Розмовник

uk Складнопідрядні речення з чи   »   hu Mellékmondatok: vajon - “e” kérdőszóval

93 [дев’яносто три]

Складнопідрядні речення з чи

Складнопідрядні речення з чи

93 [kilencvenhárom]

Mellékmondatok: vajon - “e” kérdőszóval

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська угорська Відтворити більше
Я не знаю, чи він мене кохає. Ne- t---m,-va-o--sze-e---. N-- t----- v---- s-------- N-m t-d-m- v-j-n s-e-e---. -------------------------- Nem tudom, vajon szeret-e. 0
Я не знаю, чи він повернеться. N-m-tu-o-, vaj-n v----aj---e. N-- t----- v---- v----------- N-m t-d-m- v-j-n v-s-z-j-n-e- ----------------------------- Nem tudom, vajon visszajön-e. 0
Я не знаю, чи він мені зателефонує. Ne- t-d--,-vajo---e---v--. N-- t----- v---- f-------- N-m t-d-m- v-j-n f-l-í---. -------------------------- Nem tudom, vajon felhív-e. 0
Чи він мене любить? Vajon-sz-r-t-e -----? V---- s------- e----- V-j-n s-e-e--- e-g-m- --------------------- Vajon szeret-e engem? 0
Чи він повернеться? Vaj-- vi--za-ön-e? V---- v----------- V-j-n v-s-z-j-n-e- ------------------ Vajon visszajön-e? 0
Чи зателефонує він мені? V-jon ---hív-e-----m? V---- f------- e----- V-j-n f-l-í--- e-g-m- --------------------- Vajon felhív-e engem? 0
Я запитую себе, чи думає він про мене. Az-- -ű--döm, v-j-- g---o----r-m? A--- t------- v---- g------- r--- A-o- t-n-d-m- v-j-n g-n-o--- r-m- --------------------------------- Azon tűnődöm, vajon gondol-e rám? 0
Я запитую себе, чи має він іншу. Az----űn----, -a--- -a--e vala----? A--- t------- v---- v---- v-------- A-o- t-n-d-m- v-j-n v-n-e v-l-k-j-? ----------------------------------- Azon tűnődöm, vajon van-e valakije? 0
Я запитую себе, чи він бреше. Az-n ----d--,--a-on-ha-ud-k--? A--- t------- v---- h--------- A-o- t-n-d-m- v-j-n h-z-d-k-e- ------------------------------ Azon tűnődöm, vajon hazudik-e? 0
Чи думає він про мене? Vaj-n-go-dol-- rá-? V---- g------- r--- V-j-n g-n-o--- r-m- ------------------- Vajon gondol-e rám? 0
Чи має він іншу? V-jo- --n-e --l--ije? V---- v---- v-------- V-j-n v-n-e v-l-k-j-? --------------------- Vajon van-e valakije? 0
Чи говорить він правду? V--on -- i--z-ágo--m---j--e? V---- a- i-------- m-------- V-j-n a- i-a-s-g-t m-n-j---? ---------------------------- Vajon az igazságot mondja-e? 0
Я сумніваюся, що я дійсно йому подобаюсь. K-t-l-e-e-- --jon---l-ba---e---l-e en---. K---------- v---- v------ k------- e----- K-t-l-e-e-, v-j-n v-l-b-n k-d-e--- e-g-m- ----------------------------------------- Kételkedem, vajon valóban kedvel-e engem. 0
Я сумніваюся, що він мені напише. Ké--l---em, va--- ---e--ek-m. K---------- v---- í--- n----- K-t-l-e-e-, v-j-n í--- n-k-m- ----------------------------- Kételkedem, vajon ír-e nekem. 0
Я сумніваюся, що він зі мною одружиться. K--el-e-em-----on ---esz-e-f--es-gül. K---------- v---- e------- f--------- K-t-l-e-e-, v-j-n e-v-s--- f-l-s-g-l- ------------------------------------- Kételkedem, vajon elvesz-e feleségül. 0
Чи дійсно я йому подобаюсь? Vajo- --n-le- k---e---? V---- t------ k-------- V-j-n t-n-l-g k-d-e---? ----------------------- Vajon tényleg kedvel-e? 0
Чи дійсно він мені напише? V-j-n -------kem? V---- í--- n----- V-j-n í--- n-k-m- ----------------- Vajon ír-e nekem? 0
Чи дійсно він зі мною одружиться? V-jo-----esz-e -el-s--ü-? V---- e------- f--------- V-j-n e-v-s--- f-l-s-g-l- ------------------------- Vajon elvesz-e feleségül? 0

Як мозок вчить граматику?

Немовлятами ми починаємо з того, що вчимо рідну мову. Це відбувається цілком автоматично. Ми цього не помічаємо. Але наш мозок під час навчання повинен виконувати велику роботу. Коли ми, наприклад, вчимо граматику, він має багато роботи. Кожного дня він чує нові речі. Він постійно отримує нові імпульси. Але мозок не може обробляти індивідуально кожен імпульс. Він повинен діяти економно. Тому він орієнтується на закономірності. Мозок помічає собі те, що він часто чує. Він реєструє, як часто відбувається певне діло. Потім з цих прикладів він виробляє граматичне правило. Діти знають, вірне чи хибне речення. Але вони не знають, чому це так. Їх мозок знає правила, хоча не вивчав їх. Дорослі вчать мову інакше. Вони вже знають структури своєї рідної мови. Вони створюють базис для нових граматичних правил. Щоби вчитися, дорослим потрібні уроки. Коли мозок вчить граматику, він має тверду систему. Це стає очевидним, наприклад, на іменниках та дієсловах. Вони зберігаються в різних ділянках мозку. Під час їх обробки активні різні ділянки. Також інакше вивчаються прості правила, ніж складні. Для складних правил разом працюють більше ділянок мозку. Як саме мозок вчить граматику – ще не досліджено. Але відомо, що теоретично він може вивчити будь-яку граматику…