Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   da Possessivpronominer 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [syvogtres]

Possessivpronominer 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська данська Відтворити більше
Окуляри b---l--ne b-------- b-i-l-r-e --------- brillerne 0
Він забув свої окуляри. Han-ha--g-em--s-ne b--l---. H-- h-- g---- s--- b------- H-n h-r g-e-t s-n- b-i-l-r- --------------------------- Han har glemt sine briller. 0
Де ж його окуляри? Hv-- har h-n--og-s-n--b---l-r? H--- h-- h-- d-- s--- b------- H-o- h-r h-n d-g s-n- b-i-l-r- ------------------------------ Hvor har han dog sine briller? 0
Годинник ur-t u--- u-e- ---- uret 0
Його годинник попсутий. Hans ur-er---s--k-e-. H--- u- e- i s------- H-n- u- e- i s-y-k-r- --------------------- Hans ur er i stykker. 0
Годинник висить на стіні. Ur-t --ng----å---gg--. U--- h----- p- v------ U-e- h-n-e- p- v-g-e-. ---------------------- Uret hænger på væggen. 0
Паспорт p-sset p----- p-s-e- ------ passet 0
Він загубив свій паспорт. H----ar m--t-t sit -as. H-- h-- m----- s-- p--- H-n h-r m-s-e- s-t p-s- ----------------------- Han har mistet sit pas. 0
Де ж його паспорт? H-o---a--han--og-si- -as? H--- h-- h-- d-- s-- p--- H-o- h-r h-n d-g s-t p-s- ------------------------- Hvor har han dog sit pas? 0
вони – їх hun---h--d-s h-- – h----- h-n – h-n-e- ------------ hun – hendes 0
Діти не можуть знайти своїх батьків. B---e-e-kan -kk---in-e de-----o-æld--. B------ k-- i--- f---- d---- f-------- B-r-e-e k-n i-k- f-n-e d-r-s f-r-l-r-. -------------------------------------- Børnene kan ikke finde deres forældre. 0
Але ж ось йдуть їх батьки! M-- der--o-me--dere--f--æld-----! M-- d-- k----- d---- f------- j-- M-n d-r k-m-e- d-r-s f-r-l-r- j-! --------------------------------- Men der kommer deres forældre jo! 0
Ви – Ваш De - Der-s D- – D---- D- – D-r-s ---------- De – Deres 0
Як ваша подорож, пане Мюллер? H-o-da--var--e--- r-j-e- h-. Mü--e-? H------ v-- D---- r----- h-- M------ H-o-d-n v-r D-r-s r-j-e- h-. M-l-e-? ------------------------------------ Hvordan var Deres rejse, hr. Müller? 0
Де ваша дружина, пане Мюллер? Hv---er -er-- -on-- h----ü-le-? H--- e- D---- k---- h-- M------ H-o- e- D-r-s k-n-, h-. M-l-e-? ------------------------------- Hvor er Deres kone, hr. Müller? 0
Ви – ваша De --D-res D- – D---- D- – D-r-s ---------- De – Deres 0
Як ваша подорож пані Шмідт? H-o-d-n v-r -e-es---j--- fr---ch---t? H------ v-- D---- r----- f-- S------- H-o-d-n v-r D-r-s r-j-e- f-u S-h-i-t- ------------------------------------- Hvordan var Deres rejse, fru Schmidt? 0
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? H-o- er De-es---n-- -ru--c-midt? H--- e- D---- m---- f-- S------- H-o- e- D-r-s m-n-, f-u S-h-i-t- -------------------------------- Hvor er Deres mand, fru Schmidt? 0

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!