Розмовник

uk На природі   »   am በተፈጥሮ

26 [двадцять шість]

На природі

На природі

26 [ሃያ ስድስት]

26 [haya sidisiti]

በተፈጥሮ

[betefet’iro wisit’i]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Бачиш там вежу? እዛ---ው -ታ-ካ- -ሻ--? እ- ማ-- ይ---- /-- ? እ- ማ-ው ይ-ይ-ል /-ል ? ------------------ እዛ ማማው ይታይካል /ሻል ? 0
iza--a-awi yi-------- /s--li ? i-- m----- y--------- /----- ? i-a m-m-w- y-t-y-k-l- /-h-l- ? ------------------------------ iza mamawi yitayikali /shali ?
Бачиш там гору? እ- ተራ----ታይ-ል--ሻል? እ- ተ--- ይ---- /--- እ- ተ-ራ- ይ-ይ-ል /-ል- ------------------ እዛ ተራራው ይታይካል /ሻል? 0
i-a ---ar-w- --t--ikal--------? i-- t------- y--------- /------ i-a t-r-r-w- y-t-y-k-l- /-h-l-? ------------------------------- iza terarawi yitayikali /shali?
Бачиш там село? እ--መንደ- -ታይካ- --ል-? እ- መ--- ይ---- /-- ? እ- መ-ደ- ይ-ይ-ል /-ል ? ------------------- እዛ መንደር ይታይካል /ሻል ? 0
iz- -en-deri-yita--k-li ---ali ? i-- m------- y--------- /----- ? i-a m-n-d-r- y-t-y-k-l- /-h-l- ? -------------------------------- iza menideri yitayikali /shali ?
Бачиш там річку? እ- ----ይታይካል /-ል? እ- ወ-- ይ---- /--- እ- ወ-ዙ ይ-ይ-ል /-ል- ----------------- እዛ ወንዙ ይታይካል /ሻል? 0
iz--w-n-zu--i--yikal- /-hal-? i-- w----- y--------- /------ i-a w-n-z- y-t-y-k-l- /-h-l-? ----------------------------- iza wenizu yitayikali /shali?
Бачиш там міст? እ- -ልድዩ ይታይካል /ሻል? እ- ድ--- ይ---- /--- እ- ድ-ድ- ይ-ይ-ል /-ል- ------------------ እዛ ድልድዩ ይታይካል /ሻል? 0
iz--dil--i-u----a-i-al- /-h---? i-- d------- y--------- /------ i-a d-l-d-y- y-t-y-k-l- /-h-l-? ------------------------------- iza dilidiyu yitayikali /shali?
Бачиш там озеро? እዛ-----ይታ-ካ---ሻል? እ- ሃ-- ይ---- /--- እ- ሃ-ቅ ይ-ይ-ል /-ል- ----------------- እዛ ሃይቅ ይታይካል /ሻል? 0
i-a ----k-i -i-a--k-----s-a--? i-- h------ y--------- /------ i-a h-y-k-i y-t-y-k-l- /-h-l-? ------------------------------ iza hayik’i yitayikali /shali?
Той птах мені подобається. ያ-ን-እር-ብ ወ-ጄዋ--። ያ-- እ--- ወ------ ያ-ን እ-ግ- ወ-ጄ-ለ-። ---------------- ያንን እርግብ ወድጄዋለው። 0
yani----r-g-bi wed-jē----w-. y----- i------ w------------ y-n-n- i-i-i-i w-d-j-w-l-w-. ---------------------------- yanini irigibi wedijēwalewi.
Те дерево мені подобається. ያ-ን ዛፍ-ወ--ዋ-ው። ያ-- ዛ- ወ------ ያ-ን ዛ- ወ-ጄ-ለ-። -------------- ያንን ዛፍ ወድጄዋለው። 0
yan--- ------edijēwa-e-i. y----- z--- w------------ y-n-n- z-f- w-d-j-w-l-w-. ------------------------- yanini zafi wedijēwalewi.
Той камінь мені подобається. ይሄንን --ጋ- ወድጄ--ው። ይ--- ድ--- ወ------ ይ-ን- ድ-ጋ- ወ-ጄ-ለ-። ----------------- ይሄንን ድንጋይ ወድጄዋለው። 0
yi----ni-d---ga-------jē-----i. y------- d------- w------------ y-h-n-n- d-n-g-y- w-d-j-w-l-w-. ------------------------------- yihēnini dinigayi wedijēwalewi.
Той парк мені подобається. ያ-ን--ናፈሻ -ድ--ለ-። ያ-- መ--- ወ------ ያ-ን መ-ፈ- ወ-ጄ-ለ-። ---------------- ያንን መናፈሻ ወድጄዋለው። 0
yani-i--enaf-s---w-di-ēwalewi. y----- m-------- w------------ y-n-n- m-n-f-s-a w-d-j-w-l-w-. ------------------------------ yanini menafesha wedijēwalewi.
Той сад мені подобається. ያን----ታክል--ቦታ--ድጄዋ--። ያ-- የ----- ቦ- ወ------ ያ-ን የ-ታ-ል- ቦ- ወ-ጄ-ለ-። --------------------- ያንን የአታክልት ቦታ ወድጄዋለው። 0
ya--ni-ye---akilit---o-a-wed------ewi. y----- y----------- b--- w------------ y-n-n- y-’-t-k-l-t- b-t- w-d-j-w-l-w-. -------------------------------------- yanini ye’ātakiliti bota wedijēwalewi.
Та квітка мені подобається. ይሄ-----ባ-ወድ---ው። ይ--- አ-- ወ------ ይ-ን- አ-ባ ወ-ጄ-ለ-። ---------------- ይሄንን አበባ ወድጄዋለው። 0
y-h-n-n--ā-eba ---ij-w--e--. y------- ā---- w------------ y-h-n-n- ā-e-a w-d-j-w-l-w-. ---------------------------- yihēnini ābeba wedijēwalewi.
Я вважаю це гарним. ውብ--ኖ-አግኝቼዋለው። ው- ሆ- አ------- ው- ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- -------------- ውብ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
wi-----n- -giny-----a-ew-. w--- h--- ā--------------- w-b- h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- -------------------------- wibi hono āginyichēwalewi.
Я вважаю це цікавим. አ--/ ሳቢ--- አ-ኝቼዋለው። አ--- ሳ- ሆ- አ------- አ-ጊ- ሳ- ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- ------------------- አጋጊ/ ሳቢ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
āg---- sabī -o-- ā---yi------ew-. ā----- s--- h--- ā--------------- ā-a-ī- s-b- h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- --------------------------------- āgagī/ sabī hono āginyichēwalewi.
Я вважаю це чудовим. በጣ- --ጆ ሆ- አግ--ዋ--። በ-- ቆ-- ሆ- አ------- በ-ም ቆ-ጆ ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- ------------------- በጣም ቆንጆ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
b--’-m--k-on--o ho-o āgin-i-h-wa--wi. b------ k------ h--- ā--------------- b-t-a-i k-o-i-o h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- ------------------------------------- bet’ami k’onijo hono āginyichēwalewi.
Я вважаю це бридким. አስ--ሚ-ሆ- አግኝ----። አ---- ሆ- አ------- አ-ቀ-ሚ ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- ----------------- አስቀያሚ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
ā-i-’e-amī hono ā--nyi---w-l--i. ā--------- h--- ā--------------- ā-i-’-y-m- h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- -------------------------------- āsik’eyamī hono āginyichēwalewi.
Я вважаю це нудним. አሰ-ቺ -ኖ -ግ---ለው። አ--- ሆ- አ------- አ-ል- ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- ---------------- አሰልቺ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
ās----hī-hono ā-i--i---w-l-w-. ā------- h--- ā--------------- ā-e-i-h- h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- ------------------------------ āselichī hono āginyichēwalewi.
Я вважаю це страшним. አሳ-ቂ--- አግ----ው። አ--- ሆ- አ------- አ-ቃ- ሆ- አ-ኝ-ዋ-ው- ---------------- አሳቃቂ ሆኖ አግኝቼዋለው። 0
ās--’a--- ho-o ā--n--c---a-e-i. ā-------- h--- ā--------------- ā-a-’-k-ī h-n- ā-i-y-c-ē-a-e-i- ------------------------------- āsak’ak’ī hono āginyichēwalewi.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мови і прислів’я

