Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   lv Jautājumi – pagātne 2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86 [astoņdesmit seši]

Jautājumi – pagātne 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Яку краватку ти носив? Kā-u -a-------- -- ---āji? K--- k--------- t- n------ K-d- k-k-a-a-t- t- n-s-j-? -------------------------- Kādu kaklasaiti tu nēsāji? 0
Який автомобіль ти купив? Kā-u ma-īnu tu--op--ki? K--- m----- t- n------- K-d- m-š-n- t- n-p-r-i- ----------------------- Kādu mašīnu tu nopirki? 0
Яку газету ти передплатив? K----a-īz- ----bo-ē-i? K--- a---- t- a------- K-d- a-ī-i t- a-o-ē-i- ---------------------- Kādu avīzi tu abonēji? 0
Кого ви бачили? Ko Jū--r-d-ē-ā-? K- J-- r-------- K- J-s r-d-ē-ā-? ---------------- Ko Jūs redzējāt? 0
Кого Ви зустріли? Ko -ū--s----āt? K- J-- s------- K- J-s s-t-k-t- --------------- Ko Jūs satikāt? 0
Кого Ви пізнали? Ko-J----tpa-inā-? K- J-- a--------- K- J-s a-p-z-n-t- ----------------- Ko Jūs atpazināt? 0
Коли Ви встали? Ka--Jū- ----ē-ātie-? K-- J-- p----------- K-d J-s p-e-ē-ā-i-s- -------------------- Kad Jūs piecēlāties? 0
Коли Ви почали? Ka- J-- --kāt? K-- J-- s----- K-d J-s s-k-t- -------------- Kad Jūs sākāt? 0
Коли Ви припинили? K----ūs-be-dz--? K-- J-- b------- K-d J-s b-i-z-t- ---------------- Kad Jūs beidzāt? 0
Чому Ви прокинулися? K---c------a-----ies? K---- J-- p---------- K-p-c J-s p-m-d-t-e-? --------------------- Kāpēc Jūs pamodāties? 0
Чому Ви стали вчителем? Kā--c -ūs kļu--t-p-- -kolotāj-? K---- J-- k----- p-- s--------- K-p-c J-s k-u-ā- p-r s-o-o-ā-u- ------------------------------- Kāpēc Jūs kļuvāt par skolotāju? 0
Чому Ви взяли таксі? K-pē- --s---ņēm-t t-ks---tru? K---- J-- p------ t---------- K-p-c J-s p-ņ-m-t t-k-o-e-r-? ----------------------------- Kāpēc Jūs paņēmāt taksometru? 0
Звідки Ви прийшли? N--k----ne--j-s-a--ā-ā-? N- k------- j-- a------- N- k-r-e-e- j-s a-n-c-t- ------------------------ No kurienes jūs atnācāt? 0
Куди Ви ходили? Uz-k--i--i -ūs a---ā-ā-? U- k------ j-- a-------- U- k-r-e-i j-s a-z-ā-ā-? ------------------------ Uz kurieni jūs aizgājāt? 0
Де Ви були? K-- --s bi---? K-- J-- b----- K-r J-s b-j-t- -------------- Kur Jūs bijāt? 0
Кому ти допоміг / допомогла? Ka- t- pa--dz--i? K-- t- p--------- K-m t- p-l-d-ē-i- ----------------- Kam tu palīdzēji? 0
Кому ти написав / написала? Kam -- -a------? K-- t- r-------- K-m t- r-k-t-j-? ---------------- Kam tu rakstīji? 0
Кому ти відповів / відповіла? Kam--u--t-i--ē-i? K-- t- a--------- K-m t- a-b-l-ē-i- ----------------- Kam tu atbildēji? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…