Розмовник

uk Сполучники 1   »   sr Везници 1

94 [дев’яносто чотири]

Сполучники 1

Сполучники 1

94 [деведесет и четири]

94 [devedeset i četiri]

Везници 1

[Veznici 1]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Зачекай доки перестане йти дощ. Чекај--о----ша-не------а--. Ч---- д-- к--- н- п-------- Ч-к-ј д-к к-ш- н- п-е-т-н-. --------------------------- Чекај док киша не престане. 0
Če--j--o---i-a--- p-es-ane. Č---- d-- k--- n- p-------- Č-k-j d-k k-š- n- p-e-t-n-. --------------------------- Čekaj dok kiša ne prestane.
Зачекай доки я буду готовий / готова. Ч---- ----з--рш--. Ч---- д-- з------- Ч-к-ј д-к з-в-ш-м- ------------------ Чекај док завршим. 0
Č--aj ----z-vrš-m. Č---- d-- z------- Č-k-j d-k z-v-š-m- ------------------ Čekaj dok završim.
Зачекай доки він повернеться. Ч-кај--о--------не--р---. Ч---- д-- с- о- н- в----- Ч-к-ј д-к с- о- н- в-а-и- ------------------------- Чекај док се он не врати. 0
Č-ka--d---se on-n--v-a-i. Č---- d-- s- o- n- v----- Č-k-j d-k s- o- n- v-a-i- ------------------------- Čekaj dok se on ne vrati.
Я чекаю доки моє волосся висохне. Ј--чекам д-к----се --са -е-ос-ш-. Ј- ч---- д-- м- с- к--- н- о----- Ј- ч-к-м д-к м- с- к-с- н- о-у-и- --------------------------------- Ја чекам док ми се коса не осуши. 0
J---ekam-d-k-m- ---k-sa--e-os---. J- č---- d-- m- s- k--- n- o----- J- č-k-m d-k m- s- k-s- n- o-u-i- --------------------------------- Ja čekam dok mi se kosa ne osuši.
Я чекаю до кінця фільму. Ја ---ам --к--е-филм не за--ш-. Ј- ч---- д-- с- ф--- н- з------ Ј- ч-к-м д-к с- ф-л- н- з-в-ш-. ------------------------------- Ја чекам док се филм не заврши. 0
Ja-č-k-m dok -e --lm--e ------. J- č---- d-- s- f--- n- z------ J- č-k-m d-k s- f-l- n- z-v-š-. ------------------------------- Ja čekam dok se film ne završi.
Я чекаю на зелене світло. Ја ч--а- док--а се-а--р- -е---де-з-ле--. Ј- ч---- д-- н- с------- н- б--- з------ Ј- ч-к-м д-к н- с-м-ф-р- н- б-д- з-л-н-. ---------------------------------------- Ја чекам док на семафору не буде зелено. 0
J----kam--o- -a ----fo-- ---bu-- ---en-. J- č---- d-- n- s------- n- b--- z------ J- č-k-m d-k n- s-m-f-r- n- b-d- z-l-n-. ---------------------------------------- Ja čekam dok na semaforu ne bude zeleno.
Коли ти їдеш у відпустку? Ка-а---т---- на годишњ---д-о-? К--- п------ н- г------ о----- К-д- п-т-ј-ш н- г-д-ш-и о-м-р- ------------------------------ Када путујеш на годишњи одмор? 0
Kada-p-t--e---a g-d-š--i o--or? K--- p------ n- g------- o----- K-d- p-t-j-š n- g-d-š-j- o-m-r- ------------------------------- Kada putuješ na godišnji odmor?
Ще перед літніми канікулами? Још---е -етњег р-спу--а? Ј-- п-- л----- р-------- Ј-ш п-е л-т-е- р-с-у-т-? ------------------------ Још пре летњег распуста? 0
Još ------tnjeg-ra--ust-? J-- p-- l------ r-------- J-š p-e l-t-j-g r-s-u-t-? ------------------------- Još pre letnjeg raspusta?
Так, ще до того, як почнуться літні канікули. Да- још---е--е-о-п-ч-е --тњ- ---пу-т. Д-- ј-- п-- н--- п---- л---- р------- Д-, ј-ш п-е н-г- п-ч-е л-т-и р-с-у-т- ------------------------------------- Да, још пре него почне летњи распуст. 0
Da, jo- --e --g--p---e le-n-i ra--us-. D-- j-- p-- n--- p---- l----- r------- D-, j-š p-e n-g- p-č-e l-t-j- r-s-u-t- -------------------------------------- Da, još pre nego počne letnji raspust.
Полагоди дах, перш ніж зима почнеться. П--р--и--р-в- --- --го-шт--почне з-м-. П------ к---- п-- н--- ш-- п---- з---- П-п-а-и к-о-, п-е н-г- ш-о п-ч-е з-м-. -------------------------------------- Поправи кров, пре него што почне зима. 0
P---av------, pre ne-- što-p---e--i-a. P------ k---- p-- n--- š-- p---- z---- P-p-a-i k-o-, p-e n-g- š-o p-č-e z-m-. -------------------------------------- Popravi krov, pre nego što počne zima.
Помий руки, перш ніж ти сідатимеш за стіл. Оп--и -у-е, пр- --г- --о --д-----а-с--. О---- р---- п-- н--- ш-- с----- з- с--- О-е-и р-к-, п-е н-г- ш-о с-д-е- з- с-о- --------------------------------------- Опери руке, пре него што седнеш за сто. 0
Op-ri ----, pre nego-š-- -ed--š-z- sto. O---- r---- p-- n--- š-- s----- z- s--- O-e-i r-k-, p-e n-g- š-o s-d-e- z- s-o- --------------------------------------- Operi ruke, pre nego što sedneš za sto.
Закрий вікно, перш ніж підеш геть. За----и--р----- пре-него --о --а--ш. З------ п------ п-- н--- ш-- и------ З-т-о-и п-о-о-, п-е н-г- ш-о и-а-е-. ------------------------------------ Затвори прозор, пре него што изађеш. 0
Z-t-or------or, --e-n-g---t-----đ--. Z------ p------ p-- n--- š-- i------ Z-t-o-i p-o-o-, p-e n-g- š-o i-a-e-. ------------------------------------ Zatvori prozor, pre nego što izađeš.
Коли ти прийдеш додому? Ка-- ће- доћи-к---? К--- ћ-- д--- к---- К-д- ћ-ш д-ћ- к-ћ-? ------------------- Када ћеш доћи кући? 0
Kad- -́----oc-i--uc-i? K--- c--- d---- k----- K-d- c-e- d-c-i k-c-i- ---------------------- Kada ćeš doći kući?
Після заняття? Нак---на-т-в-? Н---- н------- Н-к-н н-с-а-е- -------------- Након наставе? 0
Na--n -astav-? N---- n------- N-k-n n-s-a-e- -------------- Nakon nastave?
Так, після заняття. Да,-----н шт- ---на--а----а---и. Д-- н---- ш-- с- н------ з------ Д-, н-к-н ш-о с- н-с-а-а з-в-ш-. -------------------------------- Да, након што се настава заврши. 0
D-- na-o- š---s- ----a-- za--š-. D-- n---- š-- s- n------ z------ D-, n-k-n š-o s- n-s-a-a z-v-š-. -------------------------------- Da, nakon što se nastava završi.
Після аварії він не міг більше працювати. Након шт--је -м----е-го-у, -н виш- -ије ---а- рад-т-. Н---- ш-- ј- и--- н------- о- в--- н--- м---- р------ Н-к-н ш-о ј- и-а- н-з-о-у- о- в-ш- н-ј- м-г-о р-д-т-. ----------------------------------------------------- Након што је имао незгоду, он више није могао радити. 0
N-kon-što -- --ao-n--g-d----- vi----ije-m-----r---ti. N---- š-- j- i--- n------- o- v--- n--- m---- r------ N-k-n š-o j- i-a- n-z-o-u- o- v-š- n-j- m-g-o r-d-t-. ----------------------------------------------------- Nakon što je imao nezgodu, on više nije mogao raditi.
Після того як він втратив роботу, він поїхав до Америки. Н-кон --- ј---з-уб----о---,--т---о-j----А------. Н---- ш-- ј- и------ п----- о----- j- у А------- Н-к-н ш-о ј- и-г-б-о п-с-о- о-и-а- j- у А-е-и-у- ------------------------------------------------ Након што је изгубио посао, отишао je у Америку. 0
Nak-- -t- j--iz--bi----s--, oti--o -e---Amer---. N---- š-- j- i------ p----- o----- j- u A------- N-k-n š-o j- i-g-b-o p-s-o- o-i-a- j- u A-e-i-u- ------------------------------------------------ Nakon što je izgubio posao, otišao je u Ameriku.
Після того як він переїхав до Америки, він став багатим. На--н -т--ј- от-----у -м-р-к-,-о--с- об---т--. Н---- ш-- ј- о----- у А------- о- с- о-------- Н-к-н ш-о ј- о-и-а- у А-е-и-у- о- с- о-о-а-и-. ---------------------------------------------- Након што је отишао у Америку, он се обогатио. 0
Na--- št--je-o---ao --Am--ik-, on--e-ob---t-o. N---- š-- j- o----- u A------- o- s- o-------- N-k-n š-o j- o-i-a- u A-e-i-u- o- s- o-o-a-i-. ---------------------------------------------- Nakon što je otišao u Ameriku, on se obogatio.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як вчать одночасно дві мови

