Розмовник

uk Заперечення 2   »   no Nektelse 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [sekstifem]

Nektelse 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська норвезька Відтворити більше
Перстень дорогий? E- --n-r-nge- d-r? Er den ringen dyr? E- d-n r-n-e- d-r- ------------------ Er den ringen dyr? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N-i, den --s--- ---e---ndr- --r-. Nei, den koster bare hundre euro. N-i- d-n k-s-e- b-r- h-n-r- e-r-. --------------------------------- Nei, den koster bare hundre euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. M-n jeg-h-- ------emt-. Men jeg har bare femti. M-n j-g h-r b-r- f-m-i- ----------------------- Men jeg har bare femti. 0
Ти вже готовий / готова? Er du ferdig-al-? Er du ferdig alt? E- d- f-r-i- a-t- ----------------- Er du ferdig alt? 0
Ні, ще ні. Nei- i--e--nd-. Nei, ikke enda. N-i- i-k- e-d-. --------------- Nei, ikke enda. 0
Але скоро буду готовий / готова. M-- j-g -- sn----f-r---. Men jeg er snart ferdig. M-n j-g e- s-a-t f-r-i-. ------------------------ Men jeg er snart ferdig. 0
Хочеш ще супу? Vi- -- h--m-- s---e? Vil du ha mer suppe? V-l d- h- m-r s-p-e- -------------------- Vil du ha mer suppe? 0
Ні, я більше не хочу. Nei---kk, jeg-vi--i--- -a me-. Nei takk, jeg vil ikke ha mer. N-i t-k-, j-g v-l i-k- h- m-r- ------------------------------ Nei takk, jeg vil ikke ha mer. 0
Але ще одне морозиво. Men j-g--il ha m----s. Men jeg vil ha mer is. M-n j-g v-l h- m-r i-. ---------------------- Men jeg vil ha mer is. 0
Ти довго вже тут живеш? Har -u-b--d -e--le--e? Har du bodd her lenge? H-r d- b-d- h-r l-n-e- ---------------------- Har du bodd her lenge? 0
Ні, тільки місяць. Ne-- b--e-en m---d. Nei, bare en måned. N-i- b-r- e- m-n-d- ------------------- Nei, bare en måned. 0
Але я знаю вже багато людей. Me--je- kj-nner --nge ---k---lered-. Men jeg kjenner mange folk allerede. M-n j-g k-e-n-r m-n-e f-l- a-l-r-d-. ------------------------------------ Men jeg kjenner mange folk allerede. 0
Їдеш завтра додому? Kjør-r--- hj-m - --r-e-? Kjører du hjem i morgen? K-ø-e- d- h-e- i m-r-e-? ------------------------ Kjører du hjem i morgen? 0
Ні, тільки у вихідні. N-i,--kke-fø--i helga. Nei, ikke før i helga. N-i- i-k- f-r i h-l-a- ---------------------- Nei, ikke før i helga. 0
Але я повертаюся вже у неділю. M-n--e- kom--- t-----e-al-e-ed---å -ø--a---. Men jeg kommer tilbake allerede på søndagen. M-n j-g k-m-e- t-l-a-e a-l-r-d- p- s-n-a-e-. -------------------------------------------- Men jeg kommer tilbake allerede på søndagen. 0
Твоя дочка вже доросла? Er--a-t-------a-l-r-de --k-e-? Er dattera di allerede voksen? E- d-t-e-a d- a-l-r-d- v-k-e-? ------------------------------ Er dattera di allerede voksen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne-, h---e- b--- -y--en. Nei, hun er bare sytten. N-i- h-n e- b-r- s-t-e-. ------------------------ Nei, hun er bare sytten. 0
Але вона вже має хлопця. M-n -un h-r allere----n --ære---. Men hun har allerede en kjæreste. M-n h-n h-r a-l-r-d- e- k-æ-e-t-. --------------------------------- Men hun har allerede en kjæreste. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!