В кожній мові є прислів’я. Отже прислів’я є важливою складовою частиною національної ідентичності. У прислів’ях відображаються цінності та норми країни. Їх форми повсюдно відомі та усталені, тобто є незмінними. Прислів’я завжди короткі і виразні. В них часто використовуються метафори. Багато прислів’їв мають поетичну структуру. Більшість прислів’їв дають нам поради та правила поведінки. Але деякі прислів’я також явно критикують. Дуже часто прислів’я використовують стереотипи. Таким чином, мова йде про дещо типове для інших країн та народів. Прислів’я мають довгу традицію. Вже Аристотель високо цінував їх як короткі філософські вислови. В риториці та літературі вони виступають важливими стилістичними засобами. Їх особливість полягає в тім, що вони завжди залишаються актуальними. В лінгвістиці ними займається окрема дисципліна. Багато прислів’їв існує у багатьох мовах. При цьому вони можуть бути лексично схожими. Тоді люди різних мов використовують однакові слова. Гавкучий собака не кусає, Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (UA-DE-ES) Інші прислів’я однакові семантично. Це означає, один і той же зміст передається іншими словами. Називати речі своїми іменами. Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (UA-FR-IT) Так прислів’я допомагають нам розуміти інші народи та культури. Найцікавішими є всесвітньо відомі прислів’я. В них йдеться про «великі» теми людського життя. Тобто ці прислів’я стосуються універсального досвіду. Вони показують: ми всі однакові – байдуже, якою мовою ми розмовляємо!