Розмовник

uk В ресторані 2   »   nn At the restaurant 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [tretti - tredve]

At the restaurant 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. E-n-eple-us- -- ---s---l. E-- e------- e- d- s----- E-n e-l-j-s- e- d- s-i-l- ------------------------- Ein eplejus, er du snill. 0
Лимонад, будь-ласка. Ein br-s, e--du----l-. E-- b---- e- d- s----- E-n b-u-, e- d- s-i-l- ---------------------- Ein brus, er du snill. 0
Томатний сік, будь-ласка. Ein --ma--us, e--du-snil-. E-- t-------- e- d- s----- E-n t-m-t-u-, e- d- s-i-l- -------------------------- Ein tomatjus, er du snill. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. Eg v---g--r-e ha-eit-glas -------. E- v-- g----- h- e-- g--- r------- E- v-l g-e-n- h- e-t g-a- r-u-v-n- ---------------------------------- Eg vil gjerne ha eit glas raudvin. 0
Я б випив / випила келих білого вина. Eg --l-g-ern--h---i- ---s -v-tv-n. E- v-- g----- h- e-- g--- k------- E- v-l g-e-n- h- e-t g-a- k-i-v-n- ---------------------------------- Eg vil gjerne ha eit glas kvitvin. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. E- -i- -je-ne -- ei-fl-----muss-ra-de. E- v-- g----- h- e- f----- m---------- E- v-l g-e-n- h- e- f-a-k- m-s-e-a-d-. -------------------------------------- Eg vil gjerne ha ei flaske musserande. 0
Ти любиш рибу? Li--r--- -i-k? L---- d- f---- L-k-r d- f-s-? -------------- Likar du fisk? 0
Ти любиш яловичину? L---- d--ok---j-t? L---- d- o-------- L-k-r d- o-s-k-ø-? ------------------ Likar du oksekjøt? 0
Ти любиш свинину? L---- du svi-? L---- d- s---- L-k-r d- s-i-? -------------- Likar du svin? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. Eg-v-- -j-rn---a-noko uta---jøt. E- v-- g----- h- n--- u--- k---- E- v-l g-e-n- h- n-k- u-a- k-ø-. -------------------------------- Eg vil gjerne ha noko utan kjøt. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. Eg-vil gj-r----a ein-g-øn----r-t-. E- v-- g----- h- e-- g------------ E- v-l g-e-n- h- e-n g-ø-s-k-r-t-. ---------------------------------- Eg vil gjerne ha ein grønsaksrett. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. E- --l-gjerne----no-o s---i-kje-te---ang t--. E- v-- g----- h- n--- s-- i---- t-- l--- t--- E- v-l g-e-n- h- n-k- s-m i-k-e t-k l-n- t-d- --------------------------------------------- Eg vil gjerne ha noko som ikkje tek lang tid. 0
Ви хочете це з рисом? V-l d- -a -is--i-? V-- d- h- r-- t--- V-l d- h- r-s t-l- ------------------ Vil du ha ris til? 0
Ви хочете це з макаронами? Vil----ha-pasta----? V-- d- h- p---- t--- V-l d- h- p-s-a t-l- -------------------- Vil du ha pasta til? 0
Ви хочете це з картоплею? Vi--d--ha --t---r-ti-? V-- d- h- p------ t--- V-l d- h- p-t-t-r t-l- ---------------------- Vil du ha poteter til? 0
Це мені не смакує. Det-s-a--- i--je g--t. D-- s----- i---- g---- D-t s-a-a- i-k-e g-d-. ---------------------- Det smakar ikkje godt. 0
Їжа холодна. Mate---r k-ld. M---- e- k---- M-t-n e- k-l-. -------------- Maten er kald. 0
Я цього не замовляв / замовляла. D-t--a- ikkje-d------t-ng-. D-- v-- i---- d-- e- t----- D-t v-r i-k-e d-t e- t-n-a- --------------------------- Det var ikkje det eg tinga. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !