Розмовник

uk Прибирання в домі   »   ad Унэр гъэкъэбзэн

18 [вісімнадцять]

Прибирання в домі

Прибирання в домі

18 [пшIыкIуи]

18 [pshIykIui]

Унэр гъэкъэбзэн

[Unjer gjekjebzjen]

українська адигейська Відтворити більше
Сьогодні субота. Не-- ш-----. Непэ шэмбэт. 0
N---- s--------. Ne--- s--------. Nepje shjembjet. N-p-e s-j-m-j-t. ---------------.
Сьогодні ми маємо час. Не-- у----- т--. Непэ уахътэ тиI. 0
N---- u----- t--. Ne--- u----- t--. Nepje uahtje tiI. N-p-e u-h-j- t-I. ----------------.
Сьогодні ми прибираємо квартиру. Не-- т- ф------ т----------. Непэ тэ фэтэрыр тэгъэкъабзэ. 0
N---- t-- f-------- t-----------. Ne--- t-- f-------- t-----------. Nepje tje fjetjeryr tjegjekabzje. N-p-e t-e f-e-j-r-r t-e-j-k-b-j-. --------------------------------.
Я прибираю ванну кімнату. Сэ г----------- с----------. Сэ гъэпскIыпIэр сэгъэкъабзэ. 0
S-- g------------ s-----------. Sj- g------------ s-----------. Sje gjepskIypIjer sjegjekabzje. S-e g-e-s-I-p-j-r s-e-j-k-b-j-. ------------------------------.
Мій чоловік миє автомобіль. Си---------- м------ (к--) е-------. Сишъхьагъусэ машинэр (кур) етхьакIы. 0
S----'a----- m-------- (k--) e--'a---. Si---------- m-------- (k--) e-------. Sishh'agusje mashinjer (kur) eth'akIy. S-s-h'a-u-j- m-s-i-j-r (k-r) e-h'a-I-. -----'-----------------(---)----'----.
Діти чистять велосипеди. КI----- к-------------- а----------. КIалэмэ кушъхьэфачъэхэр агъэкъабзэх. 0
K-------- k----'j----------- a----------. KI------- k----------------- a----------. KIaljemje kushh'jefachjehjer agjekabzjeh. K-a-j-m-e k-s-h'j-f-c-j-h-e- a-j-k-b-j-h. ---------------'------------------------.
Бабуся поливає квіти. На-- к---------- п-- а---------. Нанэ къэгъагъэмэ псы акIегъахъо. 0
N---- k---------- p-- a-------. Na--- k---------- p-- a-------. Nanje kjegagjemje psy akIegaho. N-n-e k-e-a-j-m-e p-y a-I-g-h-. ------------------------------.
Діти прибирають дитячу кімнату. КI----------- к---------- у--- к---------. КIэлэцIыкIумэ кIэлэцIыкIу унэр къызэIуахы. 0
K--------------- k------------ u---- k---------. KI-------------- k------------ u---- k---------. KIjeljecIykIumje kIjeljecIykIu unjer kyzjeIuahy. K-j-l-e-I-k-u-j- k-j-l-e-I-k-u u-j-r k-z-e-u-h-. -----------------------------------------------.
Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. Си---------- з-------- с----- (I----) к---------. Сишъхьагъусэ зыщытхэрэ столыр (Iанэр) къызэIуехы. 0
S----'a----- z------------ s----- (I-----) k---------. Si---------- z------------ s----- (I-----) k---------. Sishh'agusje zyshhythjerje stolyr (Ianjer) kyzjeIuehy. S-s-h'a-u-j- z-s-h-t-j-r-e s-o-y- (I-n-e-) k-z-e-u-h-. -----'----------------------------(------)-----------.
Я кладу білизну в пральну машину. Сэ г------- м------ г-------- д---------. Сэ гыкIэлъэ машинэм гыкIынхэр дэсэлъхьэх. 0
S-- g-------- m-------- g--------- d-------'j--. Sj- g-------- m-------- g--------- d-----------. Sje gykIjelje mashinjem gykIynhjer djesjelh'jeh. S-e g-k-j-l-e m-s-i-j-m g-k-y-h-e- d-e-j-l-'j-h. -------------------------------------------'---.
Я вішаю білизну. Сэ г---------- п-------. Сэ гыкIыгъэхэр пысэлъэх. 0
S-- g----------- p--------. Sj- g----------- p--------. Sje gykIygjehjer pysjeljeh. S-e g-k-y-j-h-e- p-s-e-j-h. --------------------------.
Я прасую білизну. Сэ г--------- у- а-------. Сэ гыкIыгъэмэ ут атесэдзэ. 0
S-- g---------- u- a---------. Sj- g---------- u- a---------. Sje gykIygjemje ut atesjedzje. S-e g-k-y-j-m-e u- a-e-j-d-j-. -----------------------------.
Вікна брудні. Шъ-------------- ш----. Шъхьангъупчъэхэр шIоих. 0
S--'a------------ s-----. Sh--------------- s-----. Shh'angupchjehjer shIoih. S-h'a-g-p-h-e-j-r s-I-i-. ---'--------------------.
Підлога брудна. Дж------- ш---. Джэхашъор шIои. 0
D---------- s----. Dz--------- s----. Dzhjehashor shIoi. D-h-e-a-h-r s-I-i. -----------------.
Посуд брудний. Шы------ ш----. Шыкъухэр шIоих. 0
S-------- s-----. Sh------- s-----. Shykuhjer shIoih. S-y-u-j-r s-I-i-. ----------------.
Хто миє вікна? Хэ-- ш--------------- з----------? Хэта шъхьангъупчъэхэр зытхьакIрэр? 0
H---- s--'a------------ z---'a------? Hj--- s---------------- z-----------? Hjeta shh'angupchjehjer zyth'akIrjer? H-e-a s-h'a-g-p-h-e-j-r z-t-'a-I-j-r? ---------'------------------'-------?
Хто пилoсосить? Хэ-- с------ а--------? Хэта сапэхэр атезыхрэр? 0
H---- s-------- a---------? Hj--- s-------- a---------? Hjeta sapjehjer atezyhrjer? H-e-a s-p-e-j-r a-e-y-r-e-? --------------------------?
Хто миє посуд? Хэ-- ш------- з----------? Хэта шыкъухэр зытхьакIрэр? 0
H---- s-------- z---'a------? Hj--- s-------- z-----------? Hjeta shykuhjer zyth'akIrjer? H-e-a s-y-u-j-r z-t-'a-I-j-r? --------------------'-------?

