Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   ky Possessive pronouns 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [алтымыш жети]

67 [altımış jeti]

Possessive pronouns 2

[Eelik at atooç 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська киргизька Відтворити більше
Окуляри кө---йн-к көз айнек к-з а-н-к --------- көз айнек 0
kö- a--ek köz aynek k-z a-n-k --------- köz aynek
Він забув свої окуляри. А--көз--йне-----н-туп-к---п-ыр. Ал көз айнегин унутуп калыптыр. А- к-з а-н-г-н у-у-у- к-л-п-ы-. ------------------------------- Ал көз айнегин унутуп калыптыр. 0
A- --z a-ne-i- --u-up-kal-ptı-. Al köz aynegin unutup kalıptır. A- k-z a-n-g-n u-u-u- k-l-p-ı-. ------------------------------- Al köz aynegin unutup kalıptır.
Де ж його окуляри? А-ы----- а-------а-д-? Анын көз айнеги кайда? А-ы- к-з а-н-г- к-й-а- ---------------------- Анын көз айнеги кайда? 0
Anı----z -yn-gi ---da? Anın köz aynegi kayda? A-ı- k-z a-n-g- k-y-a- ---------------------- Anın köz aynegi kayda?
Годинник с--т саат с-а- ---- саат 0
saat saat s-a- ---- saat
Його годинник попсутий. Ан-- ---т------к. Анын сааты бузук. А-ы- с-а-ы б-з-к- ----------------- Анын сааты бузук. 0
A-ı---a--ı -u-u-. Anın saatı buzuk. A-ı- s-a-ı b-z-k- ----------------- Anın saatı buzuk.
Годинник висить на стіні. Са-т д---л------н-----рат. Саат дубалда илинип турат. С-а- д-б-л-а и-и-и- т-р-т- -------------------------- Саат дубалда илинип турат. 0
Saa---ub--da --ini- t--at. Saat dubalda ilinip turat. S-a- d-b-l-a i-i-i- t-r-t- -------------------------- Saat dubalda ilinip turat.
Паспорт п-с---т паспорт п-с-о-т ------- паспорт 0
p--p-rt pasport p-s-o-t ------- pasport
Він загубив свій паспорт. Ал па---рт-- -о--тту. Ал паспортун жоготту. А- п-с-о-т-н ж-г-т-у- --------------------- Ал паспортун жоготту. 0
Al p-spo---- j--ott-. Al pasportun jogottu. A- p-s-o-t-n j-g-t-u- --------------------- Al pasportun jogottu.
Де ж його паспорт? А-----а-п-----к----? Анын паспорту кайда? А-ы- п-с-о-т- к-й-а- -------------------- Анын паспорту кайда? 0
A----p-sportu k-yd-? Anın pasportu kayda? A-ı- p-s-o-t- k-y-a- -------------------- Anın pasportu kayda?
вони – їх а--р --а-ар--н алар – алардын а-а- – а-а-д-н -------------- алар – алардын 0
al-r – -la---n alar – alardın a-a- – a-a-d-n -------------- alar – alardın
Діти не можуть знайти своїх батьків. Б-------т--э----- --б--албай-ж-т-ш-т. Балдар ата-энесин таба албай жатышат. Б-л-а- а-а-э-е-и- т-б- а-б-й ж-т-ш-т- ------------------------------------- Балдар ата-энесин таба албай жатышат. 0
Ba------------si---a-a----ay j-tış--. Baldar ata-enesin taba albay jatışat. B-l-a- a-a-e-e-i- t-b- a-b-y j-t-ş-t- ------------------------------------- Baldar ata-enesin taba albay jatışat.
Але ж ось йдуть їх батьки! Мы-акей- ал-р-ын ----э-ел-р----л- --ты--т! Мынакей, алардын ата-энелери келе жатышат! М-н-к-й- а-а-д-н а-а-э-е-е-и к-л- ж-т-ш-т- ------------------------------------------ Мынакей, алардын ата-энелери келе жатышат! 0
Mına-ey---lar-ın-at--e--ler--k-l- --t---t! Mınakey, alardın ata-eneleri kele jatışat! M-n-k-y- a-a-d-n a-a-e-e-e-i k-l- j-t-ş-t- ------------------------------------------ Mınakey, alardın ata-eneleri kele jatışat!
Ви – Ваш сиз-- --з-ин сиз - сиздин с-з - с-з-и- ------------ сиз - сиздин 0
si------zdin siz - sizdin s-z - s-z-i- ------------ siz - sizdin
Як ваша подорож, пане Мюллер? Сизд-н --пар-ңы- -а-д-й--т-ү, Мюл--р -ыр--? Сиздин сапарыңыз кандай өттү, Мюллер мырза? С-з-и- с-п-р-ң-з к-н-а- ө-т-, М-л-е- м-р-а- ------------------------------------------- Сиздин сапарыңыз кандай өттү, Мюллер мырза? 0
S-zd-n s-p-r-ŋı----nda- öt--- --ul--r------? Sizdin saparıŋız kanday öttü, Myuller mırza? S-z-i- s-p-r-ŋ-z k-n-a- ö-t-, M-u-l-r m-r-a- -------------------------------------------- Sizdin saparıŋız kanday öttü, Myuller mırza?
Де ваша дружина, пане Мюллер? С-з--н жу-----ы----й-а- --лл---м--з-? Сиздин жубайыңыз кайда, Мюллер мырза? С-з-и- ж-б-й-ң-з к-й-а- М-л-е- м-р-а- ------------------------------------- Сиздин жубайыңыз кайда, Мюллер мырза? 0
Si--in--u----ŋ-z -a--a,-M--ll-- mırza? Sizdin jubayıŋız kayda, Myuller mırza? S-z-i- j-b-y-ŋ-z k-y-a- M-u-l-r m-r-a- -------------------------------------- Sizdin jubayıŋız kayda, Myuller mırza?
Ви – ваша сиз---сизд-н сиз - сиздин с-з - с-з-и- ------------ сиз - сиздин 0
s-z-----z--n siz - sizdin s-z - s-z-i- ------------ siz - sizdin
Як ваша подорож пані Шмідт? С-з-------а---ыз---нд-- --т----м----а-ым? Сиздин сапарыңыз кандай өттү, Шмидт айым? С-з-и- с-п-р-ң-з к-н-а- ө-т-, Ш-и-т а-ы-? ----------------------------------------- Сиздин сапарыңыз кандай өттү, Шмидт айым? 0
Siz-in -a--rı-ı- -an--y-ött-,--mi-- a---? Sizdin saparıŋız kanday öttü, Şmidt ayım? S-z-i- s-p-r-ŋ-z k-n-a- ö-t-, Ş-i-t a-ı-? ----------------------------------------- Sizdin saparıŋız kanday öttü, Şmidt ayım?
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Сиз-и- ж-лдош----------,-См-т а--м? Сиздин жолдошуңуз кайда, Смит айым? С-з-и- ж-л-о-у-у- к-й-а- С-и- а-ы-? ----------------------------------- Сиздин жолдошуңуз кайда, Смит айым? 0
Sizd-n j-l-o--ŋu--kay-----------ı-? Sizdin joldoşuŋuz kayda, Smit ayım? S-z-i- j-l-o-u-u- k-y-a- S-i- a-ı-? ----------------------------------- Sizdin joldoşuŋuz kayda, Smit ayım?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!