Розмовник

uk Заперечення 2   »   nn Negation 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [sekstifem]

Negation 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Перстень дорогий? E- de---in----d-r? E- d-- r----- d--- E- d-n r-n-e- d-r- ------------------ Er den ringen dyr? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Ne-, h-- --star--er-- --nd---euro. N--- h-- k----- b---- h----- e---- N-i- h-n k-s-a- b-r-e h-n-r- e-r-. ---------------------------------- Nei, han kostar berre hundre euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Men ---ha- b-r-e -e-ti. M-- e- h-- b---- f----- M-n e- h-r b-r-e f-m-i- ----------------------- Men eg har berre femti. 0
Ти вже готовий / готова? E---u f-rdig? E- d- f------ E- d- f-r-i-? ------------- Er du ferdig? 0
Ні, ще ні. Ne-,-ik--e-e---. N--- i---- e---- N-i- i-k-e e-n-. ---------------- Nei, ikkje enno. 0
Але скоро буду готовий / готова. Men eg ---s--r----rd-g. M-- e- e- s---- f------ M-n e- e- s-a-t f-r-i-. ----------------------- Men eg er snart ferdig. 0
Хочеш ще супу? Vil-d- h--m--- -uppe? V-- d- h- m--- s----- V-l d- h- m-i- s-p-e- --------------------- Vil du ha meir suppe? 0
Ні, я більше не хочу. Nei---k-- -----l ----e--a--ei-. N-- t---- e- v-- i---- h- m---- N-i t-k-, e- v-l i-k-e h- m-i-. ------------------------------- Nei takk, eg vil ikkje ha meir. 0
Але ще одне морозиво. Me--eg vi---- -e-r --. M-- e- v-- h- m--- i-- M-n e- v-l h- m-i- i-. ---------------------- Men eg vil ha meir is. 0
Ти довго вже тут живеш? H-- du --d--h-r-l---e? H-- d- b--- h-- l----- H-r d- b-d- h-r l-n-e- ---------------------- Har du budd her lenge? 0
Ні, тільки місяць. N--- ber------ måna-. N--- b---- e-- m----- N-i- b-r-e e-n m-n-d- --------------------- Nei, berre ein månad. 0
Але я знаю вже багато людей. Men--------n-r mange f-lk alt. M-- e- k------ m---- f--- a--- M-n e- k-e-n-r m-n-e f-l- a-t- ------------------------------ Men eg kjenner mange folk alt. 0
Їдеш завтра додому? Kø-r-r--u heim---mo--o-? K----- d- h--- i m------ K-y-e- d- h-i- i m-r-o-? ------------------------ Køyrer du heim i morgon? 0
Ні, тільки у вихідні. Ne-,--k--e --r --h-l-a. N--- i---- f-- i h----- N-i- i-k-e f-r i h-l-a- ----------------------- Nei, ikkje før i helga. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Me- eg kjem---lb--- --t -å -und--e-. M-- e- k--- t------ a-- p- s-------- M-n e- k-e- t-l-a-e a-t p- s-n-a-e-. ------------------------------------ Men eg kjem tilbake alt på sundagen. 0
Твоя дочка вже доросла? E- d-t---a d---a---n? E- d------ d- v------ E- d-t-e-a d- v-k-e-? --------------------- Er dottera di vaksen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-i,--o er be--e-----e-. N--- h- e- b---- s------ N-i- h- e- b-r-e s-t-e-. ------------------------ Nei, ho er berre sytten. 0
Але вона вже має хлопця. Men ho---r a--er--e-ei---jæ-a--. M-- h- h-- a------- e-- k------- M-n h- h-r a-l-r-i- e-n k-æ-a-t- -------------------------------- Men ho har allereie ein kjærast. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!