Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   lv kaut ko drīkstēt

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [septiņdesmit trīs]

kaut ko drīkstēt

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Vai ---j-u -rī-s-- -r-u-- -r ma-īn-? V-- t- j-- d------ b----- a- m------ V-i t- j-u d-ī-s-i b-a-k- a- m-š-n-? ------------------------------------ Vai tu jau drīksti braukt ar mašīnu? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Va--tu-j-- -rīks-i---et-t-a--o---u? V-- t- j-- d------ l----- a-------- V-i t- j-u d-ī-s-i l-e-o- a-k-h-l-? ----------------------------------- Vai tu jau drīksti lietot alkoholu? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? V------ja- d--k-t--vi--s pats-b-aukt -z --zem--? V-- t- j-- d------ v---- p--- b----- u- ā------- V-i t- j-u d-ī-s-i v-e-s p-t- b-a-k- u- ā-z-m-m- ------------------------------------------------ Vai tu jau drīksti viens pats braukt uz ārzemēm? 0
Могти d-īkstēt d------- d-ī-s-ē- -------- drīkstēt 0
Ми можемо тут курити? Vai mēs š----d--k-t-m--mēķ--? V-- m-- š--- d------- s------ V-i m-s š-i- d-ī-s-a- s-ē-ē-? ----------------------------- Vai mēs šeit drīkstam smēķēt? 0
Можна тут курити? Vai-š-i- --------m--ē-? V-- š--- d----- s------ V-i š-i- d-ī-s- s-ē-ē-? ----------------------- Vai šeit drīkst smēķēt? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? V-- drī--t---ks-t-a- k--d-tk---i? V-- d----- m----- a- k----------- V-i d-ī-s- m-k-ā- a- k-e-ī-k-r-i- --------------------------------- Vai drīkst maksāt ar kredītkarti? 0
Можна розрахуватися чеком? V-i------- mak-ā--ar -eku? V-- d----- m----- a- č---- V-i d-ī-s- m-k-ā- a- č-k-? -------------------------- Vai drīkst maksāt ar čeku? 0
Можна заплатити готівкою? Va- ---k-t mak--t--ik-i -k-i-rā --udā? V-- d----- m----- t---- s------ n----- V-i d-ī-s- m-k-ā- t-k-i s-a-d-ā n-u-ā- -------------------------------------- Vai drīkst maksāt tikai skaidrā naudā? 0
Можу я зателефонувати? Va--e- -r--s-- -i--van--? V-- e- d------ p--------- V-i e- d-ī-s-u p-e-v-n-t- ------------------------- Vai es drīkstu piezvanīt? 0
Можу я запитати? V---es-d--k--u--o-j-ut--? V-- e- d------ k- j------ V-i e- d-ī-s-u k- j-u-ā-? ------------------------- Vai es drīkstu ko jautāt? 0
Можу я щось сказати? V-- -- dr--stu -o -e---? V-- e- d------ k- t----- V-i e- d-ī-s-u k- t-i-t- ------------------------ Vai es drīkstu ko teikt? 0
Йому не можна спати в парку. Vi---ne---k----ul-------ā. V--- n------- g---- p----- V-ņ- n-d-ī-s- g-l-t p-r-ā- -------------------------- Viņš nedrīkst gulēt parkā. 0
Йому не можна спати в автомобілі. V----n-d-ī-st g---t -aš-n-. V--- n------- g---- m------ V-ņ- n-d-ī-s- g-l-t m-š-n-. --------------------------- Viņš nedrīkst gulēt mašīnā. 0
Йому не можна спати на вокзалі. Vi---nedrīk-t -u--- s--c---. V--- n------- g---- s------- V-ņ- n-d-ī-s- g-l-t s-a-i-ā- ---------------------------- Viņš nedrīkst gulēt stacijā. 0
Можна нам присісти? Va- -ēs-d--k-t-m---s---i--? V-- m-- d------- a--------- V-i m-s d-ī-s-a- a-s-s-i-s- --------------------------- Vai mēs drīkstam apsēsties? 0
Можна нам меню? V-i--ēs dr-k-ta---ab-t ē----kart-? V-- m-- d------- d---- ē---------- V-i m-s d-ī-s-a- d-b-t ē-i-n-a-t-? ---------------------------------- Vai mēs drīkstam dabūt ēdienkarti? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? V-- m-s--rīk-t-- -am--s-- a-se----i? V-- m-- d------- s------- a--------- V-i m-s d-ī-s-a- s-m-k-ā- a-s-v-š-i- ------------------------------------ Vai mēs drīkstam samaksāt atsevišķi? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!