Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   cs smět něco

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [sedmdesát tři]

smět něco

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? S-íš-už --di- a---? S--- u- ř---- a---- S-í- u- ř-d-t a-t-? ------------------- Smíš už řídit auto? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Smí---------a-k-h--? S--- u- p-- a------- S-í- u- p-t a-k-h-l- -------------------- Smíš už pít alkohol? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Sm-š -- --m-- -am- c-stov-- d--z-hran-č-? S--- u- s-- / s--- c------- d- z--------- S-í- u- s-m / s-m- c-s-o-a- d- z-h-a-i-í- ----------------------------------------- Smíš už sám / sama cestovat do zahraničí? 0
Могти s--t s--- s-ě- ---- smět 0
Ми можемо тут курити? Smím----d- --u-it? S---- t--- k------ S-í-e t-d- k-u-i-? ------------------ Smíme tady kouřit? 0
Можна тут курити? S-í--- t- ko-ř-t? S-- s- t- k------ S-í s- t- k-u-i-? ----------------- Smí se tu kouřit? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? L-e-platit-k-edi-n- -artou? L-- p----- k------- k------ L-e p-a-i- k-e-i-n- k-r-o-? --------------------------- Lze platit kreditní kartou? 0
Можна розрахуватися чеком? L-e----ti--š---m? L-- p----- š----- L-e p-a-i- š-k-m- ----------------- Lze platit šekem? 0
Можна заплатити готівкою? L-e--l-t-t h----ě? L-- p----- h------ L-e p-a-i- h-t-v-? ------------------ Lze platit hotově? 0
Можу я зателефонувати? Mo-- -i--atele--nov--? M--- s- z------------- M-h- s- z-t-l-f-n-v-t- ---------------------- Mohu si zatelefonovat? 0
Можу я запитати? Mo---se n- --c----ptat? M--- s- n- n--- z------ M-h- s- n- n-c- z-p-a-? ----------------------- Mohu se na něco zeptat? 0
Можу я щось сказати? M--u----- ř-c-? M--- n--- ř---- M-h- n-c- ř-c-? --------------- Mohu něco říci? 0
Йому не можна спати в парку. O--n--m--s----- --rku. O- n---- s--- v p----- O- n-s-í s-á- v p-r-u- ---------------------- On nesmí spát v parku. 0
Йому не можна спати в автомобілі. O--n-sm- s--- - a--ě. O- n---- s--- v a---- O- n-s-í s-á- v a-t-. --------------------- On nesmí spát v autě. 0
Йому не можна спати на вокзалі. O------í -pá- -a ----a--. O- n---- s--- n- n------- O- n-s-í s-á- n- n-d-a-í- ------------------------- On nesmí spát na nádraží. 0
Можна нам присісти? M--e-e s- -o---it? M----- s- p------- M-ž-m- s- p-s-d-t- ------------------ Můžeme se posadit? 0
Можна нам меню? M-ž-m- do-t---j-d-lní -ís-ek? M----- d----- j------ l------ M-ž-m- d-s-a- j-d-l-í l-s-e-? ----------------------------- Můžeme dostat jídelní lístek? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? M----- -aplat-t ---ášť? M----- z------- z------ M-ž-m- z-p-a-i- z-l-š-? ----------------------- Můžeme zaplatit zvlášť? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!