Розмовник

uk Почуття   »   sl Čustva

56 [п’ятдесят шість]

Почуття

Почуття

56 [šestinpetdeset]

Čustva

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Мати бажання U-iva-i U------ U-i-a-i ------- Uživati 0
Ми маємо бажання. Mi -ž-vamo---e ----o p--j-tno-- --M-------e--e--u--v-va--s- ----a -ri--tno-. M- u------ (-- i---- p--------- / M---- (------ u------ (-- i---- p--------- M- u-i-a-o (-e i-a-o p-i-e-n-)- / M-d-a (-e-v-) u-i-a-a (-e i-a-a p-i-e-n-)- ---------------------------------------------------------------------------- Mi uživamo (se imamo prijetno). / Midva (Medve) uživava (se imava prijetno). 0
Ми не маємо бажання. Ne-uživamo -u--vava). N- u------ (--------- N- u-i-a-o (-ž-v-v-)- --------------------- Ne uživamo (uživava). 0
Боятися. b--- -e b--- s- b-t- s- ------- bati se 0
Я боюся. B-ji- se. B---- s-- B-j-m s-. --------- Bojim se. 0
Я не боюся. N--bo-im se. N- b---- s-- N- b-j-m s-. ------------ Ne bojim se. 0
Мати час ime-i --s i---- č-- i-e-i č-s --------- imeti čas 0
Він має час. On-ima čas. O- i-- č--- O- i-a č-s- ----------- On ima čas. 0
Він не має часу. On ---a -a--. O- n--- č---- O- n-m- č-s-. ------------- On nima časa. 0
Нудьгувати d-l--ča-i---se d---------- s- d-l-o-a-i-i s- -------------- dolgočasiti se 0
Вона нудьгує. Ona se do-g--a----(-j-j je dolgča-.) O-- s- d--------- (---- j- d-------- O-a s- d-l-o-a-i- (-j-j j- d-l-č-s-) ------------------------------------ Ona se dolgočasi. (Njej je dolgčas.) 0
Вона не нудьгує. Ona s---- d----č-s-.-(Nj-- -- do--ča-.) O-- s- n- d--------- (---- n- d-------- O-a s- n- d-l-o-a-i- (-j-j n- d-l-č-s-) --------------------------------------- Ona se ne dolgočasi. (Njej ni dolgčas.) 0
Бути голодним b--i lač-n b--- l---- b-t- l-č-n ---------- biti lačen 0
Ви голодні? A-i---e------? A-- s-- l----- A-i s-e l-č-i- -------------- Ali ste lačni? 0
Ви не голодні? Ali--is-e---č-i? A-- n---- l----- A-i n-s-e l-č-i- ---------------- Ali niste lačni? 0
Мати спрагу biti -ejen b--- ž---- b-t- ž-j-n ---------- biti žejen 0
Вони мають спрагу. Vi-st--ž-j--- (V----e-ž-j-e-) V- s-- ž----- (-- s-- ž------ V- s-e ž-j-i- (-e s-e ž-j-e-) ----------------------------- Vi ste žejni. (Ve ste žejne.) 0
Вони не мають спраги. Vi ni--e---j-i- (-- n-s-e ž-----) V- n---- ž----- (-- n---- ž------ V- n-s-e ž-j-i- (-e n-s-e ž-j-e-) --------------------------------- Vi niste žejni. (Ve niste žejne.) 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Таємні мови

За допомогою мов ми бажаємо повідомляти іншим, що ми думаємо або відчуваємо. Тобто, порозуміння є найважливішим завданням мови. Але інколи люди не хочуть, щоб їх зрозуміли всі. Тоді вони вигадують таємні мови. Таємні мови приваблюють людей вже тисячоліття. Юлій Цезар, наприклад, мав власну таємну мову. Він відправляв зашифровані послання в усі області своєї імперії. Його вороги не могли читати закодовані повідомлення. Тайні мови є захищеною комунікацією. За допомогою таємних мов ми відрізняємося від інших. Ми показуємо, що ми належимо до особливої групи. Чому ми використовуємо таємні мови – є різні причини. Закохані в усі часи листувалися зашифрованими текстами. Певні професійні групи також завжди мали власні мови. Так, є мови магів, злодіїв і комерсантів. Але найчастіше таємні мови використовуються для політичних цілей. Майже в усіх війнах розробляються таємні мови. Військові та спеціальні служби безпеки мають власних експертів з таємних мов. Наука шифрування називається криптологія. Сучасні коди основані на складних математичних формулах. Їх дуже важко розшифрувати. Без зашифрованої мови наше життя було б вже немислиме. Сьогодні повсюдно працюють з зашифрованими даними. Кредитні картки та E-Mails – все функціонує з кодами. Особливо діти вважають таємні мови цікавими. Вони полюбляють обмінюватися зі своїми друзями таємними повідомленнями. Для розвитку дітей таємні мови навіть корисні… Вони сприяють творчості та чуттю мови!