Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   fi saada tehdä jotakin

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [seitsemänkymmentäkolme]

saada tehdä jotakin

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська фінська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Sa-t---------a---to-? Saatko jo ajaa autoa? S-a-k- j- a-a- a-t-a- --------------------- Saatko jo ajaa autoa? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? S-a--- jo j-oda--l----l-a? Saatko jo juoda alkoholia? S-a-k- j- j-o-a a-k-h-l-a- -------------------------- Saatko jo juoda alkoholia? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? S-a--- -- --n-----s-n -lkomail--? Saatko jo mennä yksin ulkomaille? S-a-k- j- m-n-ä y-s-n u-k-m-i-l-? --------------------------------- Saatko jo mennä yksin ulkomaille? 0
Могти s-ada saada s-a-a ----- saada 0
Ми можемо тут курити? S---m-k----------t--llä? Saammeko polttaa täällä? S-a-m-k- p-l-t-a t-ä-l-? ------------------------ Saammeko polttaa täällä? 0
Можна тут курити? Sa--o-t-ä-l--p----aa? Saako täällä polttaa? S-a-o t-ä-l- p-l-t-a- --------------------- Saako täällä polttaa? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? S--ko -ä----------a-l--tt--o--i--a? Saako täällä maksaa luottokortilla? S-a-o t-ä-l- m-k-a- l-o-t-k-r-i-l-? ----------------------------------- Saako täällä maksaa luottokortilla? 0
Можна розрахуватися чеком? Saa-- t-äl-ä-m--s-a---ek--l-? Saako täällä maksaa shekillä? S-a-o t-ä-l- m-k-a- s-e-i-l-? ----------------------------- Saako täällä maksaa shekillä? 0
Можна заплатити готівкою? S-----maks---vain-k------llä? Saako maksaa vain käteisellä? S-a-o m-k-a- v-i- k-t-i-e-l-? ----------------------------- Saako maksaa vain käteisellä? 0
Можу я зателефонувати? Sa-nko ---t-aa? Saanko soittaa? S-a-k- s-i-t-a- --------------- Saanko soittaa? 0
Можу я запитати? Saa-k-----yä jo---i-? Saanko kysyä jotakin? S-a-k- k-s-ä j-t-k-n- --------------------- Saanko kysyä jotakin? 0
Можу я щось сказати? S---k- s-noa--otaki-? Saanko sanoa jotakin? S-a-k- s-n-a j-t-k-n- --------------------- Saanko sanoa jotakin? 0
Йому не можна спати в парку. Hä---i-s-a-nu---a-p-isto-s-. Hän ei saa nukkua puistossa. H-n e- s-a n-k-u- p-i-t-s-a- ---------------------------- Hän ei saa nukkua puistossa. 0
Йому не можна спати в автомобілі. Hä- ei-s-- nukk----u----a. Hän ei saa nukkua autossa. H-n e- s-a n-k-u- a-t-s-a- -------------------------- Hän ei saa nukkua autossa. 0
Йому не можна спати на вокзалі. H-n ei---a---kkua-rau----ea--m----. Hän ei saa nukkua rautatieasemalla. H-n e- s-a n-k-u- r-u-a-i-a-e-a-l-. ----------------------------------- Hän ei saa nukkua rautatieasemalla. 0
Можна нам присісти? S-ammeko-i-t-u-u-? Saammeko istuutua? S-a-m-k- i-t-u-u-? ------------------ Saammeko istuutua? 0
Можна нам меню? V-i------o saa-a ru---li-t--? Voisimmeko saada ruokalistan? V-i-i-m-k- s-a-a r-o-a-i-t-n- ----------------------------- Voisimmeko saada ruokalistan? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? Saamm---------a e----ee-? Saammeko maksaa erikseen? S-a-m-k- m-k-a- e-i-s-e-? ------------------------- Saammeko maksaa erikseen? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!