Розмовник

uk В ресторані 2   »   eo En la restoracio 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [tridek]

En la restoracio 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. U---p-m--k-n---i p---s. U-- p-------- m- p----- U-u p-m-u-o-, m- p-t-s- ----------------------- Unu pomsukon, mi petas. 0
Лимонад, будь-ласка. U-u li-o-a-on- -i --tas. U-- l--------- m- p----- U-u l-m-n-d-n- m- p-t-s- ------------------------ Unu limonadon, mi petas. 0
Томатний сік, будь-ласка. U-- ---at---o---mi-p---s. U-- t---------- m- p----- U-u t-m-t-u-o-, m- p-t-s- ------------------------- Unu tomatsukon, mi petas. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. Mi -at-s------laso--da---ĝa-v-no. M- ŝ---- u-- g----- d- r--- v---- M- ŝ-t-s u-u g-a-o- d- r-ĝ- v-n-. --------------------------------- Mi ŝatus unu glason da ruĝa vino. 0
Я б випив / випила келих білого вина. Mi ŝ-tus-u-u--laso--da-bl--k- -i-o. M- ŝ---- u-- g----- d- b----- v---- M- ŝ-t-s u-u g-a-o- d- b-a-k- v-n-. ----------------------------------- Mi ŝatus unu glason da blanka vino. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. M- ŝ---- unu--ote-o--d- ---pa--. M- ŝ---- u-- b------ d- ĉ------- M- ŝ-t-s u-u b-t-l-n d- ĉ-m-a-o- -------------------------------- Mi ŝatus unu botelon da ĉampano. 0
Ти любиш рибу? Ĉu v- ŝ-t-s-f-ŝ-n? Ĉ- v- ŝ---- f----- Ĉ- v- ŝ-t-s f-ŝ-n- ------------------ Ĉu vi ŝatas fiŝon? 0
Ти любиш яловичину? Ĉ---- --ta--bo-a---? Ĉ- v- ŝ---- b------- Ĉ- v- ŝ-t-s b-v-ĵ-n- -------------------- Ĉu vi ŝatas bovaĵon? 0
Ти любиш свинину? Ĉu -- ŝ-tas -or--ĵ--? Ĉ- v- ŝ---- p-------- Ĉ- v- ŝ-t-s p-r-a-o-? --------------------- Ĉu vi ŝatas porkaĵon? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. Mi-ŝ--u- -on se--ia---n. M- ŝ---- i-- s---------- M- ŝ-t-s i-n s-n-i-n-a-. ------------------------ Mi ŝatus ion senviandan. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. Mi-ŝ---- l--o-pl----. M- ŝ---- l----------- M- ŝ-t-s l-g-m-l-d-n- --------------------- Mi ŝatus legompladon. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. Mi ŝa--- i-n-ne-on---a-r-ntan. M- ŝ---- i-- n---------------- M- ŝ-t-s i-n n-l-n-e-a-r-n-a-. ------------------------------ Mi ŝatus ion nelongedaŭrantan. 0
Ви хочете це з рисом? Ĉu-v- -at-- -i-n kun ri-o? Ĉ- v- ŝ---- t--- k-- r---- Ĉ- v- ŝ-t-s t-o- k-n r-z-? -------------------------- Ĉu vi ŝatus tion kun rizo? 0
Ви хочете це з макаронами? Ĉ--vi-ŝa-u- t-on-k-n--ud---j? Ĉ- v- ŝ---- t--- k-- n------- Ĉ- v- ŝ-t-s t-o- k-n n-d-l-j- ----------------------------- Ĉu vi ŝatus tion kun nudeloj? 0
Ви хочете це з картоплею? Ĉ- v--ŝa--s----n-k-----rpom--? Ĉ- v- ŝ---- t--- k-- t-------- Ĉ- v- ŝ-t-s t-o- k-n t-r-o-o-? ------------------------------ Ĉu vi ŝatus tion kun terpomoj? 0
Це мені не смакує. Tio -e -on-u---s por --. T-- n- b-------- p-- m-- T-o n- b-n-u-t-s p-r m-. ------------------------ Tio ne bongustas por mi. 0
Їжа холодна. La --nĝo--s--s-m-lva---. L- m---- e---- m-------- L- m-n-o e-t-s m-l-a-m-. ------------------------ La manĝo estas malvarma. 0
Я цього не замовляв / замовляла. T-o- ----- ---d-s. T--- m- n- m------ T-o- m- n- m-n-i-. ------------------ Tion mi ne mendis. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !