Розмовник

uk В ресторані 2   »   ca Al restaurant 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [trenta]

Al restaurant 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська каталанська Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. U--s-c ----o-a--s- us p--u. U- s-- d- p---- s- u- p---- U- s-c d- p-m-, s- u- p-a-. --------------------------- Un suc de poma, si us plau. 0
Лимонад, будь-ласка. U-- l--m---d-, -i--s plau. U-- l--------- s- u- p---- U-a l-i-o-a-a- s- u- p-a-. -------------------------- Una llimonada, si us plau. 0
Томатний сік, будь-ласка. U- -u--de-t--àq---,-si ----lau. U- s-- d- t-------- s- u- p---- U- s-c d- t-m-q-e-, s- u- p-a-. ------------------------------- Un suc de tomàquet, si us plau. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. M’a--a----a-u----opa de--i-n--r-. M---------- u-- c--- d- v- n----- M-a-r-d-r-a u-a c-p- d- v- n-g-e- --------------------------------- M’agradaria una copa de vi negre. 0
Я б випив / випила келих білого вина. M’----d-ria-u-a----a d---i --an-. M---------- u-- c--- d- v- b----- M-a-r-d-r-a u-a c-p- d- v- b-a-c- --------------------------------- M’agradaria una copa de vi blanc. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. M’a--ada-i- -n- a-p-lla -e-xa-----. M---------- u-- a------ d- x------- M-a-r-d-r-a u-a a-p-l-a d- x-m-a-y- ----------------------------------- M’agradaria una ampolla de xampany. 0
Ти любиш рибу? T’a--ada -- -e--? T------- e- p---- T-a-r-d- e- p-i-? ----------------- T’agrada el peix? 0
Ти любиш яловичину? T------- -a--arn? T------- l- c---- T-a-r-d- l- c-r-? ----------------- T’agrada la carn? 0
Ти любиш свинину? T’-gra-a e--po-c? T------- e- p---- T-a-r-d- e- p-r-? ----------------- T’agrada el porc? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. D------ri- un -lat ---se ---n. D--------- u- p--- s---- c---- D-s-t-a-i- u- p-a- s-n-e c-r-. ------------------------------ Desitjaria un plat sense carn. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. De---ja-i--un-pl-- de ve-dur--. D--------- u- p--- d- v-------- D-s-t-a-i- u- p-a- d- v-r-u-e-. ------------------------------- Desitjaria un plat de verdures. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. M’-g--da-i- -na---s---u--n- -rigu----ire-t----. M---------- u-- c--- q-- n- t----- g---- t----- M-a-r-d-r-a u-a c-s- q-e n- t-i-u- g-i-e t-m-s- ----------------------------------------------- M’agradaria una cosa que no trigui gaire temps. 0
Ви хочете це з рисом? Vo---c--p--yam--t d’a-rò-? V-- a------------ d------- V-l a-o-p-n-a-e-t d-a-r-s- -------------------------- Vol acompanyament d’arròs? 0
Ви хочете це з макаронами? V-l ---m--n-a-e-t d----st--- -i----? V-- a------------ d- p---- / f------ V-l a-o-p-n-a-e-t d- p-s-a / f-d-u-? ------------------------------------ Vol acompanyament de pasta / fideus? 0
Ви хочете це з картоплею? V-------pan---ent de-patates? V-- a------------ d- p------- V-l a-o-p-n-a-e-t d- p-t-t-s- ----------------------------- Vol acompanyament de patates? 0
Це мені не смакує. (Ai-ò-----m-a-r---. (----- n- m-------- (-i-ò- n- m-a-r-d-. ------------------- (Això) no m’agrada. 0
Їжа холодна. E--m---ar---t- fred. E- m----- e--- f---- E- m-n-a- e-t- f-e-. -------------------- El menjar està fred. 0
Я цього не замовляв / замовляла. Això ---és-e----e--- de---a-. A--- n- é- e- q-- h- d------- A-x- n- é- e- q-e h- d-m-n-t- ----------------------------- Això no és el que he demanat. 0

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !