Розмовник

uk На природі   »   sl V naravi

26 [двадцять шість]

На природі

На природі

26 [šestindvajset]

V naravi

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Бачиш там вежу? V-d-š --m-st-lp? V---- t-- s----- V-d-š t-m s-o-p- ---------------- Vidiš tam stolp? 0
Бачиш там гору? Vi-i---a- g-ro? V---- t-- g---- V-d-š t-m g-r-? --------------- Vidiš tam goro? 0
Бачиш там село? Vid-- --m--a-? V---- t-- v--- V-d-š t-m v-s- -------------- Vidiš tam vas? 0
Бачиш там річку? V-d-- ------k-? V---- t-- r---- V-d-š t-m r-k-? --------------- Vidiš tam reko? 0
Бачиш там міст? Vi----t-m mo-t? V---- t-- m---- V-d-š t-m m-s-? --------------- Vidiš tam most? 0
Бачиш там озеро? V---š--am--e-er-? V---- t-- j------ V-d-š t-m j-z-r-? ----------------- Vidiš tam jezero? 0
Той птах мені подобається. Ti-ti-pt-- tam mi-je-v---. T---- p--- t-- m- j- v---- T-s-i p-i- t-m m- j- v-e-. -------------------------- Tisti ptič tam mi je všeč. 0
Те дерево мені подобається. D-evo ----mi--e-v--č. D---- t-- m- j- v---- D-e-o t-m m- j- v-e-. --------------------- Drevo tam mi je všeč. 0
Той камінь мені подобається. T- -a-e--t------- -- --eč. T- k---- t---- m- j- v---- T- k-m-n t-k-j m- j- v-e-. -------------------------- Ta kamen tukaj mi je všeč. 0
Той парк мені подобається. T- -ark-m-----v-e-. T- p--- m- j- v---- T- p-r- m- j- v-e-. ------------------- Ta park mi je všeč. 0
Той сад мені подобається. T- -rt--- -- v---. T- v-- m- j- v---- T- v-t m- j- v-e-. ------------------ Ta vrt mi je všeč. 0
Та квітка мені подобається. Te -ož--t-k---so mi -še-. T- r--- t---- s- m- v---- T- r-ž- t-k-j s- m- v-e-. ------------------------- Te rože tukaj so mi všeč. 0
Я вважаю це гарним. To s---i -d--lj-bko. T- s- m- z-- l------ T- s- m- z-i l-u-k-. -------------------- To se mi zdi ljubko. 0
Я вважаю це цікавим. T---e-mi-zd--zan--ivo. T- s- m- z-- z-------- T- s- m- z-i z-n-m-v-. ---------------------- To se mi zdi zanimivo. 0
Я вважаю це чудовим. To -e-----d--č-----t-. T- s- m- z-- č-------- T- s- m- z-i č-d-v-t-. ---------------------- To se mi zdi čudovito. 0
Я вважаю це бридким. To-s---- -d- grd-. T- s- m- z-- g---- T- s- m- z-i g-d-. ------------------ To se mi zdi grdo. 0
Я вважаю це нудним. To s- -i z-- d-----a-no. T- s- m- z-- d---------- T- s- m- z-i d-l-o-a-n-. ------------------------ To se mi zdi dolgočasno. 0
Я вважаю це страшним. T--s--mi-zdi s-r-šno. T- s- m- z-- s------- T- s- m- z-i s-r-š-o- --------------------- To se mi zdi strašno. 0

Мови і прислів’я

В кожній мові є прислів’я. Отже прислів’я є важливою складовою частиною національної ідентичності. У прислів’ях відображаються цінності та норми країни. Їх форми повсюдно відомі та усталені, тобто є незмінними. Прислів’я завжди короткі і виразні. В них часто використовуються метафори. Багато прислів’їв мають поетичну структуру. Більшість прислів’їв дають нам поради та правила поведінки. Але деякі прислів’я також явно критикують. Дуже часто прислів’я використовують стереотипи. Таким чином, мова йде про дещо типове для інших країн та народів. Прислів’я мають довгу традицію. Вже Аристотель високо цінував їх як короткі філософські вислови. В риториці та літературі вони виступають важливими стилістичними засобами. Їх особливість полягає в тім, що вони завжди залишаються актуальними. В лінгвістиці ними займається окрема дисципліна. Багато прислів’їв існує у багатьох мовах. При цьому вони можуть бути лексично схожими. Тоді люди різних мов використовують однакові слова. Гавкучий собака не кусає, Bellende Hunde beißen nicht, Perro que ladra no muerde. (UA-DE-ES) Інші прислів’я однакові семантично. Це означає, один і той же зміст передається іншими словами. Називати речі своїми іменами. Appeler un chat un chat, Dire pane al pane e vino al vino. (UA-FR-IT) Так прислів’я допомагають нам розуміти інші народи та культури. Найцікавішими є всесвітньо відомі прислів’я. В них йдеться про «великі» теми людського життя. Тобто ці прислів’я стосуються універсального досвіду. Вони показують: ми всі однакові – байдуже, якою мовою ми розмовляємо!