Dicționar de expresii

ro Numere ordinale   »   uk Порядкові числа

61 [şaizeci şi unu]

Numere ordinale

Numere ordinale

61 [шістдесят один]

61 [shistdesyat odyn]

Порядкові числа

[Poryadkovi chysla]

Alegeți cum doriți să vedeți traducerea:   
Română Ucraineană Joaca Mai mult
Prima lună este ianuarie. П---и- -ісяць-----ч--ь. Перший місяць – січень. П-р-и- м-с-ц- – с-ч-н-. ----------------------- Перший місяць – січень. 0
P--shy-̆--isy--sʹ – sic-e-ʹ. Pershyy- misyatsʹ – sichenʹ. P-r-h-y- m-s-a-s- – s-c-e-ʹ- ---------------------------- Pershyy̆ misyatsʹ – sichenʹ.
A doua lună este februarie. Д-угий ---яц--– -ю-ий. Другий місяць – лютий. Д-у-и- м-с-ц- – л-т-й- ---------------------- Другий місяць – лютий. 0
D--hy-- -----t---- --u--y-. Druhyy- misyatsʹ – lyutyy-. D-u-y-̆ m-s-a-s- – l-u-y-̆- --------------------------- Druhyy̆ misyatsʹ – lyutyy̆.
A treia lună este martie. Трет-----сяц--–--ерезень. Третій місяць – березень. Т-е-і- м-с-ц- – б-р-з-н-. ------------------------- Третій місяць – березень. 0
Tr-tiy---i-yat-- - -e------. Tretiy- misyatsʹ – berezenʹ. T-e-i-̆ m-s-a-s- – b-r-z-n-. ---------------------------- Tretiy̆ misyatsʹ – berezenʹ.
A patra lună este aprilie. Четв-р-ий місяц- –-----е--. Четвертий місяць – квітень. Ч-т-е-т-й м-с-ц- – к-і-е-ь- --------------------------- Четвертий місяць – квітень. 0
C-et--rt-y̆ m----tsʹ---kvi--n-. Chetvertyy- misyatsʹ – kvitenʹ. C-e-v-r-y-̆ m-s-a-s- – k-i-e-ʹ- ------------------------------- Chetvertyy̆ misyatsʹ – kvitenʹ.
A cincea lună este mai. П------мі--ц- –-т-а--нь. П’ятий місяць – травень. П-я-и- м-с-ц- – т-а-е-ь- ------------------------ П’ятий місяць – травень. 0
P--aty-̆-m---a--ʹ-–--rav-nʹ. Pʺyatyy- misyatsʹ – travenʹ. P-y-t-y- m-s-a-s- – t-a-e-ʹ- ---------------------------- Pʺyatyy̆ misyatsʹ – travenʹ.
A şasea lună este iunie. Шост---м----- –-----е-ь. Шостий місяць – червень. Ш-с-и- м-с-ц- – ч-р-е-ь- ------------------------ Шостий місяць – червень. 0
S--styy̆-----a-s- – --ervenʹ. Shostyy- misyatsʹ – chervenʹ. S-o-t-y- m-s-a-s- – c-e-v-n-. ----------------------------- Shostyy̆ misyatsʹ – chervenʹ.
Şase luni însumează o jumătate de an. Ш---ь-міся--в-– -- -і--ок-. Шість місяців – це півроку. Ш-с-ь м-с-ц-в – ц- п-в-о-у- --------------------------- Шість місяців – це півроку. 0
S-ist--mis--ts---- t-- -ivroku. Shistʹ misyatsiv – tse pivroku. S-i-t- m-s-a-s-v – t-e p-v-o-u- ------------------------------- Shistʹ misyatsiv – tse pivroku.
ianuarie, februarie, martie, Січ---, лю--й- --р-----, Січень, лютий, березень, С-ч-н-, л-т-й- б-р-з-н-, ------------------------ Січень, лютий, березень, 0
S-c---ʹ--l-u--------r---nʹ, Sichenʹ, lyutyy-, berezenʹ, S-c-e-ʹ- l-u-y-̆- b-r-z-n-, --------------------------- Sichenʹ, lyutyy̆, berezenʹ,
aprilie, mai şi iunie. кв-тен-,---а---ь - ч-р-ен-. квітень, травень і червень. к-і-е-ь- т-а-е-ь і ч-р-е-ь- --------------------------- квітень, травень і червень. 0
k-i----- ----en- i-c-er----. kvitenʹ, travenʹ i chervenʹ. k-i-e-ʹ- t-a-e-ʹ i c-e-v-n-. ---------------------------- kvitenʹ, travenʹ i chervenʹ.
A şaptea lună este iulie. Сь---й ---яць-- -и--н-. Сьомий місяць – липень. С-о-и- м-с-ц- – л-п-н-. ----------------------- Сьомий місяць – липень. 0
Sʹ-my-̆-m-s--tsʹ – ly--nʹ. Sʹomyy- misyatsʹ – lypenʹ. S-o-y-̆ m-s-a-s- – l-p-n-. -------------------------- Sʹomyy̆ misyatsʹ – lypenʹ.
A opta lună este august. В---ми- --с-ц--– с-р-ень. Восьмий місяць – серпень. В-с-м-й м-с-ц- – с-р-е-ь- ------------------------- Восьмий місяць – серпень. 0
Vos----- -isy---- –-s-r-e-ʹ. Vosʹmyy- misyatsʹ – serpenʹ. V-s-m-y- m-s-a-s- – s-r-e-ʹ- ---------------------------- Vosʹmyy̆ misyatsʹ – serpenʹ.
A noua lună este septembrie. Де--яти--м----- - в-ресен-. Дев’ятий місяць – вересень. Д-в-я-и- м-с-ц- – в-р-с-н-. --------------------------- Дев’ятий місяць – вересень. 0
D-----tyy̆ -i-y-tsʹ---v----e--. Dev'yatyy- misyatsʹ – veresenʹ. D-v-y-t-y- m-s-a-s- – v-r-s-n-. ------------------------------- Dev'yatyy̆ misyatsʹ – veresenʹ.
A zecea lună este octombrie. Д--яти- м-ся---- ж-вт-нь. Десятий місяць – жовтень. Д-с-т-й м-с-ц- – ж-в-е-ь- ------------------------- Десятий місяць – жовтень. 0
D-s-a-yy̆--i--a----– zho--e-ʹ. Desyatyy- misyatsʹ – zhovtenʹ. D-s-a-y-̆ m-s-a-s- – z-o-t-n-. ------------------------------ Desyatyy̆ misyatsʹ – zhovtenʹ.
A unsprezecea lună este noiembrie. Оди-ад-я--й м--я-- - листо---. Одинадцятий місяць – листопад. О-и-а-ц-т-й м-с-ц- – л-с-о-а-. ------------------------------ Одинадцятий місяць – листопад. 0
O-----------y̆-m-s-ats-----yst-pa-. Odynadtsyatyy- misyatsʹ – lystopad. O-y-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – l-s-o-a-. ----------------------------------- Odynadtsyatyy̆ misyatsʹ – lystopad.
A douăsprezecea lună este decembrie. Два--д--ти--м-с-ць-– --уд-н-. Дванадцятий місяць – грудень. Д-а-а-ц-т-й м-с-ц- – г-у-е-ь- ----------------------------- Дванадцятий місяць – грудень. 0
D-an-d-sy-ty-----sy-t-- - ----e--. Dvanadtsyatyy- misyatsʹ – hrudenʹ. D-a-a-t-y-t-y- m-s-a-s- – h-u-e-ʹ- ---------------------------------- Dvanadtsyatyy̆ misyatsʹ – hrudenʹ.
Doisprezece luni însumează un an. Два-ад-я-ь --сяців-– -- --к. Дванадцять місяців – це рік. Д-а-а-ц-т- м-с-ц-в – ц- р-к- ---------------------------- Дванадцять місяців – це рік. 0
D----dtsyat--m------iv-–-tse r--. Dvanadtsyatʹ misyatsiv – tse rik. D-a-a-t-y-t- m-s-a-s-v – t-e r-k- --------------------------------- Dvanadtsyatʹ misyatsiv – tse rik.
iulie, august, septembrie, Л------ --р---ь, --р-се-ь, Липень, серпень, вересень, Л-п-н-, с-р-е-ь- в-р-с-н-, -------------------------- Липень, серпень, вересень, 0
L--e-----e--e----v-r---nʹ, Lypenʹ, serpenʹ, veresenʹ, L-p-n-, s-r-e-ʹ- v-r-s-n-, -------------------------- Lypenʹ, serpenʹ, veresenʹ,
octombrie, noiembrie, decembrie. жо-те-ь, -и-т-пад-і-гр-де-ь. жовтень, листопад і грудень. ж-в-е-ь- л-с-о-а- і г-у-е-ь- ---------------------------- жовтень, листопад і грудень. 0
z-o-tenʹ, l----p-----hr-den-. zhovtenʹ, lystopad i hrudenʹ. z-o-t-n-, l-s-o-a- i h-u-e-ʹ- ----------------------------- zhovtenʹ, lystopad i hrudenʹ.

