Розмовник

uk Коротка розмова 3   »   sl Kratek pogovor 3

22 [двадцять два]

Коротка розмова 3

Коротка розмова 3

22 [dvaindvajset]

Kratek pogovor 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Ви палите? Ali-k-di--? A-- k------ A-i k-d-t-? ----------- Ali kadite? 0
Раніше так. Nekoč--e-. N---- s--- N-k-č s-m- ---------- Nekoč sem. 0
Але тепер я більше не палю. V--dar--daj -e--adim-v--. V----- z--- n- k---- v--- V-n-a- z-a- n- k-d-m v-č- ------------------------- Vendar zdaj ne kadim več. 0
Чи заважає Вам, коли я палю? Al- vas--ot------k-dim? A-- v-- m---- č- k----- A-i v-s m-t-, č- k-d-m- ----------------------- Ali vas moti, če kadim? 0
Ні, зовсім ні. Ne--nika-o- --.----,---s-----o --.) N-- n------ n-- (--- a-------- n--- N-, n-k-k-r n-. (-e- a-s-l-t-o n-.- ----------------------------------- Ne, nikakor ne. (Ne, absolutno ne.) 0
Це мені не заважає. To--e -e-moti. T- m- n- m---- T- m- n- m-t-. -------------- To me ne moti. 0
Ви щось п’єте? B--ka---o-il-? B- k-- p------ B- k-j p-p-l-? -------------- Bi kaj popili? 0
Коньяк? B---o-jak? B- k------ B- k-n-a-? ---------- Bi konjak? 0
Ні, краще пиво. Ne- ra-e--- eno-piv-. N-- r--- b- e-- p---- N-, r-j- b- e-o p-v-. --------------------- Ne, raje bi eno pivo. 0
Ви багато подорожуєте? A----eliko --t-jet-? A-- v----- p-------- A-i v-l-k- p-t-j-t-? -------------------- Ali veliko potujete? 0
Так, переважно це ділові поїздки. D-- v-č-no----o-to -o--o--a po-ova-ja. D-- v------- s- t- p------- p--------- D-, v-č-n-m- s- t- p-s-o-n- p-t-v-n-a- -------------------------------------- Da, večinoma so to poslovna potovanja. 0
Але тепер ми тут у відпустці V-n-ar -d----uk-- -r--ivlja-o-d---st. V----- z--- t---- p---------- d------ V-n-a- z-a- t-k-j p-e-i-l-a-o d-p-s-. ------------------------------------- Vendar zdaj tukaj preživljamo dopust. 0
Яка спека! Ka-š-a ------a! K----- v------- K-k-n- v-o-i-a- --------------- Kakšna vročina! 0
Так, сьогодні дійсно спекотно. Ja, danes-j----s----če. J-- d---- j- r-- v----- J-, d-n-s j- r-s v-o-e- ----------------------- Ja, danes je res vroče. 0
Ходімо на балкон. P-j--m- n--b-lk-n. P------ n- b------ P-j-i-o n- b-l-o-. ------------------ Pojdimo na balkon. 0
Завтра тут буде вечірка. Ju--i bo--- ------. J---- b- t- z------ J-t-i b- t- z-b-v-. ------------------- Jutri bo tu zabava. 0
Ви також прийдете? B--te---iš------i --? B---- p----- t--- v-- B-s-e p-i-l- t-d- v-? --------------------- Boste prišli tudi vi? 0
Так, ми також запрошені. Da,---d------mo-pov-b-j-ni. D-- t--- m- s-- p---------- D-, t-d- m- s-o p-v-b-j-n-. --------------------------- Da, tudi mi smo povabljeni. 0

Мова та алфавіт

Кожна мова служить порозумінню між людьми. Коли ми говоримо, ми висловлюємо, що ми думаємо та почуваємо. При цьому ми не завжди дотримуємося правил нашої мови. Ми використовуємо власну мову, нашу розмовну мову. На письмі це не так. Тут виявляються всі правила нашої мови. Лише письмо дає можливість мові стати справжньою мовою. Воно робить мову зримою. Завдяки письму знання передаються крізь тисячоліття. А тому писемність є основою кожної високорозвиненої культури. Перша система письма була винайдена понад 5000 років тому. Це був клинопис шумерів. Їх видряпували на табличках з глини. Цей клинопис використовували три тисячі років. Приблизно стільки ж існують ієрогліфи стародавніх єгиптян. Їх вивчає безліч вчених. Ієрогліфи представляють відносно складну систему письма. Але винайдена вона була, мабуть, через дуже просту причину. Тодішній Єгипет був величезним царством з багатьма мешканцями. Повсякдення і насамперед господарство потребували організації. Податки та розрахунки потребують ефективного управління. Для цього стародавні єгиптяни розробили свою систему ієрогліфів. Зате алфавітні системи письма ведуть походження від шумерів. Кожне письмо може багато розповісти про людей, які його використовують. Крім того, кожен народ має власну характеристику у своєму письмі. Нажаль рукописне письмо дедалі більше втрачається. Сучасна техніка робить його практично зайвим. Отож: не лише розмовляйте, але й пишіть знов!