Іноземні мови стають дедалі важливішими. Багато людей вивчають іноземні мови. Але у світі є багато цікавих мов. Тому деякі люди одночасно вчать декілька мов. Коли діти ростуть двомовними, це, зазвичай, не має проблем. Їх мозок вчить обидві мови автоматично. Коли вони підростають, вони знають, що якій мові належить. Двомовні знають типові ознаки обох мов. У дорослих це інакше. Вони не можуть так легко паралельно вчити дві мови. Хто одночасно вчить дві мови, повинен брати до уваги деякі правила. Насамперед важливо порівняти обидві мови між собою. Мови, які належать до однієї мовної сім’ї часто дуже схожі. Це може вести до мішанини. Тому розумно точно аналізувати обидві мови. Можна, наприклад, скласти список. Туди вносять схожість і відмінність. Так мозок повинен займатися інтенсивно з обома мовами. Він краще помічає особливості обох мов. Також можна для кожної мови вибрати власні фарби та папки. Це допомагає чітко відділяти мови одну від одної. Коли вивчають різні мови, це інакше. Для дуже різних мов немає ніякої небезпеки для мішанини. Тут виникає небезпека порівняння мов між собою! Але було б краще порівнювати мови з рідною мовою. Коли мозок розпізнає контраст, він навчається більш ефективно. Також важливо, що обидві мови вивчаються з однаковою інтенсивністю. Але теоретично мозку байдуже, скільки мов він вчить…