Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   pl móc coś / wolno (mieć pozwolenie)

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [siedemdziesiąt trzy]

móc coś / wolno (mieć pozwolenie)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська польська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? W------i-j-- j--dzi---a-och---m? W---- c- j-- j------ s---------- W-l-o c- j-ż j-ź-z-ć s-m-c-o-e-? -------------------------------- Wolno ci już jeździć samochodem? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? W-lno -i j-ż---ć----o--l? W---- c- j-- p-- a------- W-l-o c- j-ż p-ć a-k-h-l- ------------------------- Wolno ci już pić alkohol? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Wo--o -i-j-- s------- same---ec--- -- gr-n---? W---- c- j-- s----- / s---- j----- z- g------- W-l-o c- j-ż s-m-m- / s-m-j j-c-a- z- g-a-i-ę- ---------------------------------------------- Wolno ci już samemu / samej jechać za granicę? 0
Могти można,-wol-o--m-eć--o-w---nie) m----- w---- (---- p---------- m-ż-a- w-l-o (-i-ć p-z-o-e-i-) ------------------------------ można, wolno (mieć pozwolenie) 0
Ми можемо тут курити? Wol-o-n---tu -a--ć? W---- n-- t- p----- W-l-o n-m t- p-l-ć- ------------------- Wolno nam tu palić? 0
Можна тут курити? W-lno--u -alić? W---- t- p----- W-l-o t- p-l-ć- --------------- Wolno tu palić? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? (C--- M-ż-a -łaci--k-r-- kr---to--?-----lno p--c-- -a--- kr-d---w-? (---- M---- p----- k---- k--------- / W---- p----- k---- k--------- (-z-) M-ż-a p-a-i- k-r-ą k-e-y-o-ą- / W-l-o p-a-i- k-r-ą k-e-y-o-ą- ------------------------------------------------------------------- (Czy) Można płacić kartą kredytową? / Wolno płacić kartą kredytową? 0
Можна розрахуватися чеком? (-zy)-Można zapła--- --ek--m- ----l-- p--cić-czeki-m? (---- M---- z------- c------- / W---- p----- c------- (-z-) M-ż-a z-p-a-i- c-e-i-m- / W-l-o p-a-i- c-e-i-m- ----------------------------------------------------- (Czy) Można zapłacić czekiem? / Wolno płacić czekiem? 0
Можна заплатити готівкою? (C-y)-Moż-a-pła--- t-l------ó---- /-Wolno--ł---ć--yl-- gotó---? (---- M---- p----- t---- g------- / W---- p----- t---- g------- (-z-) M-ż-a p-a-i- t-l-o g-t-w-ą- / W-l-o p-a-i- t-l-o g-t-w-ą- --------------------------------------------------------------- (Czy) Można płacić tylko gotówką? / Wolno płacić tylko gotówką? 0
Можу я зателефонувати? (---- M-g--z-dz-o--ć? (---- M--- z--------- (-z-) M-g- z-d-w-n-ć- --------------------- (Czy) Mogę zadzwonić? 0
Можу я запитати? (C-y)-Mo-----c-ś --p---ć? (---- M--- o c-- z------- (-z-) M-g- o c-ś z-p-t-ć- ------------------------- (Czy) Mogę o coś zapytać? 0
Можу я щось сказати? (C-y) -ogę--o- p--i--zi--? (---- M--- c-- p---------- (-z-) M-g- c-ś p-w-e-z-e-? -------------------------- (Czy) Mogę coś powiedzieć? 0
Йому не можна спати в парку. O- --e-mo-e---a--w -ar--. O- n-- m--- s--- w p----- O- n-e m-ż- s-a- w p-r-u- ------------------------- On nie może spać w parku. 0
Йому не можна спати в автомобілі. O- -ie mo---s--- --samo-h----e. O- n-- m--- s--- w s----------- O- n-e m-ż- s-a- w s-m-c-o-z-e- ------------------------------- On nie może spać w samochodzie. 0
Йому не можна спати на вокзалі. O--n---moż- -----------rc-. O- n-- m--- s--- n- d------ O- n-e m-ż- s-a- n- d-o-c-. --------------------------- On nie może spać na dworcu. 0
Можна нам присісти? (---) Może-y-------? (---- M----- u------ (-z-) M-ż-m- u-i-ś-? -------------------- (Czy) Możemy usiąść? 0
Можна нам меню? (Cz-)-Mo-emy d-st-ć ---tę-d--? (---- M----- d----- k---- d--- (-z-) M-ż-m- d-s-a- k-r-ę d-ń- ------------------------------ (Czy) Możemy dostać kartę dań? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? (--y- -----y -apłac---o---n-? (---- M----- z------- o------ (-z-) M-ż-m- z-p-a-i- o-o-n-? ----------------------------- (Czy) Możemy zapłacić osobno? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!