Розмовник

uk У таксі   »   eo En la taksio

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [tridek ok]

En la taksio

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. B--vol- v-k---a---on. Bonvolu voki taksion. B-n-o-u v-k- t-k-i-n- --------------------- Bonvolu voki taksion. 0
Скільки коштує до вокзалу? K-o- -----s ĝ-s-l----aci--m-? Kiom kostas ĝis la stacidomo? K-o- k-s-a- ĝ-s l- s-a-i-o-o- ----------------------------- Kiom kostas ĝis la stacidomo? 0
Скільки коштує до аеропорту? K--m ---ta----s-l--f-ughaveno? Kiom kostas ĝis la flughaveno? K-o- k-s-a- ĝ-s l- f-u-h-v-n-? ------------------------------ Kiom kostas ĝis la flughaveno? 0
Будь-ласка, прямо. R-k-e-an-aŭ--- m---e--s. Rekte antaŭen, mi petas. R-k-e a-t-ŭ-n- m- p-t-s- ------------------------ Rekte antaŭen, mi petas. 0
Будь-ласка, тут праворуч. Ĉi--ie d-k--r--, ---p----. Ĉi-tie dekstren, mi petas. Ĉ---i- d-k-t-e-, m- p-t-s- -------------------------- Ĉi-tie dekstren, mi petas. 0
Будь-ласка, там на розі ліворуч. T-e ------le-mal-e-s----, -i p-t--. Tie ĉeangule maldekstren, mi petas. T-e ĉ-a-g-l- m-l-e-s-r-n- m- p-t-s- ----------------------------------- Tie ĉeangule maldekstren, mi petas. 0
Я поспішаю. M- u----as. Mi urĝiĝas. M- u-ĝ-ĝ-s- ----------- Mi urĝiĝas. 0
Я маю час. M- ---as-tem---. Mi havas tempon. M- h-v-s t-m-o-. ---------------- Mi havas tempon. 0
Їдьте, будь-ласка, повільніше. B---olu--etur- -li----rapi--. Bonvolu veturi pli malrapide. B-n-o-u v-t-r- p-i m-l-a-i-e- ----------------------------- Bonvolu veturi pli malrapide. 0
Зупиніться тут, будь-ласка. B---ol- hal----i-tie. Bonvolu halti ĉi-tie. B-n-o-u h-l-i ĉ---i-. --------------------- Bonvolu halti ĉi-tie. 0
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. Bonv-lu-at-n-- -o-en-on. Bonvolu atendi momenton. B-n-o-u a-e-d- m-m-n-o-. ------------------------ Bonvolu atendi momenton. 0
Я зараз повернуся. M- t-----v-no-. Mi tuj revenos. M- t-j r-v-n-s- --------------- Mi tuj revenos. 0
Дайте мені, будь-ласка, чек. B-n-ol- -on- -l ---kv-ta-c-n. Bonvolu doni al mi kvitancon. B-n-o-u d-n- a- m- k-i-a-c-n- ----------------------------- Bonvolu doni al mi kvitancon. 0
В мене немає дрібних грошей. Mi ne--ava- ŝ---monon. Mi ne havas ŝanĝmonon. M- n- h-v-s ŝ-n-m-n-n- ---------------------- Mi ne havas ŝanĝmonon. 0
Достатньо, решта для вас. E- -r-------s--v- -a --n-mon-n. En ordo, konservu la ŝanĝmonon. E- o-d-, k-n-e-v- l- ŝ-n-m-n-n- ------------------------------- En ordo, konservu la ŝanĝmonon. 0
Відвезіть мене за цією адресою. Vet-rig---i- al----t-- ---e--. Veturigu min al ĉi-tiu adreso. V-t-r-g- m-n a- ĉ---i- a-r-s-. ------------------------------ Veturigu min al ĉi-tiu adreso. 0
Відвезіть мене до мого готелю. Vet-r-gu mi- -l mi- h--elo. Veturigu min al mia hotelo. V-t-r-g- m-n a- m-a h-t-l-. --------------------------- Veturigu min al mia hotelo. 0
Відвезіть мене на пляж. Ve-urigu mi- a- ---pl---. Veturigu min al la plaĝo. V-t-r-g- m-n a- l- p-a-o- ------------------------- Veturigu min al la plaĝo. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?