Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   da måtte noget

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [treoghalvfjerds]

måtte noget

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська данська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? M- du-a-l-r----k-re---l? M- d- a------- k--- b--- M- d- a-l-r-d- k-r- b-l- ------------------------ Må du allerede køre bil? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? M- d- all--e------kk--a-k-hol? M- d- a------- d----- a------- M- d- a-l-r-d- d-i-k- a-k-h-l- ------------------------------ Må du allerede drikke alkohol? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Må -u--l--re-e t--e a-e----i----la-de-? M- d- a------- t--- a---- t-- u-------- M- d- a-l-r-d- t-g- a-e-e t-l u-l-n-e-? --------------------------------------- Må du allerede tage alene til udlandet? 0
Могти m-tte m---- m-t-e ----- måtte 0
Ми можемо тут курити? Må-v- r--e-h-r? M- v- r--- h--- M- v- r-g- h-r- --------------- Må vi ryge her? 0
Можна тут курити? M---an ry-e-her? M- m-- r--- h--- M- m-n r-g- h-r- ---------------- Må man ryge her? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? M- --- ----le--e- kre-itk--t? M- m-- b----- m-- k---------- M- m-n b-t-l- m-d k-e-i-k-r-? ----------------------------- Må man betale med kreditkort? 0
Можна розрахуватися чеком? M- m-n ---a-- -e- -h-ck? M- m-- b----- m-- c----- M- m-n b-t-l- m-d c-e-k- ------------------------ Må man betale med check? 0
Можна заплатити готівкою? M--man-ku- be-al- k-n--n-? M- m-- k-- b----- k------- M- m-n k-n b-t-l- k-n-a-t- -------------------------- Må man kun betale kontant? 0
Можу я зателефонувати? M---eg-li-e ringe --- -oge-? M- j-- l--- r---- t-- n----- M- j-g l-g- r-n-e t-l n-g-n- ---------------------------- Må jeg lige ringe til nogen? 0
Можу я запитати? M---e---i-e--pør-- o---o-et? M- j-- l--- s----- o- n----- M- j-g l-g- s-ø-g- o- n-g-t- ---------------------------- Må jeg lige spørge om noget? 0
Можу я щось сказати? Må --- l--e -i-e -oget? M- j-- l--- s--- n----- M- j-g l-g- s-g- n-g-t- ----------------------- Må jeg lige sige noget? 0
Йому не можна спати в парку. H-n må i-k- so-e-- ---ke-. H-- m- i--- s--- i p------ H-n m- i-k- s-v- i p-r-e-. -------------------------- Han må ikke sove i parken. 0
Йому не можна спати в автомобілі. H------i--- s-ve-- -ilen. H-- m- i--- s--- i b----- H-n m- i-k- s-v- i b-l-n- ------------------------- Han må ikke sove i bilen. 0
Йому не можна спати на вокзалі. Ha- m- i-k- ---- på sta----en. H-- m- i--- s--- p- s--------- H-n m- i-k- s-v- p- s-a-i-n-n- ------------------------------ Han må ikke sove på stationen. 0
Можна нам присісти? M--vi s--te os ned? M- v- s---- o- n--- M- v- s-t-e o- n-d- ------------------- Må vi sætte os ned? 0
Можна нам меню? Må v- få-s-i-e----e-? M- v- f- s----------- M- v- f- s-i-e-o-t-t- --------------------- Må vi få spisekortet? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? Må--- be-a-e -ver -o--si-? M- v- b----- h--- f-- s--- M- v- b-t-l- h-e- f-r s-g- -------------------------- Må vi betale hver for sig? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!