Розмовник

uk Заперечення 2   »   bs Negacija 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [šezdeset i pet]

Negacija 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська боснійська Відтворити більше
Перстень дорогий? Da l--j- pr--e--sk-p? D- l- j- p----- s---- D- l- j- p-s-e- s-u-? --------------------- Da li je prsten skup? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Ne, ---košt---a-- -t-t--u--u--. N-- o- k---- s--- s------ e---- N-, o- k-š-a s-m- s-o-i-u e-r-. ------------------------------- Ne, on košta samo stotinu eura. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Ali j---m---sa-o -e-e-e-. A-- j- i--- s--- p------- A-i j- i-a- s-m- p-d-s-t- ------------------------- Ali ja imam samo pedeset. 0
Ти вже готовий / готова? J-s--li-ve--goto--/-go-ov-? J--- l- v-- g---- / g------ J-s- l- v-ć g-t-v / g-t-v-? --------------------------- Jesi li već gotov / gotova? 0
Ні, ще ні. N-- -oš --. N-- j-- n-- N-, j-š n-. ----------- Ne, još ne. 0
Але скоро буду готовий / готова. A-- s----s--ro gotov-/ got-v-. A-- s-- u----- g---- / g------ A-i s-m u-k-r- g-t-v / g-t-v-. ------------------------------ Ali sam uskoro gotov / gotova. 0
Хочеш ще супу? Ž-l----i j-š s---? Ž---- l- j-- s---- Ž-l-š l- j-š s-p-? ------------------ Želiš li još supe? 0
Ні, я більше не хочу. N----e--eli- -iše. N-- n- ž---- v---- N-, n- ž-l-m v-š-. ------------------ Ne, ne želim više. 0
Але ще одне морозиво. Al- -o----d------d----. A-- j-- j---- s-------- A-i j-š j-d-n s-a-o-e-. ----------------------- Ali još jedan sladoled. 0
Ти довго вже тут живеш? St-n-je- l- već -u-o o-d-e? S------- l- v-- d--- o----- S-a-u-e- l- v-ć d-g- o-d-e- --------------------------- Stanuješ li već dugo ovdje? 0
Ні, тільки місяць. Ne---e--j-da- -je-ec. N-- t-- j---- m------ N-, t-k j-d-n m-e-e-. --------------------- Ne, tek jedan mjesec. 0
Але я знаю вже багато людей. Al- ve- poz-a-------g--l----. A-- v-- p------- m---- l----- A-i v-ć p-z-a-e- m-o-o l-u-i- ----------------------------- Ali već poznajem mnogo ljudi. 0
Їдеш завтра додому? P--uje- ----u----k-ći? P------ l- s---- k---- P-t-j-š l- s-t-a k-ć-? ---------------------- Putuješ li sutra kući? 0
Ні, тільки у вихідні. N-,---k-za----e-d. N-- t-- z- v------ N-, t-k z- v-k-n-. ------------------ Ne, tek za vikend. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Ali s---ra--m--e- u----je--u. A-- s- v----- v-- u n-------- A-i s- v-a-a- v-ć u n-d-e-j-. ----------------------------- Ali se vraćam već u nedjelju. 0
Твоя дочка вже доросла? D- l-----t---a k------ve- od--sl-? D- l- j- t---- k----- v-- o------- D- l- j- t-o-a k-e-k- v-ć o-r-s-a- ---------------------------------- Da li je tvoja kćerka već odrasla? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-,-ona im- -ek---d-mna-st g-d-n-. N-- o-- i-- t-- s--------- g------ N-, o-a i-a t-k s-d-m-a-s- g-d-n-. ---------------------------------- Ne, ona ima tek sedamnaest godina. 0
Але вона вже має хлопця. A----n--v-- i-- m-m--. A-- o-- v-- i-- m----- A-i o-a v-ć i-a m-m-a- ---------------------- Ali ona već ima momka. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!