Розмовник

uk Сполучники 1   »   kk Conjunctions 1

94 [дев’яносто чотири]

Сполучники 1

Сполучники 1

94 [тоқсан төрт]

94 [toqsan tört]

Conjunctions 1

[Jalğawlıqtar 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Зачекай доки перестане йти дощ. Жаң-ыр ----ағ------к-------. Ж----- т---------- к--- т--- Ж-ң-ы- т-қ-а-а-ш-, к-т- т-р- ---------------------------- Жаңбыр тоқтағанша, күте тұр. 0
Jañbı- -oq-ağan-a---ü-e-t-r. J----- t---------- k--- t--- J-ñ-ı- t-q-a-a-ş-, k-t- t-r- ---------------------------- Jañbır toqtağanşa, küte tur.
Зачекай доки я буду готовий / готова. М-- -ай---бо--а------ү----ұр. М-- д---- б-------- к--- т--- М-н д-й-н б-л-а-ш-, к-т- т-р- ----------------------------- Мен дайын болғанша, күте тұр. 0
Me- dayın -o-ğa-şa- -----tu-. M-- d---- b-------- k--- t--- M-n d-y-n b-l-a-ş-, k-t- t-r- ----------------------------- Men dayın bolğanşa, küte tur.
Зачекай доки він повернеться. Ол-ора-ғ-н--,-к------р. О- о--------- к--- т--- О- о-а-ғ-н-а- к-т- т-р- ----------------------- Ол оралғанша, күте тұр. 0
O------ğ--ş----üte-tu-. O- o--------- k--- t--- O- o-a-ğ-n-a- k-t- t-r- ----------------------- Ol oralğanşa, küte tur.
Я чекаю доки моє волосся висохне. М-н- ----м ке--е--е- кү-емін. М--- ш---- к-------- к------- М-н- ш-ш-м к-п-е-ш-, к-т-м-н- ----------------------------- Мен, шашым кепкенше, күтемін. 0
Me-,-----m-k-pk--şe- --t----. M--- ş---- k-------- k------- M-n- ş-ş-m k-p-e-ş-, k-t-m-n- ----------------------------- Men, şaşım kepkenşe, kütemin.
Я чекаю до кінця фільму. М-н--ф-л-- а-қ-ал--н--, к-те-ін. М--- ф---- а----------- к------- М-н- ф-л-м а-қ-а-ғ-н-а- к-т-м-н- -------------------------------- Мен, фильм аяқталғанша, күтемін. 0
M------lm -ya-talğan-a--kü-e-i-. M--- f--- a------------ k------- M-n- f-l- a-a-t-l-a-ş-, k-t-m-n- -------------------------------- Men, fïlm ayaqtalğanşa, kütemin.
Я чекаю на зелене світло. Ме-- жас----а-ғ--ш-- -үт----. М--- ж---- ж-------- к------- М-н- ж-с-л ж-н-а-ш-, к-т-м-н- ----------------------------- Мен, жасыл жанғанша, күтемін. 0
Men, j-sıl-j-n--n-a- k--emin. M--- j---- j-------- k------- M-n- j-s-l j-n-a-ş-, k-t-m-n- ----------------------------- Men, jasıl janğanşa, kütemin.
Коли ти їдеш у відпустку? С-н-де-а-ы-қ--қ-шан б-р--ың? С-- д-------- қ---- б------- С-н д-м-л-с-а қ-ш-н б-р-с-ң- ---------------------------- Сен демалысқа қашан барасың? 0
S-n---m-l-sqa------ --r--ıñ? S-- d-------- q---- b------- S-n d-m-l-s-a q-ş-n b-r-s-ñ- ---------------------------- Sen demalısqa qaşan barasıñ?
Ще перед літніми канікулами? Жа-----ема--с----ейі--бе? Ж---- д-------- д---- б-- Ж-з-ы д-м-л-с-а д-й-н б-? ------------------------- Жазғы демалысқа дейін бе? 0
J-zğı d-m-l-s-a d---- b-? J---- d-------- d---- b-- J-z-ı d-m-l-s-a d-y-n b-? ------------------------- Jazğı demalısqa deyin be?
Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Ия- --з-ы д--ал-- б-с--л-а--а-дейін. И-- ж---- д------ б---------- д----- И-, ж-з-ы д-м-л-с б-с-а-ғ-н-а д-й-н- ------------------------------------ Ия, жазғы демалыс басталғанға дейін. 0
Ïya,-jazğ---e-al-- bas---ğ---a -ey--. Ï--- j---- d------ b---------- d----- Ï-a- j-z-ı d-m-l-s b-s-a-ğ-n-a d-y-n- ------------------------------------- Ïya, jazğı demalıs bastalğanğa deyin.
Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. Қы---ү--ей-тұры---ш--ы--ы -ө-д-. Қ-- т----- т----- ш------ ж----- Қ-с т-с-е- т-р-п- ш-т-р-ы ж-н-е- -------------------------------- Қыс түспей тұрып, шатырды жөнде. 0
Q-s t-sp----u-ı-, ş-tı-d- jö--e. Q-- t----- t----- ş------ j----- Q-s t-s-e- t-r-p- ş-t-r-ı j-n-e- -------------------------------- Qıs tüspey turıp, şatırdı jönde.
Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. Дас--р----- о-ы-а--ал-ын-а---о-ыңд- --. Д---------- о----- а------- қ------ ж-- Д-с-а-х-н-а о-ы-а- а-д-н-а- қ-л-ң-ы ж-. --------------------------------------- Дастарханға отырар алдында, қолыңды жу. 0
D--t----nğ---t--a--a--ın--, -olıñ----w. D---------- o----- a------- q------ j-- D-s-a-x-n-a o-ı-a- a-d-n-a- q-l-ñ-ı j-. --------------------------------------- Dastarxanğa otırar aldında, qolıñdı jw.
Закрий вікно, перш ніж підеш геть. Ү---н шығ---а--ын--- те-ез-ні---п. Ү---- ш---- а------- т------- ж--- Ү-д-н ш-ғ-р а-д-н-а- т-р-з-н- ж-п- ---------------------------------- Үйден шығар алдында, терезені жап. 0
Üy--- -ı-a--a-dı--a- ---e--n- jap. Ü---- ş---- a------- t------- j--- Ü-d-n ş-ğ-r a-d-n-a- t-r-z-n- j-p- ---------------------------------- Üyden şığar aldında, terezeni jap.
Коли ти прийдеш додому? Се- ---- қаш-н-к-л-с--? С-- ү--- қ---- к------- С-н ү-г- қ-ш-н к-л-с-ң- ----------------------- Сен үйге қашан келесің? 0
S-- ü----q-ş-n--elesi-? S-- ü--- q---- k------- S-n ü-g- q-ş-n k-l-s-ñ- ----------------------- Sen üyge qaşan kelesiñ?
Після заняття? С-б----н к-й-н б-? С------- к---- б-- С-б-қ-а- к-й-н б-? ------------------ Сабақтан кейін бе? 0
S-b-qtan ke--n b-? S------- k---- b-- S-b-q-a- k-y-n b-? ------------------ Sabaqtan keyin be?
Так, після заняття. Ия,-с-ба----тк---со-. И-- с---- б----- с--- И-, с-б-қ б-т-е- с-ң- --------------------- Ия, сабақ біткен соң. 0
Ï--, --ba--b---e- s--. Ï--- s---- b----- s--- Ï-a- s-b-q b-t-e- s-ñ- ---------------------- Ïya, sabaq bitken soñ.
Після аварії він не міг більше працювати. О--- -қиға---л-а-н-н --йін- ---қ-йт-п-жұ-ыс-і---й-а-м-ды. О--- о---- б-------- к----- о- қ----- ж---- і---- а------ О-ы- о-и-а б-л-а-н-н к-й-н- о- қ-й-ы- ж-м-с і-т-й а-м-д-. --------------------------------------------------------- Оқыс оқиға болғаннан кейін, ол қайтып жұмыс істей алмады. 0
Oqıs o---a -ol-a-n-- k--i-, ---qay--p jum-s-i-tey---mad-. O--- o---- b-------- k----- o- q----- j---- i---- a------ O-ı- o-ï-a b-l-a-n-n k-y-n- o- q-y-ı- j-m-s i-t-y a-m-d-. --------------------------------------------------------- Oqıs oqïğa bolğannan keyin, ol qaytıp jumıs istey almadı.
Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. Ж-мысын-н а---ы-ғанн-- к--ін,-ол А--р---ға к---п-қалды. Ж-------- а----------- к----- о- А-------- к---- қ----- Ж-м-с-н-н а-ы-ы-ғ-н-а- к-й-н- о- А-е-и-а-а к-т-п қ-л-ы- ------------------------------------------------------- Жұмысынан айырылғаннан кейін, ол Америкаға кетіп қалды. 0
J--ıs---n--yı-ı-ğ---an k---n- o---m--ï-ağ- ---i- q----. J-------- a----------- k----- o- A-------- k---- q----- J-m-s-n-n a-ı-ı-ğ-n-a- k-y-n- o- A-e-ï-a-a k-t-p q-l-ı- ------------------------------------------------------- Jumısınan ayırılğannan keyin, ol Amerïkağa ketip qaldı.
Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. А-------а ке----нен ке-і-, -- ---ы---ет-і. А-------- к-------- к----- о- б---- к----- А-е-и-а-а к-т-е-н-н к-й-н- о- б-й-п к-т-і- ------------------------------------------ Америкаға кеткеннен кейін, ол байып кетті. 0
Am-rï---a----kenne--ke-in- o------- -e-t-. A-------- k-------- k----- o- b---- k----- A-e-ï-a-a k-t-e-n-n k-y-n- o- b-y-p k-t-i- ------------------------------------------ Amerïkağa ketkennen keyin, ol bayıp ketti.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як вчать одночасно дві мови

