Розмовник

uk Питання – минулий час 2   »   sr Питати – прошлост 2

86 [вісімдесят шість]

Питання – минулий час 2

Питання – минулий час 2

86 [осамдесет и шест]

86 [osamdeset i šest]

Питати – прошлост 2

[Pitati – prošlost 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Яку краватку ти носив? К-ј---р-в-ту----но-ио /------а? К--- к------ с- н---- / н------ К-ј- к-а-а-у с- н-с-о / н-с-л-? ------------------------------- Коју кравату си носио / носила? 0
Ko---k-a-atu--i no--- / n--i-a? K--- k------ s- n---- / n------ K-j- k-a-a-u s- n-s-o / n-s-l-? ------------------------------- Koju kravatu si nosio / nosila?
Який автомобіль ти купив? К-ји -уто-----у----/--упи--? К--- а--- с- к---- / к------ К-ј- а-т- с- к-п-о / к-п-л-? ---------------------------- Који ауто си купио / купила? 0
K--i-a-t---i ku-io-- k--il-? K--- a--- s- k---- / k------ K-j- a-t- s- k-p-o / k-p-l-? ---------------------------- Koji auto si kupio / kupila?
Яку газету ти передплатив? На ---е -о-и-- си -р----аће- /--р--п-а--н-? Н- к--- н----- с- п--------- / п----------- Н- к-ј- н-в-н- с- п-е-п-а-е- / п-е-п-а-е-а- ------------------------------------------- На које новине си претплаћен / претплаћена? 0
Na--o-- n-v--e -i pr-t-lac-e------et-la---na? N- k--- n----- s- p---------- / p------------ N- k-j- n-v-n- s- p-e-p-a-́-n / p-e-p-a-́-n-? --------------------------------------------- Na koje novine si pretplaćen / pretplaćena?
Кого ви бачили? К--- с---виде-и? К--- с-- в------ К-г- с-е в-д-л-? ---------------- Кога сте видели? 0
K------- -idel-? K--- s-- v------ K-g- s-e v-d-l-? ---------------- Koga ste videli?
Кого Ви зустріли? Ког---те---е-и? К--- с-- с----- К-г- с-е с-е-и- --------------- Кога сте срели? 0
K--a--t--sr--i? K--- s-- s----- K-g- s-e s-e-i- --------------- Koga ste sreli?
Кого Ви пізнали? Ког--с-- ---позн---? К--- с-- п---------- К-г- с-е п-е-о-н-л-? -------------------- Кога сте препознали? 0
K-g---t- ---pozn-l-? K--- s-- p---------- K-g- s-e p-e-o-n-l-? -------------------- Koga ste prepoznali?
Коли Ви встали? Када-сте -стал-? К--- с-- у------ К-д- с-е у-т-л-? ---------------- Када сте устали? 0
K-d------u--ali? K--- s-- u------ K-d- s-e u-t-l-? ---------------- Kada ste ustali?
Коли Ви почали? Ка-а--те--оч--и? К--- с-- п------ К-д- с-е п-ч-л-? ---------------- Када сте почели? 0
Ka-- -------e-i? K--- s-- p------ K-d- s-e p-č-l-? ---------------- Kada ste počeli?
Коли Ви припинили? К--- -те-пр--тал-? К--- с-- п-------- К-д- с-е п-е-т-л-? ------------------ Када сте престали? 0
Ka-- --- -re-t---? K--- s-- p-------- K-d- s-e p-e-t-l-? ------------------ Kada ste prestali?
Чому Ви прокинулися? З--т--с-- с- пр-б----и? З---- с-- с- п--------- З-ш-о с-е с- п-о-у-и-и- ----------------------- Зашто сте се пробудили? 0
Zašto s-e-se p-o-udi-i? Z---- s-- s- p--------- Z-š-o s-e s- p-o-u-i-i- ----------------------- Zašto ste se probudili?
Чому Ви стали вчителем? Заш-- с-е-п-----и учите-? З---- с-- п------ у------ З-ш-о с-е п-с-а-и у-и-е-? ------------------------- Зашто сте постали учитељ? 0
Z-što--t---o--al- u--te-j? Z---- s-- p------ u------- Z-š-o s-e p-s-a-i u-i-e-j- -------------------------- Zašto ste postali učitelj?
Чому Ви взяли таксі? З--то ст- уз--и --к-и? З---- с-- у---- т----- З-ш-о с-е у-е-и т-к-и- ---------------------- Зашто сте узели такси? 0
Z-š-o-s-e ----- -ak-i? Z---- s-- u---- t----- Z-š-o s-e u-e-i t-k-i- ---------------------- Zašto ste uzeli taksi?
Звідки Ви прийшли? О--к-е--т- д--ли? О----- с-- д----- О-а-л- с-е д-ш-и- ----------------- Одакле сте дошли? 0
Od-k-- --e -ošl-? O----- s-- d----- O-a-l- s-e d-š-i- ----------------- Odakle ste došli?
Куди Ви ходили? Где --е---ли? Г-- с-- и---- Г-е с-е и-л-? ------------- Где сте ишли? 0
G-e--t---š-i? G-- s-- i---- G-e s-e i-l-? ------------- Gde ste išli?
Де Ви були? Г-е с-е б-ли? Г-- с-- б---- Г-е с-е б-л-? ------------- Где сте били? 0
G---s-- -i-i? G-- s-- b---- G-e s-e b-l-? ------------- Gde ste bili?
Кому ти допоміг / допомогла? К-----и п--огао-/--о--гла? К--- с- п------ / п------- К-м- с- п-м-г-о / п-м-г-а- -------------------------- Коме си помогао / помогла? 0
Ko-- s--pomog-o-- p--o--a? K--- s- p------ / p------- K-m- s- p-m-g-o / p-m-g-a- -------------------------- Kome si pomogao / pomogla?
Кому ти написав / написала? К--е--------о-/ -ис---? К--- с- п---- / п------ К-м- с- п-с-о / п-с-л-? ----------------------- Коме си писао / писала? 0
K-me si---s-o-/-pisal-? K--- s- p---- / p------ K-m- s- p-s-o / p-s-l-? ----------------------- Kome si pisao / pisala?
Кому ти відповів / відповіла? К--е си --говор-о-- о-г--ор-ла? К--- с- о-------- / о---------- К-м- с- о-г-в-р-о / о-г-в-р-л-? ------------------------------- Коме си одговорио / одговорила? 0
K----s---dgovori- - --g--o-ila? K--- s- o-------- / o---------- K-m- s- o-g-v-r-o / o-g-v-r-l-? ------------------------------- Kome si odgovorio / odgovorila?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Двомовність поліпшує слух

