Розмовник

uk Пори року і погода   »   am ወቅቶች እና የአየር ሁኔታ

16 [шістнадцять]

Пори року і погода

Пори року і погода

16 [አስራ ስድስት]

16 [āsira sidisiti]

ወቅቶች እና የአየር ሁኔታ

[wek’itochina ye’āyeri hunēta]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Це пори року: እ-ዚ--ወቅቶ---ቸ-። እ--- ወ--- ና--- እ-ዚ- ወ-ቶ- ና-ው- -------------- እነዚህ ወቅቶች ናቸው። 0
inezī-- -ek-i-oc-i------wi. i------ w--------- n------- i-e-ī-i w-k-i-o-h- n-c-e-i- --------------------------- inezīhi wek’itochi nachewi.
Весна, літо. ጸ------ጋ ጸ-- ፤ በ- ጸ-ይ ፤ በ- -------- ጸደይ ፤ በጋ 0
ts-e--yi-- -e-a t------- ; b--- t-’-d-y- ; b-g- --------------- ts’edeyi ; bega
Осінь і зима. በል- ፤--ረምት በ-- ፤ ክ--- በ-ግ ፤ ክ-ም- ---------- በልግ ፤ ክረምት 0
b--i---;--i---iti b----- ; k------- b-l-g- ; k-r-m-t- ----------------- beligi ; kiremiti
Літо гаряче. በጋ ሞ-ታማ-ነ-። በ- ሞ--- ነ-- በ- ሞ-ታ- ነ-። ----------- በጋ ሞቃታማ ነው። 0
b-g- ----at-m- ----. b--- m-------- n---- b-g- m-k-a-a-a n-w-. -------------------- bega mok’atama newi.
Влітку світить сонце. ጸ------ --ምቃ-ች --ትበራለች። ጸ-- በ-- ት----- / ት----- ጸ-ይ በ-ጋ ት-ም-ለ- / ት-ራ-ች- ----------------------- ጸሐይ በበጋ ትደምቃለች / ትበራለች። 0
ts’e-̣ā-- beb-ga--i-e-ik’a-e--i --t------e--i. t-------- b----- t------------- / t----------- t-’-h-ā-i b-b-g- t-d-m-k-a-e-h- / t-b-r-l-c-i- ---------------------------------------------- ts’eḥāyi bebega tidemik’alechi / tiberalechi.
Влітку ми охоче гуляємо. በበጋ-እኛ የእግ--ጉዞ -----እንወ---። በ-- እ- የ--- ጉ- ማ--- እ------ በ-ጋ እ- የ-ግ- ጉ- ማ-ረ- እ-ወ-ለ-። --------------------------- በበጋ እኛ የእግር ጉዞ ማድረግ እንወዳለን። 0
beb-ga -nya-ye’i-i---g-zo ------g- i--wed-l-ni. b----- i--- y------- g--- m------- i----------- b-b-g- i-y- y-’-g-r- g-z- m-d-r-g- i-i-e-a-e-i- ----------------------------------------------- bebega inya ye’igiri guzo madiregi iniwedaleni.
Зима холодна. ክረምት-ቀዝቃዛ-ነው። ክ--- ቀ--- ነ-- ክ-ም- ቀ-ቃ- ነ-። ------------- ክረምት ቀዝቃዛ ነው። 0
ki-em--i k’ez-k-az--n-w-. k------- k--------- n---- k-r-m-t- k-e-i-’-z- n-w-. ------------------------- kiremiti k’ezik’aza newi.
Взимку падає сніг або йде дощ. በክ----በረ---ጥ-ል ወይ- --ን--። በ---- በ-- ይ--- ወ-- ይ----- በ-ረ-ት በ-ዶ ይ-ላ- ወ-ም ይ-ን-ል- ------------------------- በክረምት በረዶ ይጥላል ወይም ይዘንባል። 0
bekiremiti-be-------t’-lali--ey-m- yiz-ni-ali. b--------- b----- y-------- w----- y---------- b-k-r-m-t- b-r-d- y-t-i-a-i w-y-m- y-z-n-b-l-. ---------------------------------------------- bekiremiti beredo yit’ilali weyimi yizenibali.
Взимку ми охоче залишаємося вдома. በ--ምት ቤ- -ስጥ--ቀ---እኛ -ንወ--ን። በ---- ቤ- ው-- መ--- እ- እ------ በ-ረ-ት ቤ- ው-ጥ መ-መ- እ- እ-ወ-ለ-። ---------------------------- በክረምት ቤት ውስጥ መቀመጥ እኛ እንወዳለን። 0
b----e--ti----i-wisi-’- ---’e-et’----ya--n--e--len-. b--------- b--- w------ m--------- i--- i----------- b-k-r-m-t- b-t- w-s-t-i m-k-e-e-’- i-y- i-i-e-a-e-i- ---------------------------------------------------- bekiremiti bēti wisit’i mek’emet’i inya iniwedaleni.
Холодно. ቀዝቃ---ው። ቀ--- ነ-- ቀ-ቃ- ነ-። -------- ቀዝቃዛ ነው። 0
k’ezi---z---ewi. k--------- n---- k-e-i-’-z- n-w-. ---------------- k’ezik’aza newi.
Падає дощ. እ--ነበ -ው። እ---- ነ-- እ-ዘ-በ ነ-። --------- እየዘነበ ነው። 0
iye-ene-e-----. i-------- n---- i-e-e-e-e n-w-. --------------- iyezenebe newi.
Вітряно. ነ------። ነ--- ነ-- ነ-ሻ- ነ-። -------- ነፋሻማ ነው። 0
nefasha-a n-w-. n-------- n---- n-f-s-a-a n-w-. --------------- nefashama newi.
Тепло. ሞቃ-- -ው። ሞ--- ነ-- ሞ-ታ- ነ-። -------- ሞቃታማ ነው። 0
mo-’-ta---ne-i. m-------- n---- m-k-a-a-a n-w-. --------------- mok’atama newi.
Сонячно. ፀሐያ---ው። ፀ--- ነ-- ፀ-ያ- ነ-። -------- ፀሐያማ ነው። 0
t-s’eḥāyama--ewi. t----------- n---- t-s-e-̣-y-m- n-w-. ------------------ t͟s’eḥāyama newi.
Ясно. አስደሳች---። አ---- ነ-- አ-ደ-ች ነ-። --------- አስደሳች ነው። 0
ās-d-s---i --wi. ā--------- n---- ā-i-e-a-h- n-w-. ---------------- āsidesachi newi.
Яка сьогодні погода? የ-----ኔ----ን አ-ነ---- ዛ-? የ--- ሁ--- ም- አ--- ነ- ዛ-- የ-የ- ሁ-ታ- ም- አ-ነ- ነ- ዛ-? ------------------------ የአየር ሁኔታው ምን አይነት ነው ዛሬ? 0
y--ā-er- ----tawi min- ā--n-t- new------? y------- h------- m--- ā------ n--- z---- y-’-y-r- h-n-t-w- m-n- ā-i-e-i n-w- z-r-? ----------------------------------------- ye’āyeri hunētawi mini āyineti newi zarē?
Сьогодні холодно. ዛ----ቃዛ---። ዛ- ቀ--- ነ-- ዛ- ቀ-ቃ- ነ-። ----------- ዛሬ ቀዝቃዛ ነው። 0
za---k’ez-k-aza -e--. z--- k--------- n---- z-r- k-e-i-’-z- n-w-. --------------------- zarē k’ezik’aza newi.
Сьогодні тепло. ዛሬ-ሞቃታማ -ው። ዛ- ሞ--- ነ-- ዛ- ሞ-ታ- ነ-። ----------- ዛሬ ሞቃታማ ነው። 0
za-- -o-’-t-ma----i. z--- m-------- n---- z-r- m-k-a-a-a n-w-. -------------------- zarē mok’atama newi.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Навчання та емоції

Якщо ми можемо розмовляти іноземною мовою, ми раді. Ми пишаємося собою та нашими навчальними успіхами. Якщо, навпаки, ми не маємо успіху – ми розстроєні та розчаровані. Отже з навчанням пов’язані різноманітні почуття. Але нові дослідження дійшли наступних цікавих результатів. Вони показують, що емоції навіть під час навчання відіграють певну роль. Адже наші емоції мають вплив на успіх нашого навчання. Для нашого мозку навчання завжди є деяке завдання. І це завдання він хоче виконати. Чи це йому добре вдається, залежить від наших емоцій. Якщо ми переконані, що проблему можна вирішити, ми впевнені в собі. Ця емоційна стабільність допомагає нам у навчанні. Позитивне мислення тим самим сприяє інтелектуальним здібностям. Навчання у стресовому стані, навпаки, відбувається явно гірше. Сумніви та турботи заважають хорошим показникам. Особливо погано ми навчаємося, коли ми боїмося. Тоді наш мозок не може добре запам’ятати новий зміст. Через це дуже важливо, щоб ми під час навчання завжди були мотивовані. Отже емоції впливають на навчання. Але навчання також впливає на наші емоції. Структури мозку, які обробляють факти, обробляють також емоції. Так навчання може робити щасливим, а хто щасливий – краще вчиться. Звичайно, навчання не завжди дає насолоду, воно також може бути обтяжливим. Через це ми повинні завжди ставити маленькі цілі. Так ми не перевтомлюємо наш мозок. І ми гарантуємо, що ми зможемо здійснити наші сподівання. Тоді наш успіх є нагорода, яка нас знов мотивує. Отож – вчитеся і посміхайтеся при цьому!