Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   be Прыналежныя займеннікі 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [шэсцьдзесят сем]

67 [shests’dzesyat sem]

Прыналежныя займеннікі 2

[Prynalezhnyya zaymennіkі 2]

українська білоруська Відтворити більше
Окуляри ак----ы акуляры 0
a------- ak-----y akulyary a-u-y-r- --------
Він забув свої окуляри. Ён з---- с--- а------. Ён забыў свае акуляры. 0
E- z---- s--- a-------. En z---- s--- a-------. En zabyu svae akulyary. E- z-b-u s-a- a-u-y-r-. ----------------------.
Де ж його окуляри? Дз- ж я-- а------? Дзе ж яго акуляры? 0
D-- z- y--- a-------? Dz- z- y--- a-------? Dze zh yago akulyary? D-e z- y-g- a-u-y-r-? --------------------?
Годинник га------к гадзіннік 0
g-------- ga------k gadzіnnіk g-d-і-n-k ---------
Його годинник попсутий. Яг- г-------- з-------. Яго гадзіннік зламаўся. 0
Y--- g-------- z--------. Ya-- g-------- z--------. Yago gadzіnnіk zlamausya. Y-g- g-d-і-n-k z-a-a-s-a. ------------------------.
Годинник висить на стіні. Га------- в----- н- с----. Гадзіннік вісіць на сцяне. 0
G-------- v-----’ n- s------. Ga------- v------ n- s------. Gadzіnnіk vіsіts’ na stsyane. G-d-і-n-k v-s-t-’ n- s-s-a-e. ----------------’-----------.
Паспорт па----т пашпарт 0
p------- pa-----t pashpart p-s-p-r- --------
Він загубив свій паспорт. Ён з----- с--- п------. Ён згубіў свой пашпарт. 0
E- z----- s--- p-------. En z----- s--- p-------. En zgubіu svoy pashpart. E- z-u-і- s-o- p-s-p-r-. -----------------------.
Де ж його паспорт? Дз- ж я-- п------? Дзе ж яго пашпарт? 0
D-- z- y--- p-------? Dz- z- y--- p-------? Dze zh yago pashpart? D-e z- y-g- p-s-p-r-? --------------------?
вони – їх ян- – іх яны – іх 0
y--- – і-- ya-- – і-h yany – іkh y-n- – і-h -----–----
Діти не можуть знайти своїх батьків. Дз--- н- м----- з------ с---- б------. Дзеці не могуць знайсці сваіх бацькоў. 0
D----- n- m-----’ z------- s----- b---’k--. Dz---- n- m------ z------- s----- b-------. Dzetsі ne moguts’ znaystsі svaіkh bats’kou. D-e-s- n- m-g-t-’ z-a-s-s- s-a-k- b-t-’k-u. ----------------’---------------------’---.
Але ж ось йдуть їх батьки! Ал- в--- і---- і- б-----! Але вось ідуць іх бацькі! 0
A-- v--’ і----’ і-- b---’k-! Al- v--- і----- і-- b------! Ale vos’ іduts’ іkh bats’kі! A-e v-s’ і-u-s’ і-h b-t-’k-! -------’------’---------’--!
Ви – Ваш Вы – В-ш Вы – Ваш 0
V- – V--- Vy – V--h Vy – Vash V- – V-s- ---–-----
Як ваша подорож, пане Мюллер? Як п------ В--- п------- с----- М----? Як прайшла Ваша паездка, спадар Мюлер? 0
Y-- p------- V---- p------, s----- M-----? Ya- p------- V---- p------- s----- M-----? Yak prayshla Vasha paezdka, spadar Myuler? Y-k p-a-s-l- V-s-a p-e-d-a, s-a-a- M-u-e-? --------------------------,--------------?
Де ваша дружина, пане Мюллер? Дз- В--- ж----- с----- М----? Дзе Ваша жонка, спадар Мюлер? 0
D-- V---- z-----, s----- M-----? Dz- V---- z------ s----- M-----? Dze Vasha zhonka, spadar Myuler? D-e V-s-a z-o-k-, s-a-a- M-u-e-? ----------------,--------------?
Ви – ваша Вы – В-ш Вы – Ваш 0
V- – V--- Vy – V--h Vy – Vash V- – V-s- ---–-----
Як ваша подорож пані Шмідт? Як п------ В--- п------- с-------- Ш---? Як прайшла Ваша паездка, спадарыня Шміт? 0
Y-- p------- V---- p------, s--------- S----? Ya- p------- V---- p------- s--------- S----? Yak prayshla Vasha paezdka, spadarynya Shmіt? Y-k p-a-s-l- V-s-a p-e-d-a, s-a-a-y-y- S-m-t? --------------------------,-----------------?
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Дз- В-- м--- с-------- Ш---? Дзе Ваш муж, спадарыня Шміт? 0
D-- V--- m---, s--------- S----? Dz- V--- m---- s--------- S----? Dze Vash muzh, spadarynya Shmіt? D-e V-s- m-z-, s-a-a-y-y- S-m-t? -------------,-----------------?

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!