Descarcă MP3 (.fermoar fişiere)

Nu a fost găsit niciun videoclip!

Limba maternă rămâne mereu limba cea mai importantă

Limba maternă este prima limbă pe care o învăţăm. Acest lucru se întâmplă inconştient, nedându-ne seama. Majoritatea oamenilor au doar o limbă maternă. Toate celelalte limbi sunt învăţate ca limbi străine. Există, desigur, oameni care cresc învăţând mai multe limbi. Dar, în general, ei vorbesc la fel de bine fiecare limbă în parte. Deseori, aceste limbi sunt folosite diferit. De exemplu, o limbă este vorbită la serviciu. Alta este folosită acasă. Capacitatea noastră de a vorbi bine o limbă depinde de mai mulţi factori. Când o învăţăm ca şi copii, o învăţăm foarte bine. Centrul nostru lingvistic este cel mai eficient în această perioadă. Frecvenţa cu care vorbim o limbă este foarte importantă. Cu cât o folosim mai des, cu atât o vorbim mai bine. Dar cercetătorii cred ca nu putem vorbi două limbi la fel de bine. Una din cele două limbi rămâne mereu cea mai importantă. Experimentele par a confirma această ipoteză. Mai multe persoane au fost testate pentru studiu. O parte din subiecţi vorbeau fluent două limbi. Era vorba de limba chineză ca limbă maternă şi de engleză. Cealaltă jumătate a subiecţilor vorbea doar engleza ca limbă maternă. Subiecţii trebuiau să facă exerciţii simple în limba engleză. În tot acest timp, activitatea corticală le era măsurată. Şi au apărut diferenţe în creierele persoanelor testate. La multilingvişti, una dintre zonele creierului era foarte activă. Pe de altă parte, cei care vorbeau o singură limbă, nu prezentau nicio activitate în această zonă. Ambele grupuri au făcut exerciţiile la fel de bine şi de rapid. În ciuda acestui lucru, chinezii tot traduceau în limba maternă.