Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   cs Konverzace 3

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

22 [dvacet dva]

Konverzace 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Ви палите? K--ř--e? K------- K-u-í-e- -------- Kouříte? 0
Раніше так. D--ve --o. D---- a--- D-í-e a-o- ---------- Dříve ano. 0
Але тепер я більше не палю. Ale --ď-u- --ko-ří-. A-- t-- u- n-------- A-e t-ď u- n-k-u-í-. -------------------- Ale teď už nekouřím. 0
Чи заважає Вам, коли я палю? Va-í-vám- že ko--ím? V--- v--- ž- k------ V-d- v-m- ž- k-u-í-? -------------------- Vadí vám, že kouřím? 0
Ні, зовсім ні. Ne, --b-c -e. N-- v---- n-- N-, v-b-c n-. ------------- Ne, vůbec ne. 0
Це мені не заважає. To mi-----dí. T- m- n------ T- m- n-v-d-. ------------- To mi nevadí. 0
Ви щось п’єте? D-t---i-něc- --pití? D--- s- n--- k p---- D-t- s- n-c- k p-t-? -------------------- Dáte si něco k pití? 0
Коньяк? D--e -i ----k? D--- s- k----- D-t- s- k-ň-k- -------------- Dáte si koňak? 0
Ні, краще пиво. N-, -ad--i pi-o. N-- r----- p---- N-, r-d-j- p-v-. ---------------- Ne, raději pivo. 0
Ви багато подорожуєте? Ces-uj-----odn-? C-------- h----- C-s-u-e-e h-d-ě- ---------------- Cestujete hodně? 0
Так, переважно це ділові поїздки. A-o, vě-ši-ou-----ím--- -l-ž-bn- -e-ty. A--- v------- j----- n- s------- c----- A-o- v-t-i-o- j-z-í- n- s-u-e-n- c-s-y- --------------------------------------- Ano, většinou jezdím na služební cesty. 0
Але тепер ми тут у відпустці Ale -e--j-m- n- ----l--é. A-- t-- j--- n- d-------- A-e t-ď j-m- n- d-v-l-n-. ------------------------- Ale teď jsme na dovolené. 0
Яка спека! To-j- -le-ved-o! T- j- a-- v----- T- j- a-e v-d-o- ---------------- To je ale vedro! 0
Так, сьогодні дійсно спекотно. An-,-d-es j- -p-av-- -o-ko. A--- d--- j- o------ h----- A-o- d-e- j- o-r-v-u h-r-o- --------------------------- Ano, dnes je opravdu horko. 0
Ходімо на балкон. P--ď-- n- b-l-ón. P----- n- b------ P-j-m- n- b-l-ó-. ----------------- Pojďme na balkón. 0
Завтра тут буде вечірка. Z-tra -a---b-d--pár--. Z---- t--- b--- p----- Z-t-a t-d- b-d- p-r-y- ---------------------- Zítra tady bude párty. 0
Ви також прийдете? P-ijde-e --ké? P------- t---- P-i-d-t- t-k-? -------------- Přijdete také? 0
Так, ми також запрошені. A--- j--e---k- -ozvá--. A--- j--- t--- p------- A-o- j-m- t-k- p-z-á-i- ----------------------- Ano, jsme také pozváni. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!