Розмовник

uk В ресторані 2   »   ro La restaurant 2

30 [тридцять]

В ресторані 2

В ресторані 2

30 [treizeci]

La restaurant 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Яблучний сік, будь-ласка. U----c-d- m--e, v- ro-. U- s-- d- m---- v- r--- U- s-c d- m-r-, v- r-g- ----------------------- Un suc de mere, vă rog. 0
Лимонад, будь-ласка. O li-on-dă---- --g. O l-------- v- r--- O l-m-n-d-, v- r-g- ------------------- O limonadă, vă rog. 0
Томатний сік, будь-ласка. U- --- d- ro-i-, ---r-g. U- s-- d- r----- v- r--- U- s-c d- r-ş-i- v- r-g- ------------------------ Un suc de roşii, vă rog. 0
Я б випив / випила келих червоного вина. Aş do----- ---a- -- v---roş-. A- d--- u- p---- c- v-- r---- A- d-r- u- p-h-r c- v-n r-ş-. ----------------------------- Aş dori un pahar cu vin roşu. 0
Я б випив / випила келих білого вина. A- -ori-un-p---- cu -in alb. A- d--- u- p---- c- v-- a--- A- d-r- u- p-h-r c- v-n a-b- ---------------------------- Aş dori un pahar cu vin alb. 0
Мені, будь-ласка, пляшку шампанського. A--do-i-o---i-l- -e -a----i-. A- d--- o s----- d- ş-------- A- d-r- o s-i-l- d- ş-m-a-i-. ----------------------------- Aş dori o sticlă de şampanie. 0
Ти любиш рибу? Îţi -lace p-ş--l-? Î-- p---- p------- Î-i p-a-e p-ş-e-e- ------------------ Îţi place peştele? 0
Ти любиш яловичину? Î-- p-a-- -arn-a ---vit-? Î-- p---- c----- d- v---- Î-i p-a-e c-r-e- d- v-t-? ------------------------- Îţi place carnea de vită? 0
Ти любиш свинину? Î------ce carne- de ----? Î-- p---- c----- d- p---- Î-i p-a-e c-r-e- d- p-r-? ------------------------- Îţi place carnea de porc? 0
Я хотів би / хотіла б щось без м’яса. A--d-r---e-- f--- -arn-. A- d--- c--- f--- c----- A- d-r- c-v- f-r- c-r-e- ------------------------ Aş dori ceva fără carne. 0
Я хотів би / хотіла б овочеву страву. Aş ---- ---p-a-ou de -egu--. A- d--- u- p----- d- l------ A- d-r- u- p-a-o- d- l-g-m-. ---------------------------- Aş dori un platou de legume. 0
Я хочу щось, на що не треба довго чекати. A--d-ri--eva ----u-d-r---- mu--. A- d--- c--- c- n- d------ m---- A- d-r- c-v- c- n- d-r-a-ă m-l-. -------------------------------- Aş dori ceva ce nu durează mult. 0
Ви хочете це з рисом? D-riţ---u -rez? D----- c- o---- D-r-ţ- c- o-e-? --------------- Doriţi cu orez? 0
Ви хочете це з макаронами? Dor--i cu-pa-t-? D----- c- p----- D-r-ţ- c- p-s-e- ---------------- Doriţi cu paste? 0
Ви хочете це з картоплею? Dori-- ---c--to-i? D----- c- c------- D-r-ţ- c- c-r-o-i- ------------------ Doriţi cu cartofi? 0
Це мені не смакує. A--a ---m- --ace. A--- n---- p----- A-t- n---i p-a-e- ----------------- Asta nu-mi place. 0
Їжа холодна. Mâ-ca--- e-t---ec-. M------- e--- r---- M-n-a-e- e-t- r-c-. ------------------- Mâncarea este rece. 0
Я цього не замовляв / замовляла. N--ast- -- c----d-t. N- a--- a- c-------- N- a-t- a- c-m-n-a-. -------------------- Nu asta am comandat. 0

Мова та реклама

Реклама являє собою особливу форму комунікації. Вона прагне встановити контакт між виробником та споживачем. Як і кожен вид комунікації, вона також має довгу історію. Вже в давнину реклама використовувалася політиками чи в тавернах. Мова реклами використовує особливі елементи риторики. Адже вона має мету, отже є спланованою комунікацією. Ми повинні звернути увагу, наш інтерес повинен прокинутися. Але насамперед ми повинні отримати позитивний настрій на продукт і купити його. Через це мова реклами часто дуже проста. Використовується мало слів і прості салогани. Тому наша пам’ять повинна бути в змозі добре запам’ятати зміст. Певні типи слів, як прикметники та найвищий ступінь, є частими. Вони описують продукт як особливо привабливий. Тому мова реклами часто дуже позитивно забарвлена. Що цікаво, те що на мову реклами завжди впливає культура. Це означає, що мова реклами багато розповідає нам про суспільство. В багатьох країнах сьогодні домінують такі поняття як краса і молодість. Слова майбутнє та надійність також зустрічаються дуже часто. Особливо охоче у західних країнах використовують англійську. Англійська вважається за сучасну та міжнародну. Тим самим вона пасує до технічних виробів. Елементи з романських мов використовують для вираження почуттів насолоди та пристрасті. Їх охоче вживають для харчових продуктів та косметики. Хто використовує діалект, бажає наголошувати такі цінності як батьківщина та традиція. Назви продуктів часто є неологізмами, тобто заново створеними словами. Часто вони не мають ніякого смислу, а лише приємне звучання. Але деякі назви продуктів можуть також робити кар’єру. Назва пилососу навіть стала дієсловом – to hoover !