Розмовник

uk Заперечення 2   »   fi Kieltomuoto 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [kuusikymmentäviisi]

Kieltomuoto 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Перстень дорогий? On-o---m--s-r-us---l-is? O--- t--- s----- k------ O-k- t-m- s-r-u- k-l-i-? ------------------------ Onko tämä sormus kallis? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. E-, se -a-saa v-in -a-a--u--a. E-- s- m----- v--- s--- e----- E-, s- m-k-a- v-i- s-t- e-r-a- ------------------------------ Ei, se maksaa vain sata euroa. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Mutta --nu--a-o--vai- vii-----men-ä. M---- m------ o- v--- v------------- M-t-a m-n-l-a o- v-i- v-i-i-y-m-n-ä- ------------------------------------ Mutta minulla on vain viisikymmentä. 0
Ти вже готовий / готова? O-etko j--v----s? O----- j- v------ O-e-k- j- v-l-i-? ----------------- Oletko jo valmis? 0
Ні, ще ні. E---en -i-l-. E-- e- v----- E-, e- v-e-ä- ------------- Ei, en vielä. 0
Але скоро буду готовий / готова. M-t-a----n---ht-----mis. M---- o--- k---- v------ M-t-a o-e- k-h-a v-l-i-. ------------------------ Mutta olen kohta valmis. 0
Хочеш ще супу? H--ua-s-t-- v--lä-----toa? H---------- v---- k------- H-l-a-s-t-o v-e-ä k-i-t-a- -------------------------- Haluaisitko vielä keittoa? 0
Ні, я більше не хочу. E----- -al-a-e-ä-. E-- e- h---- e---- E-, e- h-l-a e-ä-. ------------------ Ei, en halua enää. 0
Але ще одне морозиво. M-tt- h----i-i--vie-ä -ä-tel-n. M---- h-------- v---- j-------- M-t-a h-l-a-s-n v-e-ä j-ä-e-ö-. ------------------------------- Mutta haluaisin vielä jäätelön. 0
Ти довго вже тут живеш? O-e-ko--s---- kau-- -ä----? O----- a----- k---- t------ O-e-k- a-u-u- k-u-n t-ä-l-? --------------------------- Oletko asunut kauan täällä? 0
Ні, тільки місяць. E----as---k-u-au-e-. E-- v---- k--------- E-, v-s-a k-u-a-d-n- -------------------- En, vasta kuukauden. 0
Але я знаю вже багато людей. Mut-a tu---n--o pa--on-i-m---ä. M---- t----- j- p----- i------- M-t-a t-n-e- j- p-l-o- i-m-s-ä- ------------------------------- Mutta tunnen jo paljon ihmisiä. 0
Їдеш завтра додому? Lä--etk--h-om---a ko-i-n? L------- h------- k------ L-h-e-k- h-o-e-n- k-t-i-? ------------------------- Lähdetkö huomenna kotiin? 0
Ні, тільки у вихідні. En, -a-ta vi-k-n-o---n-. E-- v---- v------------- E-, v-s-a v-i-o-l-p-u-a- ------------------------ En, vasta viikonloppuna. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Mut-- t-len----su--un--in- -akai--n. M---- t---- j- s---------- t-------- M-t-a t-l-n j- s-n-u-t-i-a t-k-i-i-. ------------------------------------ Mutta tulen jo sunnuntaina takaisin. 0
Твоя дочка вже доросла? O--o-tyt-ä-es- j- a-k-in-n? O--- t-------- j- a-------- O-k- t-t-ä-e-i j- a-k-i-e-? --------------------------- Onko tyttäresi jo aikuinen? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ei- -än ---va--- s--t-emä----st-. E-- h-- o- v---- s--------------- E-, h-n o- v-s-a s-i-s-m-n-o-s-a- --------------------------------- Ei, hän on vasta seitsemäntoista. 0
Але вона вже має хлопця. M-t---h-n---ä on--- -oik--s-ä-ä. M---- h------ o- j- p----------- M-t-a h-n-l-ä o- j- p-i-a-s-ä-ä- -------------------------------- Mutta hänellä on jo poikaystävä. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!