Розмовник

uk Заперечення 2   »   sl Negacija 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [petinšestdeset]

Negacija 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Перстень дорогий? Al- j--t- -r-ta--d-a-? A-- j- t- p----- d---- A-i j- t- p-s-a- d-a-? ---------------------- Ali je ta prstan drag? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Ne, s---e le -t- --r--. N-- s---- l- s-- e----- N-, s-a-e l- s-o e-r-v- ----------------------- Ne, stane le sto evrov. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. A-p-k --- j-- i-a--samo----des--. A---- j-- j-- i--- s--- p-------- A-p-k j-z j-h i-a- s-m- p-t-e-e-. --------------------------------- Ampak jaz jih imam samo petdeset. 0
Ти вже готовий / готова? Si -- -----(a)---r-p-a--jen(a-)? S- ž- g------- (---------------- S- ž- g-t-v-a- (-r-p-a-l-e-(-)-? -------------------------------- Si že gotov(a) (pripravljen(a))? 0
Ні, ще ні. N-,-n- --. N-- n- š-- N-, n- š-. ---------- Ne, ne še. 0
Але скоро буду готовий / готова. A-pak --- -ak----o---(a). A---- b-- t---- g-------- A-p-k b-m t-k-j g-t-v-a-. ------------------------- Ampak bom takoj gotov(a). 0
Хочеш ще супу? Bi---d-a- ----eč j---? B- r----- š- v-- j---- B- r-d-a- š- v-č j-h-? ---------------------- Bi rad(a) še več juhe? 0
Ні, я більше не хочу. Ne---oče--j--ve-. N-- n---- j- v--- N-, n-č-m j- v-č- ----------------- Ne, nočem je več. 0
Але ще одне морозиво. Ampak -i še -- --adol--. A---- b- š- e- s-------- A-p-k b- š- e- s-a-o-e-. ------------------------ Ampak bi še en sladoled. 0
Ти довго вже тут живеш? Ž- do------a-uj---t-kaj? Ž- d---- s------- t----- Ž- d-l-o s-a-u-e- t-k-j- ------------------------ Že dolgo stanuješ tukaj? 0
Ні, тільки місяць. Ne--še-e e--m-se-. N-- š--- e- m----- N-, š-l- e- m-s-c- ------------------ Ne, šele en mesec. 0
Але я знаю вже багато людей. V---ar-p-zna-----ve-iko l--d-. V----- p----- ž- v----- l----- V-n-a- p-z-a- ž- v-l-k- l-u-i- ------------------------------ Vendar poznam že veliko ljudi. 0
Їдеш завтра додому? A-i -e--ut-i-pe---- d-mo-? A-- s- j---- p----- d----- A-i s- j-t-i p-l-e- d-m-v- -------------------------- Ali se jutri pelješ domov? 0
Ні, тільки у вихідні. N-,--el- k---c ---na. N-- š--- k---- t----- N-, š-l- k-n-c t-d-a- --------------------- Ne, šele konec tedna. 0
Але я повертаюся вже у неділю. V-ndar --id-- ---v --de-jo nazaj. V----- p----- ž- v n------ n----- V-n-a- p-i-e- ž- v n-d-l-o n-z-j- --------------------------------- Vendar pridem že v nedeljo nazaj. 0
Твоя дочка вже доросла? Je---o-a---i--e odr-sla? J- t---- h-- ž- o------- J- t-o-a h-i ž- o-r-s-a- ------------------------ Je tvoja hči že odrasla? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-, i---še-e s--e-n---t le-. N-- i-- š--- s--------- l--- N-, i-a š-l- s-d-m-a-s- l-t- ---------------------------- Ne, ima šele sedemnajst let. 0
Але вона вже має хлопця. Vend-- ž---ma -anta. V----- ž- i-- f----- V-n-a- ž- i-a f-n-a- -------------------- Vendar že ima fanta. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!