Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   tl Possessive pronouns 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [animnapu’t pito]

Possessive pronouns 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тагальська Відтворити більше
Окуляри ang-s-l--in a-- s------ a-g s-l-m-n ----------- ang salamin 0
Він забув свої окуляри. N--al----an niy- ang sa--mi-----a. N---------- n--- a-- s------ n---- N-k-l-m-t-n n-y- a-g s-l-m-n n-y-. ---------------------------------- Nakalimutan niya ang salamin niya. 0
Де ж його окуляри? N-s-a- niya-n-i-an -ng --l-m---niy-? N----- n--- n----- a-- s------ n---- N-s-a- n-y- n-i-a- a-g s-l-m-n n-y-? ------------------------------------ Nasaan niya naiwan ang salamin niya? 0
Годинник Ang ----an A-- o----- A-g o-a-a- ---------- Ang orasan 0
Його годинник попсутий. S-----ng---l- -i-a. S--- a-- r--- n---- S-r- a-g r-l- n-y-. ------------------- Sira ang relo niya. 0
Годинник висить на стіні. A-g -r--a- ay -aka-a--t--- ----di-g. A-- o----- a- n-------- s- d-------- A-g o-a-a- a- n-k-s-b-t s- d-n-d-n-. ------------------------------------ Ang orasan ay nakasabit sa dingding. 0
Паспорт a-- -a-apo-te a-- p-------- a-g p-s-p-r-e ------------- ang pasaporte 0
Він загубив свій паспорт. N------an- pas-p---e ----. N----- a-- p-------- n---- N-w-l- a-g p-s-p-r-e n-y-. -------------------------- Nawala ang pasaporte niya. 0
Де ж його паспорт? N-sa-- a-g --s----t----a--un----yo-? N----- a-- p-------- n-- k--- g----- N-s-a- a-g p-s-p-r-e n-a k-n- g-y-n- ------------------------------------ Nasaan ang pasaporte nya kung gayon? 0
вони – їх sil- – k---la s--- – k----- s-l- – k-n-l- ------------- sila – kanila 0
Діти не можуть знайти своїх батьків. Hi-d- ------p-ng-m-----t--a-g kani--ng-m-a -a--lang. H---- m------ n- m-- b--- a-- k------- m-- m-------- H-n-i m-h-n-p n- m-a b-t- a-g k-n-l-n- m-a m-g-l-n-. ---------------------------------------------------- Hindi mahanap ng mga bata ang kanilang mga magulang. 0
Але ж ось йдуть їх батьки! Narito-na -----a----g--ga magula--! N----- n- a-- k------ m-- m-------- N-r-t- n- a-g k-n-a-g m-a m-g-l-n-! ----------------------------------- Narito na ang kanyang mga magulang! 0
Ви – Ваш I-aw-– --o I--- – i-- I-a- – i-o ---------- Ikaw – iyo 0
Як ваша подорож, пане Мюллер? Kum-s-- --g ---ng--iya--,-G- Müll--? K------ a-- i---- b------ G- M------ K-m-s-a a-g i-o-g b-y-h-, G- M-l-e-? ------------------------------------ Kumusta ang iyong biyahe, G. Müller? 0
Де ваша дружина, пане Мюллер? N-s-an-----asawa -o,-G--Mü---r? N----- a-- a---- m-- G- M------ N-s-a- a-g a-a-a m-, G- M-l-e-? ------------------------------- Nasaan ang asawa mo, G. Müller? 0
Ви – ваша I--w-- iyo I--- – i-- I-a- – i-o ---------- Ikaw – iyo 0
Як ваша подорож пані Шмідт? K----t- an--i-----b--ah-,-M-. -----dt? K------ a-- i---- b------ M-- S------- K-m-s-a a-g i-o-g b-y-h-, M-. S-h-i-t- -------------------------------------- Kumusta ang iyong biyahe, Ms. Schmidt? 0
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Nas-a----g-asawa -o, -s.-Sc---d-? N----- a-- a---- m-- M-- S------- N-s-a- a-g a-a-a m-, M-. S-h-i-t- --------------------------------- Nasaan ang asawa mo, Ms. Schmidt? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!