Розмовник

uk Заперечення 2   »   kk Negation 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [алпыс бес]

65 [alpıs bes]

Negation 2

[Teriske şığarw 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Перстень дорогий? С-қ-на--ы--а- --? С----- қ----- п-- С-қ-н- қ-м-а- п-? ----------------- Сақина қымбат па? 0
S--ïn- -----t-p-? S----- q----- p-- S-q-n- q-m-a- p-? ----------------- Saqïna qımbat pa?
Ні, він коштує тільки сто євро. Жо-,-о- не--рі ж---е----тұр-д-. Ж--- о- н----- ж-- е--- т------ Ж-қ- о- н-б-р- ж-з е-р- т-р-д-. ------------------------------- Жоқ, ол небәрі жүз еуро тұрады. 0
Joq- ---neb--- -üz-ew-- tu-a-ı. J--- o- n----- j-- e--- t------ J-q- o- n-b-r- j-z e-r- t-r-d-. ------------------------------- Joq, ol nebäri jüz ewro turadı.
Але я маю тільки п’ятдесят. Б---қ-ме--е те--елу ғ--а--а-. Б---- м---- т-- е-- ғ--- б--- Б-р-қ м-н-е т-к е-у ғ-н- б-р- ----------------------------- Бірақ менде тек елу ғана бар. 0
Biraq-mend- tek-el--ğa-a---r. B---- m---- t-- e-- ğ--- b--- B-r-q m-n-e t-k e-w ğ-n- b-r- ----------------------------- Biraq mende tek elw ğana bar.
Ти вже готовий / готова? С-----й---ың -а? С-- д------- б-- С-н д-й-н-ы- б-? ---------------- Сен дайынсың ба? 0
Sen-d--ınsıñ-ba? S-- d------- b-- S-n d-y-n-ı- b-? ---------------- Sen dayınsıñ ba?
Ні, ще ні. Жоқ, -л--д-й-н-е--с-і-. Ж--- ә-- д---- е------- Ж-қ- ә-і д-й-н е-е-п-н- ----------------------- Жоқ, әлі дайын емеспін. 0
Jo---äli ---ı--e-e---n. J--- ä-- d---- e------- J-q- ä-i d-y-n e-e-p-n- ----------------------- Joq, äli dayın emespin.
Але скоро буду готовий / готова. Біра- ---ір-дай-н --ла-. Б---- қ---- д---- б----- Б-р-қ қ-з-р д-й-н б-л-м- ------------------------ Бірақ қазір дайын болам. 0
Bi--q -a-ir---y-- -ola-. B---- q---- d---- b----- B-r-q q-z-r d-y-n b-l-m- ------------------------ Biraq qazir dayın bolam.
Хочеш ще супу? Т----көж- і----ң б-? Т--- к--- і----- б-- Т-ғ- к-ж- і-е-і- б-? -------------------- Тағы көже ішесің бе? 0
Tağı kö-e---es----e? T--- k--- i----- b-- T-ğ- k-j- i-e-i- b-? -------------------- Tağı köje işesiñ be?
Ні, я більше не хочу. Жо-- ---і- кел-е---. Ж--- і---- к-------- Ж-қ- і-к-м к-л-е-д-. -------------------- Жоқ, ішкім келмейді. 0
J-q--işkim-k-l--yd-. J--- i---- k-------- J-q- i-k-m k-l-e-d-. -------------------- Joq, işkim kelmeydi.
Але ще одне морозиво. Б-р-- ------ір-бал--зда- --ймін. Б---- т--- б-- б-------- ж------ Б-р-қ т-ғ- б-р б-л-ұ-д-қ ж-й-і-. -------------------------------- Бірақ тағы бір балмұздақ жеймін. 0
B---q--a-- -i- b-lm---a- -e-mi-. B---- t--- b-- b-------- j------ B-r-q t-ğ- b-r b-l-u-d-q j-y-i-. -------------------------------- Biraq tağı bir balmuzdaq jeymin.
