Розмовник

uk Заперечення 2   »   ku Negation 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [şêst û pênc]

Negation 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Перстень дорогий? Gust-lk--i-a -e? G------ b--- y-- G-s-î-k b-h- y-? ---------------- Gustîlk biha ye? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N-,-b----ê-wê -enê -0- -u----e. N-- b----- w- t--- 1-- e--- y-- N-, b-h-y- w- t-n- 1-0 e-r- y-. ------------------------------- Na, bihayê wê tenê 100 euro ye. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. L-bel---i ge- min t-n--pê-cî--ey-. L----- l- g-- m-- t--- p---- h---- L-b-l- l- g-l m-n t-n- p-n-î h-y-. ---------------------------------- Lêbelê li gel min tenê pêncî heye. 0
Ти вже готовий / готова? T---m--e--? T- a------- T- a-a-e-î- ----------- Tu amadeyî? 0
Ні, ще ні. N---h-n---. N-- h-- n-- N-, h-n n-. ----------- Na, hîn na. 0
Але скоро буду готовий / готова. L--elê--z ê an--a-am-d- bim. L----- e- ê a---- a---- b--- L-b-l- e- ê a-i-a a-a-e b-m- ---------------------------- Lêbelê ez ê aniha amade bim. 0
Хочеш ще супу? Z-d-t-r---r---d--w---? Z------ ş---- d------- Z-d-t-r ş-r-e d-x-a-î- ---------------------- Zêdetir şorbe dixwazî? 0
Ні, я більше не хочу. Na- nax-az-m. N-- n-------- N-, n-x-a-i-. ------------- Na, naxwazim. 0
Але ще одне морозиво. L- ------îre----î dixwa--m. L- b---------- d- d-------- L- b-r-e-î-e-e d- d-x-a-i-. --------------------------- Lê berfeşîreke dî dixwazim. 0
Ти довго вже тут живеш? E- -e--k------j - tu-l- -ir-rûd---? E- d----- d---- e t- l- v-- r------ E- d-m-k- d-r-j e t- l- v-r r-d-n-? ----------------------------------- Ev demeke dirêj e tu li vir rûdinê? 0
Ні, тільки місяць. Na---i ---e---ve. N-- j- m----- v-- N-, j- m-h-k- v-. ----------------- Na, ji mehekê ve. 0
Але я знаю вже багато людей. L- -i -----v- gelek-m-----n---s dik-m. L- j- n--- v- g---- m------ n-- d----- L- j- n-h- v- g-l-k m-r-v-n n-s d-k-m- -------------------------------------- Lê ji niha ve gelek mirovan nas dikim. 0
Їдеш завтра додому? Tu--ê --bê -i-î m-lê? T- y- s--- b--- m---- T- y- s-b- b-ç- m-l-? --------------------- Tu yê sibê biçî malê? 0
Ні, тільки у вихідні. Na- he-î z--d---ya-hef---ê. N-- h--- z- d----- h------- N-, h-r- z- d-w-y- h-f-e-ê- --------------------------- Na, herî zû dawiya hefteyê. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Lê -z-ê-ro-- -ekş-m--ve----m. L- e- ê r--- y------ v------- L- e- ê r-j- y-k-e-ê v-g-r-m- ----------------------------- Lê ez ê roja yekşemê vegerim. 0
Твоя дочка вже доросла? Ke-ika -- gi-îşt- --? K----- t- g------ y-- K-ç-k- t- g-h-ş-î y-? --------------------- Keçika te gihîştî ye? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-,-t-me-- w- h---h--deh e. N-- t----- w- h-- h----- e- N-, t-m-n- w- h-n h-v-e- e- --------------------------- Na, temenê wê hîn hevdeh e. 0
Але вона вже має хлопця. L--j------ -- -ev------ -e--. L- j- n--- v- h----- w- h---- L- j- n-h- v- h-v-l- w- h-y-. ----------------------------- Lê ji niha ve hevalê wê heye. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!