Розмовник

uk Прислівники   »   tr Nitelik zarfları

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

100 [yüz]

Nitelik zarfları

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська турецька Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи da-a-ev------d--a-ö-c--h-ç d--- e---- – d--- ö--- h-- d-h- e-v-l – d-h- ö-c- h-ç -------------------------- daha evvel – daha önce hiç 0
Ви вже були в Берліні? Da-a----el---- -------d- bul-nd-------? D--- e---- h-- B-------- b--------- m-- D-h- e-v-l h-ç B-r-i-’-e b-l-n-u-u- m-? --------------------------------------- Daha evvel hiç Berlin’de bulundunuz mu? 0
Ні, ще ніколи. Ha--r- da-a-önc- --- bulu--a-ım. H----- d--- ö--- h-- b---------- H-y-r- d-h- ö-c- h-ç b-l-n-a-ı-. -------------------------------- Hayır, daha önce hiç bulunmadım. 0
Хто-небудь – ніхто b--i - h----i--e b--- – h-- k---- b-r- – h-ç k-m-e ---------------- biri – hiç kimse 0
Ви знаєте тут кого-небудь? B--d- tanıd---n-z var--ı? B---- t---------- v-- m-- B-r-a t-n-d-ğ-n-z v-r m-? ------------------------- Burda tanıdığınız var mı? 0
Ні, я не знаю тут нікого. Ha-ı-, b---a ki---y- t--ım-yor-m. H----- b---- k------ t----------- H-y-r- b-r-a k-m-e-i t-n-m-y-r-m- --------------------------------- Hayır, burda kimseyi tanımıyorum. 0
ще – більше ні d--a ------- --ğ-l d--- – a---- d---- d-h- – a-t-k d-ğ-l ------------------ daha – artık değil 0
Ви тут ще надовго залишаєтеся? B--ada daha-ç-- --lac-k--ı-----? B----- d--- ç-- k------ m------- B-r-d- d-h- ç-k k-l-c-k m-s-n-z- -------------------------------- Burada daha çok kalacak mısınız? 0
Ні, я залишаюся ненадовго. H--ı---b-ra----r--- -a--a kal-----ağ--. H----- b----- a---- f---- k------------ H-y-r- b-r-d- a-t-k f-z-a k-l-a-a-a-ı-. --------------------------------------- Hayır, burada artık fazla kalmayacağım. 0
ще щось – більше нічого bir-ey-dah- – hi--b-r şey b----- d--- – h-- b-- ş-- b-r-e- d-h- – h-ç b-r ş-y ------------------------- birşey daha – hiç bir şey 0
Хочете ще щось випити? B-r--e- --h--i-mek-i----m-si-i-? B-- ş-- d--- i---- i------------ B-r ş-y d-h- i-m-k i-t-r-i-i-i-? -------------------------------- Bir şey daha içmek istermisiniz? 0
Ні, я не хочу більше нічого. H-y-r- -a----h-ç---r-----ist--iyor--. H----- b---- h-- b-- ş-- i----------- H-y-r- b-ş-a h-ç b-r ş-y i-t-m-y-r-m- ------------------------------------- Hayır, başka hiç bir şey istemiyorum. 0
вже щось – ще нічого e-velce – h---z d-ğil e------ – h---- d---- e-v-l-e – h-n-z d-ğ-l --------------------- evvelce – henüz değil 0
Ви вже щось з’їли? Ev-el-----r ---l----ed-n-z mi? E------ b-- ş----- y------ m-- E-v-l-e b-r ş-y-e- y-d-n-z m-? ------------------------------ Evvelce bir şeyler yediniz mi? 0
Ні, я ще нічого не їв / їла. Hayır--he--z-b-r---y---m---m. H----- h---- b-- ş-- y------- H-y-r- h-n-z b-r ş-y y-m-d-m- ----------------------------- Hayır, henüz bir şey yemedim. 0
ще хто-небудь – більше ніхто d-ha b-------ri - ---ık -i--- -ok d--- b---- b--- – a---- k---- y-- d-h- b-ş-a b-r- – a-t-k k-m-e y-k --------------------------------- daha başka biri – artık kimse yok 0
Бажає ще хто-небудь кави? B-ş---k-hv--i-t---- var -ı? B---- k---- i------ v-- m-- B-ş-a k-h-e i-t-y-n v-r m-? --------------------------- Başka kahve isteyen var mı? 0
Ні, більше ніхто. Hayır,--ims- --t---y--. H----- k---- i--------- H-y-r- k-m-e i-t-m-y-r- ----------------------- Hayır, kimse istemiyor. 0

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…