Розмовник

uk Заперечення 2   »   nl Ontkenning 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [vijfenzestig]

Ontkenning 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нідерландська Відтворити більше
Перстень дорогий? I- de-ri-g --ur? Is de ring duur? I- d- r-n- d-u-? ---------------- Is de ring duur? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Nee,-hi- --s---a-- -ond-rd -ur-. Nee, hij kost maar honderd euro. N-e- h-j k-s- m-a- h-n-e-d e-r-. -------------------------------- Nee, hij kost maar honderd euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. M-ar i- heb -- m-ar -i--tig. Maar ik heb er maar vijftig. M-a- i- h-b e- m-a- v-j-t-g- ---------------------------- Maar ik heb er maar vijftig. 0
Ти вже готовий / готова? B-n ---a- -laar? Ben je al klaar? B-n j- a- k-a-r- ---------------- Ben je al klaar? 0
Ні, ще ні. Ne---no--n-e-. Nee, nog niet. N-e- n-g n-e-. -------------- Nee, nog niet. 0
Але скоро буду готовий / готова. Ma-r-ik--en zo --aar. Maar ik ben zo klaar. M-a- i- b-n z- k-a-r- --------------------- Maar ik ben zo klaar. 0
Хочеш ще супу? Wil-----og--o-p? Wil je nog soep? W-l j- n-g s-e-? ---------------- Wil je nog soep? 0
Ні, я більше не хочу. N--,--- -il--r--ee- mee-. Nee, ik wil er geen meer. N-e- i- w-l e- g-e- m-e-. ------------------------- Nee, ik wil er geen meer. 0
Але ще одне морозиво. M-ar -o---el -en ij-j-. Maar nog wel een ijsje. M-a- n-g w-l e-n i-s-e- ----------------------- Maar nog wel een ijsje. 0
Ти довго вже тут живеш? W-o--je-h-e------a-g? Woon je hier al lang? W-o- j- h-e- a- l-n-? --------------------- Woon je hier al lang? 0
Ні, тільки місяць. N-e----s ----m-a-d. Nee, pas een maand. N-e- p-s e-n m-a-d- ------------------- Nee, pas een maand. 0
Але я знаю вже багато людей. M--- ik-k-n--l------me--en. Maar ik ken al veel mensen. M-a- i- k-n a- v-e- m-n-e-. --------------------------- Maar ik ken al veel mensen. 0
Їдеш завтра додому? G- ---mo---n--aar----s? Ga je morgen naar huis? G- j- m-r-e- n-a- h-i-? ----------------------- Ga je morgen naar huis? 0
Ні, тільки у вихідні. N-e, pa--i---et wee-e-d. Nee, pas in het weekend. N-e- p-s i- h-t w-e-e-d- ------------------------ Nee, pas in het weekend. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Maar-ik---- ---da---l --r-g. Maar ik kom zondag al terug. M-a- i- k-m z-n-a- a- t-r-g- ---------------------------- Maar ik kom zondag al terug. 0
Твоя дочка вже доросла? I- -e -oc---- al----wa-sen? Is je dochter al volwassen? I- j- d-c-t-r a- v-l-a-s-n- --------------------------- Is je dochter al volwassen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-e- -- -- ----z-ve-----. Nee, ze is pas zeventien. N-e- z- i- p-s z-v-n-i-n- ------------------------- Nee, ze is pas zeventien. 0
Але вона вже має хлопця. M-----e --ef- a----- v--e--. Maar ze heeft al een vriend. M-a- z- h-e-t a- e-n v-i-n-. ---------------------------- Maar ze heeft al een vriend. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!