Раннє навчання

Іноземні мови стають сьогодні все важливішими. Це справедливо також і для трудової діяльності. Через це кількість людей, які вивчають іноземні мови, зростає. Також багатьом батькам хотілося б, щоб їх діти вчили мови. Найкраще вже в юнацькі роки. По всьому світі вже є багато міжнародних початкових шкіл. Також дитячі садки з багатомовним вихованням стають дедалі популярнішими. Таке раннє навчання має багато переваг. Це пов’язано з розвитком нашого мозку. До 4-го року життя формуються структури мозку, які відповідають за мову. Ці нейронні мережі допомагають нам під час навчання. Пізніше нові структури розвиваються гірше. Діти старшого віку та дорослі вивчають мови набагато важче. А тому ми повинні активно підтримувати ранній розвиток нашого мозку. Коротко кажучи: чим молодше – тим краще. Але є також люди, які критикують раннє навчання. Вони побоюються, що багатомовність перевантажує маленьких дітей. Крім того небезпека полягає в тім, що вони ніяку мову не вчать правильно. Однак з наукової точки зору цей сумнів необґрунтований. Більшість лінгвістів та нейропсихологів налаштовані оптимістично . Їх дослідження з цієї теми дали позитивні результати. Так, діти здебільшого отримують більше задоволення від уроків вивченнямови. Також, коли діти вивчають мови, вони також розмірковують про мову. Тому за допомогою вивчення іноземних мов вони знайомляться також з рідною. Завдяки цим знанням про мови вони мають користь впродовж всього життя. Можливо навіть краще починати з вивчення складних мов. Адже мозок дітей вчиться швидко і інтуїтивно. Бо йому байдуже, що запам’ятовувати: hello, ciao чи néih hóu!