Розмовник

uk Покупки   »   ku Shopping

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [pêncî û çar]

Shopping

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. E- -ix--z-- diya--y--ê --ki---. E- d------- d--------- b------- E- d-x-a-i- d-y-r-y-k- b-k-r-m- ------------------------------- Ez dixwazim diyariyekê bikirim. 0
Але не дуже дорогий. L-b-lê ne -i--b--a. L----- n- p-- b---- L-b-l- n- p-r b-h-. ------------------- Lêbelê ne pir biha. 0
Можливо сумку? D-be ----a---ye-î--est- -e? D--- k- ç-------- d---- b-- D-b- k- ç-n-e-e-î d-s-a b-? --------------------------- Dibe ku çanteyekî desta be? 0
Якого кольору Ви б хотіли? H-n-k--a- r---î--i-wa-i-? H-- k---- r---- d-------- H-n k-j-n r-n-î d-x-a-i-? ------------------------- Hûn kîjan rengî dixwazin? 0
Чорного, коричневого чи білого? Reş---ehwey- -n-î --î? R--- q------ a--- s--- R-ş- q-h-e-î a-j- s-î- ---------------------- Reş, qehweyî anjî spî? 0
Велику чи маленьку? Yek--biçû- -njî--e-i-? Y--- b---- a--- m----- Y-k- b-ç-k a-j- m-z-n- ---------------------- Yekî biçûk anjî mezin? 0
Чи можу я на цю глянути? E---i-arim -- bi--n-m? E- d------ v- b------- E- d-k-r-m v- b-b-n-m- ---------------------- Ez dikarim vî bibînim? 0
Вона шкіряна? E---i çer- e? E- j- ç--- e- E- j- ç-r- e- ------------- Ev ji çerm e? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? A- -- -la-t-k e? A- j- p------ e- A- j- p-a-t-k e- ---------------- An ji plastîk e? 0
Зі шкіри, звичайно. Ç-rm-- -el-e-. Ç--- e h------ Ç-r- e h-l-e-. -------------- Çerm e helbet. 0
Це дуже хороша якість. Ev-b- ta----î----p-ke b----. E- b- t------ w------ b-- e- E- b- t-y-e-î w-s-e-e b-ş e- ---------------------------- Ev bi taybetî wespeke baş e. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. Û --h-y- v- ç-nte-ê -e-t---birsa---j- --nc-- -. Û b----- v- ç------ d----- b------ j- g----- e- Û b-h-y- v- ç-n-e-ê d-s-a- b-r-a-î j- g-n-a- e- ----------------------------------------------- Û bihayê vî çenteyê destan birsatî jî guncav e. 0
Ця мені подобається. E- -- x--ş----m----û. E- l- x------ m-- ç-- E- l- x-e-i-a m-n ç-. --------------------- Ev li xweşiya min çû. 0
Я цю візьму. E- v- dik-rim. E- v- d------- E- v- d-k-r-m- -------------- Ez vî dikirim. 0
Чи можу я цю обміняти? Ku---wce bi-- -z - ---a-i--m-vî-big-her--im gel-? K- h---- b--- e- ê b-------- v- b---------- g---- K- h-w-e b-k- e- ê b-k-r-b-m v- b-g-h-r-n-m g-l-? ------------------------------------------------- Ku hewce bike ez ê bikaribim vî biguherînim gelo? 0
Звичайно. B-l-. B---- B-l-. ----- Belê. 0
Ми запакуємо її як подарунок. E--- w--e-----r- -a----bi--n. E- ê w--- d----- p---- b----- E- ê w-k- d-y-r- p-k-t b-k-n- ----------------------------- Em ê weke diyarî pakêt bikin. 0
Каса там. Q-se--i---r e -- --m---. Q--- l- w-- e l- h------ Q-s- l- w-r e l- h-m-e-. ------------------------ Qase li wir e li hember. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…