Іноземні мови стають дедалі важливішими. Багато людей вивчають іноземні мови. Але у світі є багато цікавих мов. Тому деякі люди одночасно вчать декілька мов. Коли діти ростуть двомовними, це, зазвичай, не має проблем. Їх мозок вчить обидві мови автоматично. Коли вони підростають, вони знають, що якій мові належить. Двомовні знають типові ознаки обох мов. У дорослих це інакше. Вони не можуть так легко паралельно вчити дві мови. Хто одночасно вчить дві мови, повинен брати до уваги деякі правила. Насамперед важливо порівняти обидві мови між собою. Мови, які належать до однієї мовної сім’ї часто дуже схожі. Це може вести до мішанини. Тому розумно точно аналізувати обидві мови. Можна, наприклад, скласти список. Туди вносять схожість і відмінність. Так мозок повинен займатися інтенсивно з обома мовами. Він краще помічає особливості обох мов. Також можна для кожної мови вибрати власні фарби та папки. Це допомагає чітко відділяти мови одну від одної. Коли вивчають різні мови, це інакше. Для дуже різних мов немає ніякої небезпеки для мішанини. Тут виникає небезпека порівняння мов між собою! Але було б краще порівнювати мови з рідною мовою. Коли мозок розпізнає контраст, він навчається більш ефективно. Також важливо, що обидві мови вивчаються з однаковою інтенсивністю. Але теоретично мозку байдуже, скільки мов він вчить…