Розмовник

uk На кухні   »   am ወጥ ቤት ውስጥ

19 [дев’ятнадцять]

На кухні

На кухні

19 [አስራ ዘጠኝ]

19 [āsira zet’enyi]

ወጥ ቤት ውስጥ

[be kushina wisit’i]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Ти маєш нову кухню? አ-ስ-ኩሽ- አ-ህ--አለሽ? አዲስ ኩሽና አለህ/ አለሽ? አ-ስ ኩ-ና አ-ህ- አ-ሽ- ----------------- አዲስ ኩሽና አለህ/ አለሽ? 0
ād-s--k-s-in--āl--i/----s--? ādīsi kushina ālehi/ āleshi? ā-ī-i k-s-i-a ā-e-i- ā-e-h-? ---------------------------- ādīsi kushina ālehi/ āleshi?
Що ти хочеш варити сьогодні? ዛሬ--- ማ-ሰ-----ጋ--- --ልጊ--ሽ？ ዛሬ ምን ማብሰል ትፈልጋለህ/ ትፈልጊያለሽ？ ዛ- ም- ማ-ሰ- ት-ል-ለ-/ ት-ል-ያ-ሽ- --------------------------- ዛሬ ምን ማብሰል ትፈልጋለህ/ ትፈልጊያለሽ？ 0
z--ē m-n--m--i-e-- --feli---e-i/ -i-e-igīy---s--？ zarē mini mabiseli tifeligalehi/ tifeligīyaleshi？ z-r- m-n- m-b-s-l- t-f-l-g-l-h-/ t-f-l-g-y-l-s-i- ------------------------------------------------- zarē mini mabiseli tifeligalehi/ tifeligīyaleshi？
Ти вариш на електриці чи на газі? የምታበስ-ው/ይው-በኤ-ክትሪክ ወይስ በ---ነው？ የምታበስለው/ይው በኤሌክትሪክ ወይስ በጋዝ ነው？ የ-ታ-ስ-ው-ይ- በ-ሌ-ት-ክ ወ-ስ በ-ዝ ነ-？ ------------------------------ የምታበስለው/ይው በኤሌክትሪክ ወይስ በጋዝ ነው？ 0
yemi---e-ile-i/-iw- b--ēlēk-ti---i---yi-- -e--z-----i？ yemitabesilewi/yiwi be’ēlēkitirīki weyisi begazi newi？ y-m-t-b-s-l-w-/-i-i b-’-l-k-t-r-k- w-y-s- b-g-z- n-w-？ ------------------------------------------------------ yemitabesilewi/yiwi be’ēlēkitirīki weyisi begazi newi？
Чи повинен / повинна я різати цибулю? ሽ--ር-ቹን እ- ብ--ፋ-- -ሻላ-? ሽንኩርቶቹን እኔ ብክትፋቸው ይሻላል? ሽ-ኩ-ቶ-ን እ- ብ-ት-ቸ- ይ-ላ-? ----------------------- ሽንኩርቶቹን እኔ ብክትፋቸው ይሻላል? 0
sh--i-u--tochuni-----b--it-f-c---i ----a-a-i? shinikuritochuni inē bikitifachewi yishalali? s-i-i-u-i-o-h-n- i-ē b-k-t-f-c-e-i y-s-a-a-i- --------------------------------------------- shinikuritochuni inē bikitifachewi yishalali?
Чи повинен / повинна я чистити картоплю? ድ---ን--ኔ ---ቸ-----ል? ድንቾቹን እኔ ብልጣቸው ይሻላል? ድ-ቾ-ን እ- ብ-ጣ-ው ይ-ላ-? -------------------- ድንቾቹን እኔ ብልጣቸው ይሻላል? 0
d--icho-h-ni-in--b--i---c-e-i ---h---li? dinichochuni inē bilit’achewi yishalali? d-n-c-o-h-n- i-ē b-l-t-a-h-w- y-s-a-a-i- ---------------------------------------- dinichochuni inē bilit’achewi yishalali?
Чи повинен / повинна я мити салат? ሰላጣ----ኔ ---ው-ይ-ላል? ሰላጣውን እኔ ባጥበው ይሻላል? ሰ-ጣ-ን እ- ባ-በ- ይ-ላ-? ------------------- ሰላጣውን እኔ ባጥበው ይሻላል? 0
se-a-’a-in- -n- -at-ibewi-y--h-l-li? selat’awini inē bat’ibewi yishalali? s-l-t-a-i-i i-ē b-t-i-e-i y-s-a-a-i- ------------------------------------ selat’awini inē bat’ibewi yishalali?
Де склянки? ብር-ቆ---የ---ቸ-？ ብርጭቆዎች የት ናቸው？ ብ-ጭ-ዎ- የ- ና-ው- -------------- ብርጭቆዎች የት ናቸው？ 0
bir--h’ik---oc-- -et----chewi？ birich’ik’owochi yeti nachewi？ b-r-c-’-k-o-o-h- y-t- n-c-e-i- ------------------------------ birich’ik’owochi yeti nachewi？
Де посуд? የ--ገቢያ--ቃ-----ው？ የመመገቢያ እቃ የት ነው？ የ-መ-ቢ- እ- የ- ነ-？ ---------------- የመመገቢያ እቃ የት ነው？ 0
y-mem--e-īy- ik-a ye---n-wi？ yememegebīya ik’a yeti newi？ y-m-m-g-b-y- i-’- y-t- n-w-？ ---------------------------- yememegebīya ik’a yeti newi？
Де столові прибори? ሹካ፤-ን-- -- -ላ--- -ው？ ሹካ፤ማንኪያ እና ቢላ የት ነው？ ሹ-፤-ን-ያ እ- ቢ- የ- ነ-？ -------------------- ሹካ፤ማንኪያ እና ቢላ የት ነው？ 0
s-u-a-man-kīya--n-----a--eti n---？ shuka;manikīya ina bīla yeti newi？ s-u-a-m-n-k-y- i-a b-l- y-t- n-w-？ ---------------------------------- shuka;manikīya ina bīla yeti newi？
Чи маєш ти відкривач для консерв? በቆርቆሮ-የ-ሸ-------መ-ፈቻ-አለ-/---? በቆርቆሮ የታሸጉ ምግቦች መክፈቻ አለህ/አለሽ? በ-ር-ሮ የ-ሸ- ም-ቦ- መ-ፈ- አ-ህ-አ-ሽ- ----------------------------- በቆርቆሮ የታሸጉ ምግቦች መክፈቻ አለህ/አለሽ? 0
b----r--’----ye-a-hegu-m-gi-o--i--e--f-cha āl-h-/āl-sh-? bek’orik’oro yetashegu migibochi mekifecha ālehi/āleshi? b-k-o-i-’-r- y-t-s-e-u m-g-b-c-i m-k-f-c-a ā-e-i-ā-e-h-? -------------------------------------------------------- bek’orik’oro yetashegu migibochi mekifecha ālehi/āleshi?