Люди, які розмовляють двома мовами, чують краще. Вони можуть більш точно розрізняти різні звуки. Такий результат отримано в американських дослідженнях. Дослідники протестували багато підлітків. Частина випробуваних виросли як двомовні. Ці підлітки говорили англійською та іспанською. Друга частина тест-осіб говорила тільки англійською. Молоді люди повинні були вислухати один певний склад. Це склад «да». Він не належить ні до якої з обох мов. Склади було озвучено для випробуваних за допомогою навушників. В цей час за допомогою електродів вимірялася активність їх мозку. Після цього тесту підлітки повинні були вислухати склади ще раз. Але цього разу повинні були слухати разом з сильним шумом. Це були різні голоси, які вимовляли безглузді речення. Двомовні реагували на склади дуже сильно. Їх мозок виявляв велику активність. Вони могли точно ідентифікувати склади разом і без заважаючих шумів. Одномовні випробувані цього зробити не могли. Їх слух був не такий хороший, як слух двомовних випробуваних. Результат експерименту здивував дослідників. До цих пір було відомо, що музиканти мають особливо гарний слух. Але здається, що також двомовність тренує слух. Двомовні постійно зіставляють між собою різні звуки. Завдяки цьому мозок повинен розвивати нові здібності. Він вчиться точно відрізняти різні мовні подразнення. Дослідники тепер тестують, як мовні навички впливають на мозок. Можливо, слух також отримує користь, коли пізніше вчать мови…