
Я маю люб’язних колег. Minulla ---mu---i- työk----ei-a. M------ o- m------ t------------ M-n-l-a o- m-k-v-a t-ö-a-e-e-t-. -------------------------------- Minulla on mukavia työkavereita. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. L-un-------- käym-e --na ru-k-la-s-. L----------- k----- a--- r---------- L-u-a-a-k-a- k-y-m- a-n- r-o-a-a-s-. ------------------------------------ Lounasaikaan käymme aina ruokalassa. 0
Я шукаю роботу. Et-in t-ö-----a-. E---- t---------- E-s-n t-ö-a-k-a-. ----------------- Etsin työpaikkaa. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. O-e- --lut ty-t-öm-nä--o -uoden. O--- o---- t--------- j- v------ O-e- o-l-t t-ö-t-m-n- j- v-o-e-. -------------------------------- Olen ollut työttömänä jo vuoden. 0
У цій країні є забагато безробітних. Tä--ä -aas-a on l-i-n ---t---yö--nt-. T---- m----- o- l---- m---- t-------- T-s-ä m-a-s- o- l-i-n m-n-a t-ö-ö-t-. ------------------------------------- Tässä maassa on liian monta työtöntä. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?