Розмовник

uk У таксі   »   ur ‫ٹیکسی میں‬

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

‫38 [اڑتیس]‬

artees

‫ٹیکسی میں‬

[taxy mein]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська урду Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. ‫ٹیکس- کو---ا -ی-‬ ‫----- ک- ب-- د--- ‫-ی-س- ک- ب-ا د-ں- ------------------ ‫ٹیکسی کو بلا دیں‬ 0
t--- ko -ula- -en t--- k- b---- d-- t-x- k- b-l-a d-n ----------------- taxy ko bulaa den
Скільки коштує до вокзалу? ‫اسٹی-ن ت--کا کر--ہ---ن- ---گ-؟‬ ‫------ ت- ک- ک---- ک--- ہ- گ--- ‫-س-ی-ن ت- ک- ک-ا-ہ ک-ن- ہ- گ-؟- -------------------------------- ‫اسٹیشن تک کا کرایہ کتنا ہو گا؟‬ 0
s-a--on-t-k-ka k-r-----it-a-----a? s------ t-- k- k----- k---- h- g-- s-a-i-n t-k k- k-r-y- k-t-a h- g-? ---------------------------------- station tak ka kiraya kitna ho ga?
Скільки коштує до аеропорту? ‫-ئ-پو-ٹ-ت- -ا ک-ایہ--ت-ا ہو--؟‬ ‫------- ت- ک- ک---- ک--- ہ----- ‫-ئ-پ-ر- ت- ک- ک-ا-ہ ک-ن- ہ-گ-؟- -------------------------------- ‫ائرپورٹ تک کا کرایہ کتنا ہوگا؟‬ 0
air---t tak k- kiray----t-a--og-? a------ t-- k- k----- k---- h---- a-r-o-t t-k k- k-r-y- k-t-a h-g-? --------------------------------- airport tak ka kiraya kitna hoga?
Будь-ласка, прямо. ‫س--ھے --ی-‬ ‫----- چ---- ‫-ی-ھ- چ-ی-‬ ------------ ‫سیدھے چلیے‬ 0
se---ay-c--l--e s------ c------ s-e-h-y c-a-i-e --------------- seedhay chaliye
Будь-ласка, тут праворуч. ‫یہاں----یں-مڑ-ج---‬ ‫---- د---- م- ج---- ‫-ہ-ں د-ئ-ں م- ج-ی-‬ -------------------- ‫یہاں دائیں مڑ جایں‬ 0
yaha- ----ha--haa-- pa--mu-r y---- s------ h---- p-- m--- y-h-n s-e-h-y h-a-h p-r m-r- ---------------------------- yahan seedhay haath par murr
Будь-ласка, там на розі ліворуч. ‫و-ا- ک--ے پر-ب---ں----‬ ‫---- ک--- پ- ب---- ط--- ‫-ہ-ں ک-ن- پ- ب-ئ-ں ط-ف- ------------------------ ‫وہاں کونے پر بائیں طرف‬ 0
wah-----n-y --r-ul--- --a---k- ----f w---- k---- p-- u---- h---- k- t---- w-h-n k-n-y p-r u-t-y h-a-h k- t-r-f ------------------------------------ wahan konay par ultay haath ki taraf
Я поспішаю. ‫---ے -لد--ہے‬ ‫---- ج--- ہ-- ‫-ج-ے ج-د- ہ-‬ -------------- ‫مجھے جلدی ہے‬ 0
m--he-j--d--hai m---- j---- h-- m-j-e j-l-i h-i --------------- mujhe jaldi hai
Я маю час. ‫میر- پاس --- ہ-‬ ‫---- پ-- و-- ہ-- ‫-ی-ے پ-س و-ت ہ-‬ ----------------- ‫میرے پاس وقت ہے‬ 0
mer---a-- w--t--ai m--- p--- w--- h-- m-r- p-a- w-q- h-i ------------------ mere paas waqt hai
Їдьте, будь-ласка, повільніше. ‫آہ----چل---ے‬ ‫----- چ------ ‫-ہ-ت- چ-ا-ی-‬ -------------- ‫آہستہ چلائیے‬ 0
aa--staa--hl---e a------- c------ a-h-s-a- c-l-y-e ---------------- aahistaa chlayie
Зупиніться тут, будь-ласка. ‫یہ-ں---- --ج-ے‬ ‫---- ر-- د----- ‫-ہ-ں ر-ک د-ج-ے- ---------------- ‫یہاں روک دیجیے‬ 0
