Розмовник

uk В ресторані 2   »   hr U restoranu 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [trideset]

U restoranu 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. Sok-o- -ab-ke----l--. S-- o- j------ m----- S-k o- j-b-k-, m-l-m- --------------------- Sok od jabuke, molim. 0
Лимонад, будь-ласка. L--un--u, mol--. L-------- m----- L-m-n-d-, m-l-m- ---------------- Limunadu, molim. 0
Томатний сік, будь-ласка. So- o--ra---ce, ---i-. S-- o- r------- m----- S-k o- r-j-i-e- m-l-m- ---------------------- Sok od rajčice, molim. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. Ja -----a----ašu-cr----v-n-. J- b-- r--- č--- c---- v---- J- b-h r-d- č-š- c-n-g v-n-. ---------------------------- Ja bih rado čašu crnog vina. 0
Я б випив / випила келих білого вина. Ja-bi--ra-o--aš- -ije-og-vina. J- b-- r--- č--- b------ v---- J- b-h r-d- č-š- b-j-l-g v-n-. ------------------------------ Ja bih rado čašu bijelog vina. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. J- -------o--o-u-p-----c-. J- b-- r--- b--- p-------- J- b-h r-d- b-c- p-e-u-c-. -------------------------- Ja bih rado bocu pjenušca. 0
Ти любиш рибу? Voli- ---r--u? V---- l- r---- V-l-š l- r-b-? -------------- Voliš li ribu? 0
Ти любиш яловичину? Voliš-li-g-ved-n-? V---- l- g-------- V-l-š l- g-v-d-n-? ------------------ Voliš li govedinu? 0
Ти любиш свинину? V-l---li sv--j--i-u? V---- l- s---------- V-l-š l- s-i-j-t-n-? -------------------- Voliš li svinjetinu? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. H-io /--tje-a--ih n-š-- -ez -e--. H--- / h----- b-- n---- b-- m---- H-i- / h-j-l- b-h n-š-o b-z m-s-. --------------------------------- Htio / htjela bih nešto bez mesa. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. Ht-o-- h-je-- bih-------sa-po--će-. H--- / h----- b-- p---- s- p------- H-i- / h-j-l- b-h p-a-u s- p-v-ć-m- ----------------------------------- Htio / htjela bih platu sa povrćem. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. H--- - ht--la b---n-što-š-o n-----je ---o. H--- / h----- b-- n---- š-- n- t---- d---- H-i- / h-j-l- b-h n-š-o š-o n- t-a-e d-g-. ------------------------------------------ Htio / htjela bih nešto što ne traje dugo. 0
Ви хочете це з рисом? Žel--e--- -o s----om? Ž----- l- t- s r----- Ž-l-t- l- t- s r-ž-m- --------------------- Želite li to s rižom? 0
Ви хочете це з макаронами? Že-ite--- -o---t-e-te-i-o-? Ž----- l- t- s t----------- Ž-l-t- l- t- s t-e-t-n-n-m- --------------------------- Želite li to s tjesteninom? 0
Ви хочете це з картоплею? Želi-e li----- k---p-ro-? Ž----- l- t- s k--------- Ž-l-t- l- t- s k-u-p-r-m- ------------------------- Želite li to s krumpirom? 0
Це мені не смакує. To--i --je-uk-sno. T- m- n--- u------ T- m- n-j- u-u-n-. ------------------ To mi nije ukusno. 0
Їжа холодна. Jelo-j-----d--. J--- j- h------ J-l- j- h-a-n-. --------------- Jelo je hladno. 0
Я цього не замовляв / замовляла. T- -----sa- n-r--i--/-naru--la. T- j- n---- n------ / n-------- T- j- n-s-m n-r-č-o / n-r-č-l-. ------------------------------- To ja nisam naručio / naručila. 0

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !