Розмовник

uk У таксі   »   ka ტაქსში

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [ოცდათვრამეტი]

38 [otsdatvramet\'i]

ტაქსში

[t'aksshi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грузинська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. გ-----ახ---ტა--------ე-ძ--ება. გამოიძახეთ ტაქსი თუ შეიძელება. გ-მ-ი-ა-ე- ტ-ქ-ი თ- შ-ი-ე-ე-ა- ------------------------------ გამოიძახეთ ტაქსი თუ შეიძელება. 0
ga--i-zakhet -'aks---u-shei-zel-b-. gamoidzakhet t'aksi tu sheidzeleba. g-m-i-z-k-e- t-a-s- t- s-e-d-e-e-a- ----------------------------------- gamoidzakhet t'aksi tu sheidzeleba.
Скільки коштує до вокзалу? რ---ირ- ---გ-რა--ე მი---ა? რა ღირს სადგურამდე მისვლა? რ- ღ-რ- ს-დ-უ-ა-დ- მ-ს-ლ-? -------------------------- რა ღირს სადგურამდე მისვლა? 0
r- ----s s-d-u-a-de ------? ra ghirs sadguramde misvla? r- g-i-s s-d-u-a-d- m-s-l-? --------------------------- ra ghirs sadguramde misvla?
Скільки коштує до аеропорту? რ- ღირს -ე-ოპ-რ--მდე მის-ლ-? რა ღირს აეროპორტამდე მისვლა? რ- ღ-რ- ა-რ-პ-რ-ა-დ- მ-ს-ლ-? ---------------------------- რა ღირს აეროპორტამდე მისვლა? 0
r--g-i-- -erop'-r-'a-d- m-s-la? ra ghirs aerop'ort'amde misvla? r- g-i-s a-r-p-o-t-a-d- m-s-l-? ------------------------------- ra ghirs aerop'ort'amde misvla?
Будь-ласка, прямо. თ- შ-იძ---ა –---რ-ა-ი-. თუ შეიძლება – პირდაპირ. თ- შ-ი-ლ-ბ- – პ-რ-ა-ი-. ----------------------- თუ შეიძლება – პირდაპირ. 0
tu s----z-e-----p'-rd---ir. tu sheidzleba – p'irdap'ir. t- s-e-d-l-b- – p-i-d-p-i-. --------------------------- tu sheidzleba – p'irdap'ir.
Будь-ласка, тут праворуч. თ----იძ-ე--- ---მ-რჯ-ნ--. თუ შეიძლება, აქ მარჯვნივ. თ- შ-ი-ლ-ბ-, ა- მ-რ-ვ-ი-. ------------------------- თუ შეიძლება, აქ მარჯვნივ. 0
tu --e-d-l---- a- marj----. tu sheidzleba, ak marjvniv. t- s-e-d-l-b-, a- m-r-v-i-. --------------------------- tu sheidzleba, ak marjvniv.
Будь-ласка, там на розі ліворуч. თ------ლებ-, -ქ----ხ-ში მარც--ივ. თუ შეიძლება, იქ კუთხეში მარცხნივ. თ- შ-ი-ლ-ბ-, ი- კ-თ-ე-ი მ-რ-ხ-ი-. --------------------------------- თუ შეიძლება, იქ კუთხეში მარცხნივ. 0
tu -h-id---ba- -- --utkhe--i----t-khn--. tu sheidzleba, ik k'utkheshi martskhniv. t- s-e-d-l-b-, i- k-u-k-e-h- m-r-s-h-i-. ---------------------------------------- tu sheidzleba, ik k'utkheshi martskhniv.
Я поспішаю. მე---რე--. მეჩქარება. მ-ჩ-ა-ე-ა- ---------- მეჩქარება. 0
m---k--eba. mechkareba. m-c-k-r-b-. ----------- mechkareba.
Я маю час. დ-ო--აქვ-. დრო მაქვს. დ-ო მ-ქ-ს- ---------- დრო მაქვს. 0
dr---akvs. dro makvs. d-o m-k-s- ---------- dro makvs.
Їдьте, будь-ласка, повільніше. თ--შ--ძ--ბ-, ---ო --ლ--ი-რ--! თუ შეიძლება, უფრო ნელა იარეთ! თ- შ-ი-ლ-ბ-, უ-რ- ნ-ლ- ი-რ-თ- ----------------------------- თუ შეიძლება, უფრო ნელა იარეთ! 0
t-----idzl-ba,--pro -----iare-! tu sheidzleba, upro nela iaret! t- s-e-d-l-b-, u-r- n-l- i-r-t- ------------------------------- tu sheidzleba, upro nela iaret!
Зупиніться тут, будь-ласка. ა----ჩე--ი-,--უ-----ლ-ბა. აქ გაჩერდით, თუ შეიძლება. ა- გ-ჩ-რ-ი-, თ- შ-ი-ლ-ბ-. ------------------------- აქ გაჩერდით, თუ შეიძლება. 0
ak ---he--i-,--- s-----leb-. ak gacherdit, tu sheidzleba. a- g-c-e-d-t- t- s-e-d-l-b-. ---------------------------- ak gacherdit, tu sheidzleba.
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. დამ---დ-----თ---უთი, თუ შე-ძლე--. დამელოდეთ ერთი წუთი, თუ შეიძლება. დ-მ-ლ-დ-თ ე-თ- წ-თ-, თ- შ-ი-ლ-ბ-. --------------------------------- დამელოდეთ ერთი წუთი, თუ შეიძლება. 0
d--e-o----er-i ----t-,-tu -hei--l---. damelodet erti ts'uti, tu sheidzleba. d-m-l-d-t e-t- t-'-t-, t- s-e-d-l-b-. ------------------------------------- damelodet erti ts'uti, tu sheidzleba.
Я зараз повернуся. მა-ე დავ--უნ-ე-ი. მალე დავბრუნდები. მ-ლ- დ-ვ-რ-ნ-ე-ი- ----------------- მალე დავბრუნდები. 0
ma-- d---ru-deb-. male davbrundebi. m-l- d-v-r-n-e-i- ----------------- male davbrundebi.
Дайте мені, будь-ласка, чек. თუ --ი---ბა ქ-ი--რ--მ-მეც-თ. თუ შეიძლება ქვითარი მომეცით. თ- შ-ი-ლ-ბ- ქ-ი-ა-ი მ-მ-ც-თ- ---------------------------- თუ შეიძლება ქვითარი მომეცით. 0
t- --e-d--eb--kvit-r---o-et--t. tu sheidzleba kvitari mometsit. t- s-e-d-l-b- k-i-a-i m-m-t-i-. ------------------------------- tu sheidzleba kvitari mometsit.
В мене немає дрібних грошей. მე ა- ---ვ- ხუ-დ- ფულ-. მე არ მაქვს ხურდა ფული. მ- ა- მ-ქ-ს ხ-რ-ა ფ-ლ-. ----------------------- მე არ მაქვს ხურდა ფული. 0
me-ar--a-v---h-r-a ----. me ar makvs khurda puli. m- a- m-k-s k-u-d- p-l-. ------------------------ me ar makvs khurda puli.
Достатньо, решта для вас. მა--ობა,--ურდა-დ--ტ-ვ--! მადლობა, ხურდა დაიტოვეთ! მ-დ-ო-ა- ხ-რ-ა დ-ი-ო-ე-! ------------------------ მადლობა, ხურდა დაიტოვეთ! 0
mad---a,---ur-a-dai-'o---! madloba, khurda dait'ovet! m-d-o-a- k-u-d- d-i-'-v-t- -------------------------- madloba, khurda dait'ovet!
Відвезіть мене за цією адресою. ა- მ-ს--ა-თ-- წა-ი---ნ-თ. ამ მისამართზე წამიყვანეთ. ა- მ-ს-მ-რ-ზ- წ-მ-ყ-ა-ე-. ------------------------- ამ მისამართზე წამიყვანეთ. 0
am m---m-r-z---s--m--va-e-. am misamartze ts'amiqvanet. a- m-s-m-r-z- t-'-m-q-a-e-. --------------------------- am misamartze ts'amiqvanet.
Відвезіть мене до мого готелю. წ--ი--ა--თ ---- -ა---მრ-შ-. წამიყვანეთ ჩემს სასტუმროში. წ-მ-ყ-ა-ე- ჩ-მ- ს-ს-უ-რ-შ-. --------------------------- წამიყვანეთ ჩემს სასტუმროში. 0
ts---i-v---- ---m---a-t-um--sh-. ts'amiqvanet chems sast'umroshi. t-'-m-q-a-e- c-e-s s-s-'-m-o-h-. -------------------------------- ts'amiqvanet chems sast'umroshi.
Відвезіть мене на пляж. წა--ყვანე- -ლა---. წამიყვანეთ პლაჟზე. წ-მ-ყ-ა-ე- პ-ა-ზ-. ------------------ წამიყვანეთ პლაჟზე. 0
ts'-miq-a-et-----z-ze. ts'amiqvanet p'lazhze. t-'-m-q-a-e- p-l-z-z-. ---------------------- ts'amiqvanet p'lazhze.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?