yah---r-k--egiye y---- r-- d----- y-h-n r-k d-g-y- ---------------- yahan rok degiye
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. ‫ت--ڑ---یر-ان-----کی--ے‬ ‫----- د-- ا----- ک----- ‫-ھ-ڑ- د-ر ا-ت-ا- ک-ج-ے- ------------------------ ‫تھوڑی دیر انتظار کیجیے‬ 0
t-o-i---- ---za--------ye t---- d-- i------ k------ t-o-i d-r i-t-a-r k-i-i-e ------------------------- thori der intzaar kiijiye
Я зараз повернуся. ‫م-- ا--- و-پس --- ہ--‬ ‫--- ا--- و--- آ-- ہ--- ‫-ی- ا-ھ- و-پ- آ-ا ہ-ں- ----------------------- ‫میں ابھی واپس آتا ہوں‬ 0
mein -----aat---on m--- f--- a--- h-- m-i- f-r- a-t- h-n ------------------ mein for" aata hon
Дайте мені, будь-ласка, чек. ‫م-ھے --ک-رسید دی-یے‬ ‫---- ا-- ر--- د----- ‫-ج-ے ا-ک ر-ی- د-ج-ے- --------------------- ‫مجھے ایک رسید دیجیے‬ 0
mu------k r------d-g--e m---- a-- r----- d----- m-j-e a-k r-s-e- d-g-y- ----------------------- mujhe aik raseed degiye
В мене немає дрібних грошей. ‫م-رے-پاس -ھّ-- پی-- -ہی---یں‬ ‫---- پ-- ک---- پ--- ن--- ہ--- ‫-ی-ے پ-س ک-ّ-ے پ-س- ن-ی- ہ-ں- ------------------------------ ‫میرے پاس کھّلے پیسے نہیں ہیں‬ 0
m-r- -aa- -------p-is-y-n-hi --in m--- p--- c----- p----- n--- h--- m-r- p-a- c-u-t- p-i-a- n-h- h-i- --------------------------------- mere paas chutte paisay nahi hain
Достатньо, решта для вас. ‫ٹھ-------باقی--- ----ے‬ ‫---- ہ-- ب--- آ- ر----- ‫-ھ-ک ہ-، ب-ق- آ- ر-ھ-ے- ------------------------ ‫ٹھیک ہے، باقی آپ رکھیے‬ 0
t---k--a-,-ba-i-a---rak-iye t---- h--- b--- a-- r------ t-e-k h-i- b-q- a-p r-k-i-e --------------------------- theek hai, baqi aap rakhiye
Відвезіть мене за цією адресою. ‫مج---اس ----پر-پ-ن----یں‬ ‫---- ا- پ-- پ- پ---- د--- ‫-ج-ے ا- پ-ے پ- پ-ن-ا د-ں- -------------------------- ‫مجھے اس پتے پر پہنچا دیں‬ 0
m---e-is---tt-y-par -oun--a---n m---- i- p----- p-- p------ d-- m-j-e i- p-t-a- p-r p-u-c-a d-n ------------------------------- mujhe is pattay par pouncha den
Відвезіть мене до мого готелю. ‫---ے می-ے ہوٹ--می--پہ-----ی-‬ ‫---- م--- ہ--- م-- پ---- د--- ‫-ج-ے م-ر- ہ-ٹ- م-ں پ-ن-ا د-ں- ------------------------------ ‫مجھے میرے ہوٹل میں پہنچا دیں‬ 0
m--h- --r- --tel m--n ---nc-a --n m---- m--- h---- m--- p------ d-- m-j-e m-r- h-t-l m-i- p-u-c-a d-n --------------------------------- mujhe mere hotel mein pouncha den
Відвезіть мене на пляж. ‫م-ھ- --ند--ک- --ارے---ن-ا--یں‬ ‫---- س---- ک- ک---- پ---- د--- ‫-ج-ے س-ن-ر ک- ک-ا-ے پ-ن-ا د-ں- ------------------------------- ‫مجھے سمندر کے کنارے پہنچا دیں‬ 0
mujh--sa-an-ar-k- k----e-po-nch- d-n m---- s------- k- k----- p------ d-- m-j-e s-m-n-a- k- k-n-r- p-u-c-a d-n ------------------------------------ mujhe samandar ke kinare pouncha den

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?