Чи маєш ти ключ для відкривання пляшок? የ-----መ-ፈ--አ--/-ለሽ? የጠርሙስ መክፈቻ አለህ/አለሽ? የ-ር-ስ መ-ፈ- አ-ህ-አ-ሽ- ------------------- የጠርሙስ መክፈቻ አለህ/አለሽ? 0
y--’e-i-usi -------ha --e-------h-? yet’erimusi mekifecha ālehi/āleshi? y-t-e-i-u-i m-k-f-c-a ā-e-i-ā-e-h-? ----------------------------------- yet’erimusi mekifecha ālehi/āleshi?
Чи маєш ти штопор? የቪ----ፈ------አለ-？ የቪኖ መክፈቻ አለህ/አለሽ？ የ-ኖ መ-ፈ- አ-ህ-አ-ሽ- ----------------- የቪኖ መክፈቻ አለህ/አለሽ？ 0
y-vī-o mek-f------l-h--------？ yevīno mekifecha ālehi/āleshi？ y-v-n- m-k-f-c-a ā-e-i-ā-e-h-？ ------------------------------ yevīno mekifecha ālehi/āleshi？
Чи вариш ти суп в цій каструлі? በ---ድስ-----ሶ-ባ-- ተ--ሰራ-/የም--ሪ-？ በዚህ ድስት ነው ሶርባውን ተምትሰራው/የምትሰሪው？ በ-ህ ድ-ት ነ- ሶ-ባ-ን ተ-ት-ራ-/-ም-ሰ-ው- ------------------------------- በዚህ ድስት ነው ሶርባውን ተምትሰራው/የምትሰሪው？ 0
b----- d-sit- n-wi--or-b-w----te-iti-e-aw---e-i------w-？ bezīhi disiti newi soribawini temitiserawi/yemitiserīwi？ b-z-h- d-s-t- n-w- s-r-b-w-n- t-m-t-s-r-w-/-e-i-i-e-ī-i- -------------------------------------------------------- bezīhi disiti newi soribawini temitiserawi/yemitiserīwi？
Чи смажиш ти рибу на цій сковороді? በዚ- መ-በ- ነው -ሳው--የ-ትጠብሰ-/-የምት-ብሺ-？ በዚህ መጥበሻ ነው አሳውን የምትጠብሰው/ የምትጠብሺው？ በ-ህ መ-በ- ነ- አ-ው- የ-ት-ብ-ው- የ-ት-ብ-ው- ---------------------------------- በዚህ መጥበሻ ነው አሳውን የምትጠብሰው/ የምትጠብሺው？ 0
bez--i met’i---h------ ā-awi-i y-----t-eb-sew-/ ---iti-’-b-shīwi？ bezīhi met’ibesha newi āsawini yemitit’ebisewi/ yemitit’ebishīwi？ b-z-h- m-t-i-e-h- n-w- ā-a-i-i y-m-t-t-e-i-e-i- y-m-t-t-e-i-h-w-？ ----------------------------------------------------------------- bezīhi met’ibesha newi āsawini yemitit’ebisewi/ yemitit’ebishīwi？
Чи підсмажуєш ти овочі на решітці? በ-ህ ---ሻ--- -- --ክልት-የም--ብ--/-ምት-ብሺው？ በዚህ መጥበሻ ላይ ነው አትክልት የምትጠብሰው/የምትጠብሺው？ በ-ህ መ-በ- ላ- ነ- አ-ክ-ት የ-ት-ብ-ው-የ-ት-ብ-ው- ------------------------------------- በዚህ መጥበሻ ላይ ነው አትክልት የምትጠብሰው/የምትጠብሺው？ 0
bez-hi-me----esh- --y- ---- ā-i--li-i-yemit--’-bi---i-y-mitit--b-s---i？ bezīhi met’ibesha layi newi ātikiliti yemitit’ebisewi/yemitit’ebishīwi？ b-z-h- m-t-i-e-h- l-y- n-w- ā-i-i-i-i y-m-t-t-e-i-e-i-y-m-t-t-e-i-h-w-？ ----------------------------------------------------------------------- bezīhi met’ibesha layi newi ātikiliti yemitit’ebisewi/yemitit’ebishīwi？
Я накриваю стіл. እኔ-----ውን---ዘጋ---ነ-። እኔ ጠረዼዛውን እያዘጋጀው ነው። እ- ጠ-ዼ-ው- እ-ዘ-ጀ- ነ-። -------------------- እኔ ጠረዼዛውን እያዘጋጀው ነው። 0
inē t’ereዼz-wini -yaze-aje-- new-. inē t’ereዼzawini iyazegajewi newi. i-ē t-e-e-z-w-n- i-a-e-a-e-i n-w-. ---------------------------------- inē t’ereዼzawini iyazegajewi newi.
Ось ножі, виделки і ложки. ቢላ፤ ሹ--ች እና -ን--ዎች-----ና--። ቢላ፤ ሹካዎች እና ማንኪያዎች እዚህ ናቸው። ቢ-፤ ሹ-ዎ- እ- ማ-ኪ-ዎ- እ-ህ ና-ው- --------------------------- ቢላ፤ ሹካዎች እና ማንኪያዎች እዚህ ናቸው። 0
bīl----hukaw-c---i-a -a--k-y-w-------------ch--i. bīla; shukawochi ina manikīyawochi izīhi nachewi. b-l-; s-u-a-o-h- i-a m-n-k-y-w-c-i i-ī-i n-c-e-i- ------------------------------------------------- bīla; shukawochi ina manikīyawochi izīhi nachewi.
Ось склянки, тарілки і серветки. ብርጭቆ-ች ፤-ሰ--ች -ና -ፍ-ች --ህ-ናቸ-። ብርጭቆዎች ፤ ሰሃኖች እና ሶፍቶች እዚህ ናቸው። ብ-ጭ-ዎ- ፤ ሰ-ኖ- እ- ሶ-ቶ- እ-ህ ና-ው- ------------------------------ ብርጭቆዎች ፤ ሰሃኖች እና ሶፍቶች እዚህ ናቸው። 0
bi------k-owo-h--- se--no-h--in---of-t-chi i--hi ---he--. birich’ik’owochi ; sehanochi ina sofitochi izīhi nachewi. b-r-c-’-k-o-o-h- ; s-h-n-c-i i-a s-f-t-c-i i-ī-i n-c-e-i- --------------------------------------------------------- birich’ik’owochi ; sehanochi ina sofitochi izīhi nachewi.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Навчання та його види

Той, хто має в навчанні ледь помітний прогрес, мабуть невірно вчиться. Це означає, що він вчиться невідповідно до свого навчального виду. Взагалі розрізняють чотири види навчання. Ці види навчання відповідають органам чуттів. Є слухові, візуальні, комунікативні та моторні види навчання. Слухові типи найкраще запам’ятовують те, що вони чують. Вони можуть, наприклад, добре запам’ятати мелодії. Під час навчання вони читають собі у голос, слова вони вчать у голос. Цей тип часто говорить сам з собою. Для нього корисні CD чи доповіді на відповідну тему. Візуальний тип вчить найкраще те, що він бачить. Таким чином, для нього важливим є читання інформації. Під час навчання він робить багато поміток. Він охоче вчиться також з малюнками, таблицями та картками. Цей тип багато читає та мріє часто та яскраво. Найкраще він може вчитися у красивому оточенні. Комунікативний тип віддає перевагу розмовам і дискусіям. Він потребує взаємодії, тобто діалогу з іншими. Під час уроку він ставить багато питань і охоче вчиться в групі. Моторний тип вчиться за допомогою руху. Він віддає перевагу методиці learning by doing (навчайся, діючі), прагне все спробувати. Під час навчання він охоче рухається або жує гумку. Він не хоче теорії, а хоче експериментів. Важливо те, що майже всі люди змішаними типами. Тобто немає нікого, хто являє собою один єдиний тип. Через це ми найкраще вчимося, коли задіяні всі органи чуттів. Тоді наш мозок різнофахово активізований і добре зберігає нове. Слухайте, читайте та обговорюйте слова! А потім займайтеся спортом!