Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   am ሊፈቀድለት ይችላል

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [ሰባ ሶስት]

73 [seba sositi]

ሊፈቀድለት ይችላል

[fik’adi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? እን-ት--/------አ-ኝተካል--ል? እ------- ፍ-- አ--------- እ-ድ-ነ-/- ፍ-ድ አ-ኝ-ካ-/-ል- ----------------------- እንድትነዳ/ጂ ፍቃድ አግኝተካል/ሻል? 0
in---ti---a-------’-d- āginy-t-k---/sh-li? i------------- f------ ā------------------ i-i-i-i-e-a-j- f-k-a-i ā-i-y-t-k-l-/-h-l-? ------------------------------------------ iniditineda/jī fik’adi āginyitekali/shali?
Тобі можна вже пити алкоголь? አልኮል እን-ት--/ጪ --ድ አ-ኝ-ካል/ሻ-? አ--- እ------- ፍ-- አ--------- አ-ኮ- እ-ድ-ጠ-/- ፍ-ድ አ-ኝ-ካ-/-ል- ---------------------------- አልኮል እንድትጠጣ/ጪ ፍቃድ አግኝተካል/ሻል? 0
āl--o-i-i-i-i---’et’a-ch-ī-f-k--d--āgi-y--eka-i-s--l-? ā------ i----------------- f------ ā------------------ ā-i-o-i i-i-i-i-’-t-a-c-’- f-k-a-i ā-i-y-t-k-l-/-h-l-? ------------------------------------------------------ ālikoli iniditit’et’a/ch’ī fik’adi āginyitekali/shali?
Тобі можна вже їздити самому за кордон? ብቻ-ን/-ን ወደ-ሌ---ገር --ድ-ፍ-ድ -ግኝተ--/ሻ-? ብ------ ወ- ሌ- ሃ-- መ-- ፍ-- አ--------- ብ-ህ-/-ን ወ- ሌ- ሃ-ር መ-ድ ፍ-ድ አ-ኝ-ካ-/-ል- ------------------------------------ ብቻህን/ሽን ወደ ሌላ ሃገር መሄድ ፍቃድ አግኝተካል/ሻል? 0
b---a-ini/s-ini-w--e l--- -ag-r- -eh--i fik-adi-ā--nyi--kali--hal-? b-------------- w--- l--- h----- m----- f------ ā------------------ b-c-a-i-i-s-i-i w-d- l-l- h-g-r- m-h-d- f-k-a-i ā-i-y-t-k-l-/-h-l-? ------------------------------------------------------------------- bichahini/shini wede lēla hageri mehēdi fik’adi āginyitekali/shali?
Могти ፈቃድ ፈ-- ፈ-ድ --- ፈቃድ 0
f--’--i f------ f-k-a-i ------- fek’adi
Ми можемо тут курити? እዚህ -----ይፈ-ድልናል? እ-- ለ--- ይ------- እ-ህ ለ-ጨ- ይ-ቀ-ል-ል- ----------------- እዚህ ለማጨስ ይፈቀድልናል? 0
iz-h---e--ch’esi-yif--’-di-----i? i---- l--------- y--------------- i-ī-i l-m-c-’-s- y-f-k-e-i-i-a-i- --------------------------------- izīhi lemach’esi yifek’edilinali?
Можна тут курити? እዚ---ጨ--የተፈቀ- ነ-? እ-- ማ-- የ---- ነ-- እ-ህ ማ-ስ የ-ፈ-ደ ነ-? ----------------- እዚህ ማጨስ የተፈቀደ ነው? 0
i-īhi m--h--s- -etef-----e--ewi? i---- m------- y---------- n---- i-ī-i m-c-’-s- y-t-f-k-e-e n-w-? -------------------------------- izīhi mach’esi yetefek’ede newi?
Можна розрахуватися кредитною карткою? በ-ንክ ካ-- መ--- ይ--ዳ-? በ--- ካ-- መ--- ይ----- በ-ን- ካ-ድ መ-ፈ- ይ-ቀ-ል- -------------------- በባንክ ካርድ መክፈል ይፈቀዳል? 0
b--an-ki -a--di -ekifel- yi-e-’e-al-? b------- k----- m------- y----------- b-b-n-k- k-r-d- m-k-f-l- y-f-k-e-a-i- ------------------------------------- bebaniki karidi mekifeli yifek’edali?
Можна розрахуватися чеком? በቼክ -ክ-ል -ፈ-ዳል? በ-- መ--- ይ----- በ-ክ መ-ፈ- ይ-ቀ-ል- --------------- በቼክ መክፈል ይፈቀዳል? 0
b-c-ēki me---e-i -i-e---da--? b------ m------- y----------- b-c-ē-i m-k-f-l- y-f-k-e-a-i- ----------------------------- bechēki mekifeli yifek’edali?
Можна заплатити готівкою? በ-----ዘ- -ቻ መክፈል------? በ-- ገ--- ብ- መ--- ይ----- በ-ሬ ገ-ዘ- ብ- መ-ፈ- ይ-ቀ-ል- ----------------------- በጥሬ ገንዘብ ብቻ መክፈል ይፈቀዳል? 0
b-------g-n--e-i --c-a --ki-el---i-e-’edal-? b------ g------- b---- m------- y----------- b-t-i-ē g-n-z-b- b-c-a m-k-f-l- y-f-k-e-a-i- -------------------------------------------- bet’irē genizebi bicha mekifeli yifek’edali?
Можу я зателефонувати? አ-ዴ-መደወ- ይፈቀድልኛል? አ-- መ--- ይ------- አ-ዴ መ-ወ- ይ-ቀ-ል-ል- ----------------- አንዴ መደወል ይፈቀድልኛል? 0
āni-ē--ed----- -i-ek-e-il-ny--i? ā---- m------- y---------------- ā-i-ē m-d-w-l- y-f-k-e-i-i-y-l-? -------------------------------- ānidē medeweli yifek’edilinyali?
Можу я запитати? አን- -ቂት-------የቅ-ይ-----ል? አ-- ጥ-- ነ-- መ--- ይ------- አ-ዴ ጥ-ት ነ-ር መ-የ- ይ-ቀ-ል-ል- ------------------------- አንዴ ጥቂት ነገር መጠየቅ ይፈቀድልኛል? 0
āni-- t-ik’ī-i -e-e-----t-e--k’i y---k--dili-----? ā---- t------- n----- m--------- y---------------- ā-i-ē t-i-’-t- n-g-r- m-t-e-e-’- y-f-k-e-i-i-y-l-? -------------------------------------------------- ānidē t’ik’īti negeri met’eyek’i yifek’edilinyali?
Можу я щось сказати? አን--ጥ-ት-ነ-ር -ና----ፈ--ል--? አ-- ጥ-- ነ-- መ--- ይ------- አ-ዴ ጥ-ት ነ-ር መ-ገ- ይ-ቀ-ል-ል- ------------------------- አንዴ ጥቂት ነገር መናገር ይፈቀድልኛል? 0
ā--d- t--k---- n--e-i--e-a--ri--i--k’e-i---yali? ā---- t------- n----- m------- y---------------- ā-i-ē t-i-’-t- n-g-r- m-n-g-r- y-f-k-e-i-i-y-l-? ------------------------------------------------ ānidē t’ik’īti negeri menageri yifek’edilinyali?
Йому не можна спати в парку. እሱ በፓር--ው-ጥ እ---- ---ፈቀ----። እ- በ--- ው-- እ---- አ--------- እ- በ-ር- ው-ጥ እ-ዲ-ኛ አ-ተ-ቀ-ለ-ም- ---------------------------- እሱ በፓርኩ ውስጥ እንዲተኛ አልተፈቀደለትም። 0
i-u ---a--ku -isi--i ---dī--ny- ā-ite---’-de---i-i. i-- b------- w------ i--------- ā------------------ i-u b-p-r-k- w-s-t-i i-i-ī-e-y- ā-i-e-e-’-d-l-t-m-. --------------------------------------------------- isu bepariku wisit’i inidītenya ālitefek’edeletimi.
Йому не можна спати в автомобілі. እ---መኪና ውስ---ንዲተኛ-አልተፈቀደለትም። እ- በ--- ው-- እ---- አ--------- እ- በ-ኪ- ው-ጥ እ-ዲ-ኛ አ-ተ-ቀ-ለ-ም- ---------------------------- እሱ በመኪና ውስጥ እንዲተኛ አልተፈቀደለትም። 0
isu-b--ek-n- --s--’i-------e--a---i-ef--’--el-timi. i-- b------- w------ i--------- ā------------------ i-u b-m-k-n- w-s-t-i i-i-ī-e-y- ā-i-e-e-’-d-l-t-m-. --------------------------------------------------- isu bemekīna wisit’i inidītenya ālitefek’edeletimi.
Йому не можна спати на вокзалі. እሱ-በ-ቡ- --ያ-ው-ጥ --ዲ-ኛ---ተ------። እ- በ--- ጣ-- ው-- እ---- አ--------- እ- በ-ቡ- ጣ-ያ ው-ጥ እ-ዲ-ኛ አ-ተ-ቀ-ለ-ም- -------------------------------- እሱ በባቡር ጣቢያ ውስጥ እንዲተኛ አልተፈቀደለትም። 0
i--------ur--t’----a -i--t-- --id--e-y---lite-ek-ed-le--mi. i-- b------- t------ w------ i--------- ā------------------ i-u b-b-b-r- t-a-ī-a w-s-t-i i-i-ī-e-y- ā-i-e-e-’-d-l-t-m-. ----------------------------------------------------------- isu bebaburi t’abīya wisit’i inidītenya ālitefek’edeletimi.
Можна нам присісти? መቀ-ጥ-ይ-ቀ--ናል? መ--- ይ------- መ-መ- ይ-ቀ-ል-ል- ------------- መቀመጥ ይፈቀድልናል? 0
m------t’i -i-e---d-linal-? m--------- y--------------- m-k-e-e-’- y-f-k-e-i-i-a-i- --------------------------- mek’emet’i yifek’edilinali?
Можна нам меню? የም-- ዝር-- ማውጫ ማግኘት -ፈቀ---ል? የ--- ዝ--- ማ-- ማ--- ይ------- የ-ግ- ዝ-ዝ- ማ-ጫ ማ-ኘ- ይ-ቀ-ል-ል- --------------------------- የምግብ ዝርዝር ማውጫ ማግኘት ይፈቀድልናል? 0
y-mi-ib--z-ri--r--ma--ch-- m--in--t- yife-’ed-lin--i? y------- z------- m------- m-------- y--------------- y-m-g-b- z-r-z-r- m-w-c-’- m-g-n-e-i y-f-k-e-i-i-a-i- ----------------------------------------------------- yemigibi ziriziri mawich’a maginyeti yifek’edilinali?
Чи можемо ми заплатити окремо? ለየ---መ--- ይፈቀ----? ለ--- መ--- ይ------- ለ-ብ- መ-ፈ- ይ-ቀ-ል-ል- ------------------ ለየብቻ መክፈል ይፈቀድልናል? 0
leye--c---m--i---i --f--’---linali? l-------- m------- y--------------- l-y-b-c-a m-k-f-l- y-f-k-e-i-i-a-i- ----------------------------------- leyebicha mekifeli yifek’edilinali?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!