Розмовник

uk У лікаря   »   nn At the doctor

57 [п’ятдесят сім]

У лікаря

У лікаря

57 [femtisju / sju og femti]

At the doctor

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
У мене візит до лікаря. Eg---- t-me---- leg-n. E- h-- t--- h-- l----- E- h-r t-m- h-å l-g-n- ---------------------- Eg har time hjå legen. 0
У мене візит на десяту годину. Eg---r t-m--kl--ka -i. E- h-- t--- k----- t-- E- h-r t-m- k-o-k- t-. ---------------------- Eg har time klokka ti. 0
Як Вас звати? K-- -------e- dit-? K-- e- n----- d---- K-a e- n-m-e- d-t-? ------------------- Kva er namnet ditt? 0
Займіть, будь-ласка, місце в приймальні. Set --- -å vente--mme-,-er -- s-i--. S-- d-- p- v----------- e- d- s----- S-t d-g p- v-n-e-o-m-t- e- d- s-i-l- ------------------------------------ Set deg på venterommet, er du snill. 0
Лікар зараз прийде. L-g-- k--m--na-t. L---- k--- s----- L-g-n k-e- s-a-t- ----------------- Legen kjem snart. 0
Де Ви застраховані? Kv-r er-d-----s--ra? K--- e- d- f-------- K-a- e- d- f-r-i-r-? -------------------- Kvar er du forsikra? 0
Що я можу для Вас зробити? Kv- ----eg --elpe --g---d? K-- k-- e- h----- d-- m--- K-a k-n e- h-e-p- d-g m-d- -------------------------- Kva kan eg hjelpe deg med? 0
У вас щось болить? Har------er---? H-- d- s------- H-r d- s-e-t-r- --------------- Har du smerter? 0
Де болить? K-a--gj---d-t------? K--- g--- d-- v----- K-a- g-e- d-t v-n-t- -------------------- Kvar gjer det vondt? 0
Я маю завжди болі в спині. Eg-ha---ll-id--o-dt-i ry----. E- h-- a----- v---- i r------ E- h-r a-l-i- v-n-t i r-g-e-. ----------------------------- Eg har alltid vondt i ryggen. 0
Я маю часто біль голови. E- ----oft--v-nd- - --v-d-t. E- h-- o--- v---- i h------- E- h-r o-t- v-n-t i h-v-d-t- ---------------------------- Eg har ofte vondt i hovudet. 0
Я маю іноді болі в животі. E---ar----o--til -ondt - m-ge-. E- h-- a- o- t-- v---- i m----- E- h-r a- o- t-l v-n-t i m-g-n- ------------------------------- Eg har av og til vondt i magen. 0
Роздягніться, будь-ласка, до пояса! Ka- -u-t- av-deg-på o--r-----en? K-- d- t- a- d-- p- o----------- K-n d- t- a- d-g p- o-e-k-o-p-n- -------------------------------- Kan du ta av deg på overkroppen? 0
Приляжте, будь-ласка, на кушетку! L-gg --g -å---n-e-,-e- ----ni-l. L--- d-- p- b------ e- d- s----- L-g- d-g p- b-n-e-, e- d- s-i-l- -------------------------------- Legg deg på benken, er du snill. 0
Тиск в порядку. B-o-t-y-k-t-e--i---d-n. B---------- e- i o----- B-o-t-y-k-t e- i o-d-n- ----------------------- Blodtrykket er i orden. 0
Я зроблю Вам укол. E- g-ev--e- ei-spr--t-. E- g--- d-- e- s------- E- g-e- d-g e- s-r-y-e- ----------------------- Eg gjev deg ei sprøyte. 0
Я дам Вам таблетки. E- gj-v------abl-t-ar. E- g--- d-- t--------- E- g-e- d-g t-b-e-t-r- ---------------------- Eg gjev deg tablettar. 0
Я дам Вам рецепт для аптеки. Eg g-ev d-- -in -e-e-t -il----t---t. E- g--- d-- e-- r----- t-- a-------- E- g-e- d-g e-n r-s-p- t-l a-o-e-e-. ------------------------------------ Eg gjev deg ein resept til apoteket. 0

Довгі слова, короткі слова

Наскільки довгим є слово, залежить від кількості інформації в ньому. Це показали американські дослідження. Дослідники вивчали слова з десяти європейських мов. Це робили за допомогою компє’ютеру. Комп’ютер за допомогою програми аналізував різні слова. При цьому за однією формулою він обчислював кількість інформації. Результат був однозначний. Чим коротше слово, тим менше інформації воно передає. Цікаво, що короткі слова ми вживаємо частіше, ніж довгі. Причиною цього може бути ефективність мови. Коли ми говоримо, ми концентруємося на найважливішому. Отже слова, в яких міститься мало інформації, не можуть бути дуже довгими. Це гарантує, що ми витратимо не дуже багато часу на неважливе. Взаємозв’язок між довжиною і змістом має ще одну перевагу. Він твердо встановлює, що кількість інформації завжди залишається сталою. Це означає, за певний час ми завжди висловлюємо рівну кількість. Ми можемо, наприклад, сказати декілька довгих слів. Або ж ми можемо сказати багато коротких слів. Байдуже, на яку користь ми приймемо рішення: кількість інформації залишається однаковою. Через це наше мовлення має рівномірний ритм. Це полегшує співбесіднику слідувати за нашими міркуваннями. Якби кількість інформації завжди варіювалася, то було б погано. Наші слухачі не могли б пристосуватися до нашої мови. Через це порозуміння було б утруднено. Хто прагне бути по можливості добре зрозумілий, повинен вибирати короткі слова. Адже короткі слова люди розуміють краще, ніж довгі. Тому справедливим є принцип Keep It Short and Simple! (Коротко і просто!). Коротко: KISS!