Розмовник

uk У таксі   »   lv Taksometrā

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [trīsdesmit astoņi]

Taksometrā

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. Izs----et, lūd-u- t-ksom-tru. I--------- l----- t---------- I-s-u-i-t- l-d-u- t-k-o-e-r-. ----------------------------- Izsauciet, lūdzu, taksometru. 0
Скільки коштує до вокзалу? C-k -ak-ā b-au--e---l--z----c----? C-- m---- b-------- l--- s-------- C-k m-k-ā b-a-c-e-s l-d- s-a-i-a-? ---------------------------------- Cik maksā brauciens līdz stacijai? 0
Скільки коштує до аеропорту? C-k m--s- -ra--ie-s-līdz-lidosta-? C-- m---- b-------- l--- l-------- C-k m-k-ā b-a-c-e-s l-d- l-d-s-a-? ---------------------------------- Cik maksā brauciens līdz lidostai? 0
Будь-ласка, прямо. Lū---- ----ni. L----- t------ L-d-u- t-i-n-. -------------- Lūdzu, taisni. 0
Будь-ласка, тут праворуч. Š---, l--zu---a---b-. Š---- l----- p- l---- Š-i-, l-d-u- p- l-b-. --------------------- Šeit, lūdzu, pa labi. 0
Будь-ласка, там на розі ліворуч. Lūdz-- t-- k-u-t-j-mā pa-k-e---. L----- t-- k--------- p- k------ L-d-u- t-r k-u-t-j-m- p- k-e-s-. -------------------------------- Lūdzu, tur krustojumā pa kreisi. 0
Я поспішаю. Es --ei--o-. E- s-------- E- s-e-d-o-. ------------ Es steidzos. 0
Я маю час. Ma- --l-i- lai-s. M-- v-- i- l----- M-n v-l i- l-i-s- ----------------- Man vēl ir laiks. 0
Їдьте, будь-ласка, повільніше. B-auci----lū-z---lēn-k! B-------- l----- l----- B-a-c-e-, l-d-u- l-n-k- ----------------------- Brauciet, lūdzu, lēnāk! 0
Зупиніться тут, будь-ласка. Pie--ri-- -e- -ūdzu! P-------- t-- l----- P-e-u-i-t t-, l-d-u- -------------------- Pieturiet te, lūdzu! 0
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. P-ga-di-t, -ū---,---d--b-ī-i! P--------- l----- k--- b----- P-g-i-i-t- l-d-u- k-d- b-ī-i- ----------------------------- Pagaidiet, lūdzu, kādu brīdi! 0
Я зараз повернуся. E- t-l-t-atgr--z-šos. E- t---- a----------- E- t-l-t a-g-i-z-š-s- --------------------- Es tūlīt atgriezīšos. 0
Дайте мені, будь-ласка, чек. Lū---,-i----ie----n kv---! L----- i------- m-- k----- L-d-u- i-d-d-e- m-n k-ī-i- -------------------------- Lūdzu, iedodiet man kvīti! 0
В мене немає дрібних грошей. Ma---av---kna--as. M-- n-- s--------- M-n n-v s-k-a-d-s- ------------------ Man nav sīknaudas. 0
Достатньо, решта для вас. T- būs-l-b-,-a-l----------. T- b-- l---- a------- J---- T- b-s l-b-, a-l-k-m- J-m-. --------------------------- Tā būs labi, atlikums Jums. 0
Відвезіть мене за цією адресою. A--ve--e- ma-i---ūd-----z-šo a--e-i! A-------- m---- l----- u- š- a------ A-z-e-i-t m-n-, l-d-u- u- š- a-r-s-! ------------------------------------ Aizvediet mani, lūdzu, uz šo adresi! 0
Відвезіть мене до мого готелю. Ai----iet ----- -ūd--, uz --es---u! A-------- m---- l----- u- v-------- A-z-e-i-t m-n-, l-d-u- u- v-e-n-c-! ----------------------------------- Aizvediet mani, lūdzu, uz viesnīcu! 0
Відвезіть мене на пляж. Ai---d-et ma-i---ūd--, uz--ū-m--u! A-------- m---- l----- u- j------- A-z-e-i-t m-n-, l-d-u- u- j-r-a-u- ---------------------------------- Aizvediet mani, lūdzu, uz jūrmalu! 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?