Ти довго вже тут живеш? Се-----да --пт-- бе-і--ұра--- -а? С-- м---- к----- б--- т------ б-- С-н м-н-а к-п-е- б-р- т-р-с-ң б-? --------------------------------- Сен мұнда көптен бері тұрасың ба? 0
S------da k-pt---b-r--t---sıñ ba? S-- m---- k----- b--- t------ b-- S-n m-n-a k-p-e- b-r- t-r-s-ñ b-? --------------------------------- Sen munda köpten beri turasıñ ba?
Ні, тільки місяць. Ж--,--ір -- ға---б-лды. Ж--- б-- а- ғ--- б----- Ж-қ- б-р а- ғ-н- б-л-ы- ----------------------- Жоқ, бір ай ғана болды. 0
J-q- bir-ay --na---ldı. J--- b-- a- ğ--- b----- J-q- b-r a- ğ-n- b-l-ı- ----------------------- Joq, bir ay ğana boldı.
Але я знаю вже багато людей. Б-р---к-п -дамды-т--и--н. Б---- к-- а----- т------- Б-р-қ к-п а-а-д- т-н-м-н- ------------------------- Бірақ көп адамды танимын. 0
Bi-a---öp -da--ı-ta-ïmı-. B---- k-- a----- t------- B-r-q k-p a-a-d- t-n-m-n- ------------------------- Biraq köp adamdı tanïmın.
Їдеш завтра додому? Е---- --ге-бара-ың-б-? Е---- ү--- б------ б-- Е-т-ң ү-г- б-р-с-ң б-? ---------------------- Ертең үйге барасың ба? 0
Er-eñ --ge ----sı- --? E---- ü--- b------ b-- E-t-ñ ü-g- b-r-s-ñ b-? ---------------------- Erteñ üyge barasıñ ba?
Ні, тільки у вихідні. Ж-қ,-д---лыс--үнд--і-ғ-н-. Ж--- д------ к------ ғ---- Ж-қ- д-м-л-с к-н-е-і ғ-н-. -------------------------- Жоқ, демалыс күндері ғана. 0
Jo-- ----lıs -ün-e-- -a--. J--- d------ k------ ğ---- J-q- d-m-l-s k-n-e-i ğ-n-. -------------------------- Joq, demalıs künderi ğana.
Але я повертаюся вже у неділю. Біра- же-с--бід- қа---п кел-мі-. Б---- ж--------- қ----- к------- Б-р-қ ж-к-е-б-д- қ-й-ы- к-л-м-н- -------------------------------- Бірақ жексенбіде қайтып келемін. 0
Biraq -eks-n-----q--t---k-lemi-. B---- j--------- q----- k------- B-r-q j-k-e-b-d- q-y-ı- k-l-m-n- -------------------------------- Biraq jeksenbide qaytıp kelemin.
Твоя дочка вже доросла? С---ң--ызың -ойж------а-д---а? С---- қ---- б------- қ---- м-- С-н-ң қ-з-ң б-й-е-і- қ-л-ы м-? ------------------------------ Сенің қызың бойжетіп қалды ма? 0
S-niñ--ız-ñ b------p qaldı--a? S---- q---- b------- q---- m-- S-n-ñ q-z-ñ b-y-e-i- q-l-ı m-? ------------------------------ Seniñ qızıñ boyjetip qaldı ma?
Ні, їй тільки сімнадцять. Ж----ол -ебә---о- --т-де. Ж--- о- н----- о- ж------ Ж-қ- о- н-б-р- о- ж-т-д-. ------------------------- Жоқ, ол небәрі он жетіде. 0
J-q- -l---b--- -n -et-de. J--- o- n----- o- j------ J-q- o- n-b-r- o- j-t-d-. ------------------------- Joq, ol nebäri on jetide.
Але вона вже має хлопця. Б--ақ------д-с--ба-. Б---- о--- д--- б--- Б-р-қ о-ы- д-с- б-р- -------------------- Бірақ оның досы бар. 0
Bi-----n-- --sı --r. B---- o--- d--- b--- B-r-q o-ı- d-s- b-r- -------------------- Biraq onıñ dosı bar.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!