Розмовник

uk Сполучники 1   »   ad Зэпххэр 1

94 [дев’яносто чотири]

Сполучники 1

Сполучники 1

94 [тIокIиплIырэ пшIыкIуплIырэ]

94 [tIokIiplIyrje pshIykIuplIyrje]

Зэпххэр 1

[Zjephhjer 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Зачекай доки перестане йти дощ. О--ыр-те-фэ е-. О---- т---- е-- О-х-р т-у-э е-. --------------- Ощхыр теуфэ еж. 0
O--hhy- ---f-e -zh. O------ t----- e--- O-h-h-r t-u-j- e-h- ------------------- Oshhhyr teufje ezh.
Зачекай доки я буду готовий / готова. Зыкъ---гъэх-аз--ыфэ--ъысаж. З------------------ к------ З-к-э-э-ъ-х-а-ы-ы-э к-ы-а-. --------------------------- Зыкъэсэгъэхьазырыфэ къысаж. 0
Z-k---jegj-h'azyryf-- ky---h. Z-------------------- k------ Z-k-e-j-g-e-'-z-r-f-e k-s-z-. ----------------------------- Zykjesjegjeh'azyryfje kysazh.
Зачекай доки він повернеться. Къ--Iож--фэ-еж. К---------- е-- К-э-I-ж-ы-э е-. --------------- КъэкIожьыфэ еж. 0
KjekI--h-yf-e-ez-. K------------ e--- K-e-I-z-'-f-e e-h- ------------------ KjekIozh'yfje ezh.
Я чекаю доки моє волосся висохне. Сш---а---г---ъыж-ыфэ ----. С------ о----------- с---- С-ъ-ь-ц о-ъ-ш-ы-ь-ф- с-ж-. -------------------------- Сшъхьац огъушъыжьыфэ сежэ. 0
S--h--c --ushy-h'y-j- s-----. S------ o------------ s------ S-h-'-c o-u-h-z-'-f-e s-z-j-. ----------------------------- Sshh'ac ogushyzh'yfje sezhje.
Я чекаю до кінця фільму. Фи-ь--р-къ-ух-ф- -е--. Ф------ к------- с---- Ф-л-м-р к-е-х-ф- с-ж-. ---------------------- Фильмэр къеухыфэ сежэ. 0
F-----er--euhyfj- se---e. F------- k------- s------ F-l-m-e- k-u-y-j- s-z-j-. ------------------------- Fil'mjer keuhyfje sezhje.
Я чекаю на зелене світло. Гъо--н-ф-р --ыш-о--э---к--зэбл---у-э сеж-. Г--------- у-------- з-------------- с---- Г-о-э-э-ы- у-ы-ъ-к-э з-к-ы-э-л-х-у-э с-ж-. ------------------------------------------ Гъозэнэфыр уцышъокIэ зыкъызэблехъуфэ сежэ. 0
G----n-ef-- --y-h--Ij- -yk---e-l-hufje --z---. G---------- u--------- z-------------- s------ G-z-e-j-f-r u-y-h-k-j- z-k-z-e-l-h-f-e s-z-j-. ---------------------------------------------- Gozjenjefyr ucyshokIje zykyzjeblehufje sezhje.
Коли ти їдеш у відпустку? Сыдигъуа -ъэ-с-фа-Iо-уз-жь--эр? С------- г---------- у--------- С-д-г-у- г-э-с-ф-к-о у-е-ь-р-р- ------------------------------- Сыдигъуа гъэпсэфакIо узежьэрэр? 0
S----u--gjep---f--Io----zh----jer? S------ g----------- u------------ S-d-g-a g-e-s-e-a-I- u-e-h-j-r-e-? ---------------------------------- Sydigua gjepsjefakIo uzezh'jerjer?
Ще перед літніми канікулами? Г----ф--ка-ик-лхэр --эмыс----? Г------ к--------- к---------- Г-э-э-э к-н-к-л-э- к-э-ы-х-з-? ------------------------------ Гъэмэфэ каникулхэр къэмысхэза? 0
Gjemj--je---ni--lhj---kje-y-h--z-? G-------- k---------- k----------- G-e-j-f-e k-n-k-l-j-r k-e-y-h-e-a- ---------------------------------- Gjemjefje kanikulhjer kjemyshjeza?
Так, ще до того, як почнуться літні канікули. А-ы-----м-ф- кан--у--э- як-э--гъом. А--- г------ к--------- я---------- А-ы- г-э-э-э к-н-к-л-э- я-ъ-с-г-о-. ----------------------------------- Ары, гъэмэфэ каникулхэм якъэсыгъом. 0
A-y---j---e--- ---i-ul--e---a-je-yg-m. A--- g-------- k---------- j---------- A-y- g-e-j-f-e k-n-k-l-j-m j-k-e-y-o-. -------------------------------------- Ary, gjemjefje kanikulhjem jakjesygom.
Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. К-ым-фэр-к-эмыс-э,-у-а--хьэр -ъ--э-----. К------- к-------- у-------- г---------- К-ы-а-э- к-э-ы-з-, у-а-ъ-ь-р г-э-э-I-ж-. ---------------------------------------- КIымафэр къэмысзэ, унашъхьэр гъэцэкIэжь. 0
K-y----e--kje--szje- un-s--'-e--gj--jek---z-'. K-------- k--------- u--------- g------------- K-y-a-j-r k-e-y-z-e- u-a-h-'-e- g-e-j-k-j-z-'- ---------------------------------------------- KIymafjer kjemyszje, unashh'jer gjecjekIjezh'.
Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. Iа-эм-уп---ы--ьан-м ы-экI- --эхэр тх--кIых. I---- у------------ ы----- п----- т-------- I-н-м у-э-I-с-ь-н-м ы-э-I- п-э-э- т-ь-к-ы-. ------------------------------------------- Iанэм упэтIысхьаным ыпэкIэ пIэхэр тхьакIых. 0
Ia-j-- ---e---sh----- --jekI-e pIj-hj-- t-'---yh. I----- u------------- y------- p------- t-------- I-n-e- u-j-t-y-h-a-y- y-j-k-j- p-j-h-e- t-'-k-y-. ------------------------------------------------- Ianjem upjetIysh'anym ypjekIje pIjehjer th'akIyh.
Закрий вікно, перш ніж підеш геть. Унэ- уик-ы--х-у-э, ---ь-нг-у-ч-эр --шI. У--- у----- х----- ш------------- ф---- У-э- у-к-ы- х-у-э- ш-х-а-г-у-ч-э- ф-ш-. --------------------------------------- Унэм уикIын хъумэ, шъхьангъупчъэр фэшI. 0
U-je----k-yn ---j---s-h'--g--ch-e- f--shI. U---- u----- h----- s------------- f------ U-j-m u-k-y- h-m-e- s-h-a-g-p-h-e- f-e-h-. ------------------------------------------ Unjem uikIyn humje, shh'angupchjer fjeshI.
Коли ти прийдеш додому? Сыд--ъ- -нэм---ъ----ж-ы-та? С------ у--- у------------- С-д-г-о у-э- у-ъ-х-а-ь-щ-а- --------------------------- Сыдигъо унэм укъихьажьыщта? 0
S-di-o ----m --ih------s-h--? S----- u---- u--------------- S-d-g- u-j-m u-i-'-z-'-s-h-a- ----------------------------- Sydigo unjem ukih'azh'yshhta?
Після заняття? Е---гъ-- ыуж-? Е------- ы---- Е-ж-г-у- ы-ж-? -------------- Еджэгъум ыужа? 0
Edzh--gum--u-ha? E-------- y----- E-z-j-g-m y-z-a- ---------------- Edzhjegum yuzha?
Так, після заняття. Ар---ед-э--ур-къ-з-сы-х--э. А--- е------- к------------ А-ы- е-ж-г-у- к-ы-ы-ы-х-I-. --------------------------- Ары, еджэгъур къызысыухкIэ. 0
Ar-, e----egur ---ysyuh----. A--- e-------- k------------ A-y- e-z-j-g-r k-z-s-u-k-j-. ---------------------------- Ary, edzhjegur kyzysyuhkIje.
Після аварії він не міг більше працювати. Тхьам-к-агъо- -уж -щ Iо--ыш--- -лъ-кIы-ь-щт-г---. Т------------ ы-- а- I-- ы---- ы----------------- Т-ь-м-к-а-ъ-м ы-ж а- I-ф ы-I-н ы-ъ-к-ы-ь-щ-ы-ъ-п- ------------------------------------------------- ТхьамыкIагъом ыуж ащ Iоф ышIэн ылъэкIыжьыщтыгъэп. 0
Th-a--kIag-m yu-- a-hh -o---s-I-en-yljekI--h-y-h--y--ep. T----------- y--- a--- I-- y------ y-------------------- T-'-m-k-a-o- y-z- a-h- I-f y-h-j-n y-j-k-y-h-y-h-t-g-e-. -------------------------------------------------------- Th'amykIagom yuzh ashh Iof yshIjen yljekIyzh'yshhtygjep.
Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. Iо-шIэн----э--къызэ-э----р--хъ-лъ-ыгъ--Аме--к-----о--ы---. I------------ к-------- а- (---------- А------- к--------- I-ф-I-н-н-ъ-у к-ы-э-э-, а- (-ъ-л-ф-г-) А-е-и-э- к-о-ь-г-э- ---------------------------------------------------------- IофшIэнынчъэу къызэнэм, ар (хъулъфыгъ) Америкэм кIожьыгъэ. 0
I-fsh--e---chj-u -yz-en---, a---hulfy-- A-er-kjem kIoz-'yg-e. I--------------- k--------- a- (------- A-------- k---------- I-f-h-j-n-n-h-e- k-z-e-j-m- a- (-u-f-g- A-e-i-j-m k-o-h-y-j-. ------------------------------------------------------------- IofshIjenynchjeu kyzjenjem, ar (hulfyg) Amerikjem kIozh'ygje.
Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. Ам-рик-м-зэ-I------ ар -х-----ыгъ) --и-хъ-гъэ. А------- з--------- а- (---------- б-- х------ А-е-и-э- з-к-о-ь-м- а- (-ъ-л-ф-г-) б-и х-у-ъ-. ---------------------------------------------- Америкэм зэкIожьым, ар (хъулъфыгъ) баи хъугъэ. 0
A-erik-e- -je-----'ym,--r-(--l-y-) -a- -u--e. A-------- z----------- a- (------- b-- h----- A-e-i-j-m z-e-I-z-'-m- a- (-u-f-g- b-i h-g-e- --------------------------------------------- Amerikjem zjekIozh'ym, ar (hulfyg) bai hugje.

Як вчать одночасно дві мови

Іноземні мови стають дедалі важливішими. Багато людей вивчають іноземні мови. Але у світі є багато цікавих мов. Тому деякі люди одночасно вчать декілька мов. Коли діти ростуть двомовними, це, зазвичай, не має проблем. Їх мозок вчить обидві мови автоматично. Коли вони підростають, вони знають, що якій мові належить. Двомовні знають типові ознаки обох мов. У дорослих це інакше. Вони не можуть так легко паралельно вчити дві мови. Хто одночасно вчить дві мови, повинен брати до уваги деякі правила. Насамперед важливо порівняти обидві мови між собою. Мови, які належать до однієї мовної сім’ї часто дуже схожі. Це може вести до мішанини. Тому розумно точно аналізувати обидві мови. Можна, наприклад, скласти список. Туди вносять схожість і відмінність. Так мозок повинен займатися інтенсивно з обома мовами. Він краще помічає особливості обох мов. Також можна для кожної мови вибрати власні фарби та папки. Це допомагає чітко відділяти мови одну від одної. Коли вивчають різні мови, це інакше. Для дуже різних мов немає ніякої небезпеки для мішанини. Тут виникає небезпека порівняння мов між собою! Але було б краще порівнювати мови з рідною мовою. Коли мозок розпізнає контраст, він навчається більш ефективно. Також важливо, що обидві мови вивчаються з однаковою інтенсивністю. Але теоретично мозку байдуже, скільки мов він вчить…