Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   nn Possessive pronouns 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [sekstisju]

Possessive pronouns 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Окуляри b--l---e brillene b-i-l-n- -------- brillene 0
Він забув свої окуляри. Ha----r-g-ø--t -ri--ene-s---. Han har gløymt brillene sine. H-n h-r g-ø-m- b-i-l-n- s-n-. ----------------------------- Han har gløymt brillene sine. 0
Де ж його окуляри? K-a---ar--an -ril---e s--e,-d-? Kvar har han brillene sine, då? K-a- h-r h-n b-i-l-n- s-n-, d-? ------------------------------- Kvar har han brillene sine, då? 0
Годинник klokka klokka k-o-k- ------ klokka 0
Його годинник попсутий. K-o--- hans -- ---e--g-. Klokka hans er øydelagt. K-o-k- h-n- e- ø-d-l-g-. ------------------------ Klokka hans er øydelagt. 0
Годинник висить на стіні. Klo------ng på-ve----. Klokka heng på veggen. K-o-k- h-n- p- v-g-e-. ---------------------- Klokka heng på veggen. 0
Паспорт p-s--t passet p-s-e- ------ passet 0
Він загубив свій паспорт. H-- -ar m--ta-pa--e--si-t. Han har mista passet sitt. H-n h-r m-s-a p-s-e- s-t-. -------------------------- Han har mista passet sitt. 0
Де ж його паспорт? Kva---ar-h---pa-s----itt- --? Kvar har han passet sitt, då? K-a- h-r h-n p-s-e- s-t-, d-? ----------------------------- Kvar har han passet sitt, då? 0
вони – їх dei---d---a dei - deira d-i - d-i-a ----------- dei - deira 0
Діти не можуть знайти своїх батьків. Bo----k-n ikkje -in-- for---ra-si-e. Borna kan ikkje finne foreldra sine. B-r-a k-n i-k-e f-n-e f-r-l-r- s-n-. ------------------------------------ Borna kan ikkje finne foreldra sine. 0
Але ж ось йдуть їх батьки! Me- -e--e--foreld-a --i--! Men der er foreldra deira! M-n d-r e- f-r-l-r- d-i-a- -------------------------- Men der er foreldra deira! 0
Ви – Ваш d- --din du - din d- - d-n -------- du - din 0
Як ваша подорож, пане Мюллер? K---eis v-r tur-n----, -e-r Mø-ler? Korleis var turen din, herr Møller? K-r-e-s v-r t-r-n d-n- h-r- M-l-e-? ----------------------------------- Korleis var turen din, herr Møller? 0
Де ваша дружина, пане Мюллер? K-a-----ko---d-? Kvar er kona di? K-a- e- k-n- d-? ---------------- Kvar er kona di? 0
Ви – ваша d--- din du - din d- - d-n -------- du - din 0
Як ваша подорож пані Шмідт? Ko--eis v-- -ur---d--,--ru-S-idt? Korleis var turen din, fru Smidt? K-r-e-s v-r t-r-n d-n- f-u S-i-t- --------------------------------- Korleis var turen din, fru Smidt? 0
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Kva- -r------- di-,--r------t? Kvar er mannen din, fru Smidt? K-a- e- m-n-e- d-n- f-u S-i-t- ------------------------------ Kvar er mannen din, fru Smidt? 0

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!