Розмовник

uk Щось обґрунтовувати 3   »   lv kaut ko pamatot 3

77 [сімдесят сім]

Щось обґрунтовувати 3

Щось обґрунтовувати 3

77 [septiņdesmit septiņi]

kaut ko pamatot 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська латиська Відтворити більше
Чому Ви не їсте торта? K-p-c -ūs ne------o--i? K---- J-- n----- t----- K-p-c J-s n-ē-a- t-r-i- ----------------------- Kāpēc Jūs neēdat torti? 0
Я мушу схуднути. M-n -ā-a--z------ar-. M-- j--------- s----- M-n j-s-m-z-n- s-a-s- --------------------- Man jāsamazina svars. 0
Я його не їм, тому що я мушу схуднути. Es----d-, jo-m------a---i-a-sva--. E- n----- j- m-- j--------- s----- E- n-ē-u- j- m-n j-s-m-z-n- s-a-s- ---------------------------------- Es neēdu, jo man jāsamazina svars. 0
Чому Ви не п’єте пива? K-pē- --s---dz-----al-? K---- J-- n------- a--- K-p-c J-s n-d-e-a- a-u- ----------------------- Kāpēc Jūs nedzerat alu? 0
Я повинен / повинна ще їхати. M-n---- j-brau-. M-- v-- j------- M-n v-l j-b-a-c- ---------------- Man vēl jābrauc. 0
Я його не п’ю, тому що я повинен / повинна ще їхати. E-------d-eru---- man --l --b--uc. E- t- n------- j- m-- v-- j------- E- t- n-d-e-u- j- m-n v-l j-b-a-c- ---------------------------------- Es to nedzeru, jo man vēl jābrauc. 0
Чому ти не п’єш кави? K-pē--t---e-----k-----? K---- t- n----- k------ K-p-c t- n-d-e- k-f-j-? ----------------------- Kāpēc tu nedzer kafiju? 0
Вона холодна. T- i- -u--ta. T- i- a------ T- i- a-k-t-. ------------- Tā ir auksta. 0
Я її не п’ю, тому що вона холодна. E- to-ne-z---,-j- -ā-ir ------. E- t- n------- j- t- i- a------ E- t- n-d-e-u- j- t- i- a-k-t-. ------------------------------- Es to nedzeru, jo tā ir auksta. 0
Чому ти не п’єш чаю? Kāp-c-t- n-dze- -ē--? K---- t- n----- t---- K-p-c t- n-d-e- t-j-? --------------------- Kāpēc tu nedzer tēju? 0
Я не маю цукру. Ma---av-c-ku--. M-- n-- c------ M-n n-v c-k-r-. --------------- Man nav cukura. 0
Я його не п’ю, тому що я не маю цукру. Es--o-ned-e--- -- -an--av-cuk-ra. E- t- n------- j- m-- n-- c------ E- t- n-d-e-u- j- m-n n-v c-k-r-. --------------------------------- Es to nedzeru, jo man nav cukura. 0
Чому Ви не їсте суп? K-p-c-Jū- --ē--- z-p-? K---- J-- n----- z---- K-p-c J-s n-ē-a- z-p-? ---------------------- Kāpēc Jūs neēdat zupu? 0
Я його не замовляв / замовляла. Es to n-pas-t--u. E- t- n---------- E- t- n-p-s-t-j-. ----------------- Es to nepasūtīju. 0
Я його не їм, тому що я його не замовляв / замовляла. Es to neēd-, ----ep-----j-. E- t- n----- j- n---------- E- t- n-ē-u- j- n-p-s-t-j-. --------------------------- Es to neēdu, jo nepasūtīju. 0
Чому Ви не їсте м’яса? Kā--c Jūs-n--da- --ļu? K---- J-- n----- g---- K-p-c J-s n-ē-a- g-ļ-? ---------------------- Kāpēc Jūs neēdat gaļu? 0
Я вегетаріанець. E- -smu v-------e--. E- e--- v----------- E- e-m- v-ģ-t-r-e-e- -------------------- Es esmu veģetāriete. 0
Я не їм це, тому що я вегетаріанець. E- t- n-ē-u, -- esm---eģet-ri-t-. E- t- n----- j- e--- v----------- E- t- n-ē-u- j- e-m- v-ģ-t-r-e-e- --------------------------------- Es to neēdu, jo esmu veģetāriete. 0

Жести допомагають при вивченні слів

Коли ми вчимо слова, наш мозок багато працює. Він повинен запам’ятати нове слово. Але ми можемо свій мозок під час навчання також підтримати. Це відбувається за допомогою жестів. Жести допомагають нашій пам’яті. Слова можна краще запам’ятати, якщо при цьому застосовувати жести. Це однозначно доведено одним дослідженням. Дослідники дали змогу випробуваним вчити слова. Ці слова в дійсності не існують. Вони належали штучній мові. Деякі слова пред’являли випробуваним з жестами. Це означає, тест-особи не лише чули чи читали слова. Значення слів також імітували за допомогою жестів. Під час навчання заміряли активність мозку. При цьому дослідники зробили цікаве відкриття. Під час вивчення слів разом з жестами були активні більше ділянок мозку. Наряду з мовними центрами активність виявляли також сенсомотоні ділянки. Ця додаткова активність мозку має вплив на нашу пам’ять. Під час вивчення з жестами утворюються складні мережі. Ці мережі зберігають слово в багатьох місцях мозку. Так слова можуть оброблятися більш ефективно. Коли ми хочемо їх використовувати, наш мозок знаходить їх швидше. Вони також краще зберігаються. Але важливо те, що жести мають зв’язок зі словом. Наш мозок розпізнає, коли слово і жест не співпадають. Нові знання могли б привести нас до нових методик навчання. Люди, які мало знають про мови, часто вчаться повільно. Можливо, вони будуть вчитися легше, якщо вони імітуватимуть слова тілом…