Розмовник

uk Покупки   »   sl Nakupovanje

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [štiriinpetdeset]

Nakupovanje

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Ra--a)--i ---i-(-- dar-lo. R----- b- k------- d------ R-d-a- b- k-p-l-a- d-r-l-. -------------------------- Rad(a) bi kupil(a) darilo. 0
Але не дуже дорогий. Ven--r -- p-e-r-go. V----- n- p-------- V-n-a- n- p-e-r-g-. ------------------- Vendar ne predrago. 0
Можливо сумку? Mo-da t-rbi-o? M---- t------- M-r-a t-r-i-o- -------------- Morda torbico? 0
Якого кольору Ви б хотіли? V k-kš-i b-r---j----li-e? V k----- b---- j- ž------ V k-k-n- b-r-i j- ž-l-t-? ------------------------- V kakšni barvi jo želite? 0
Чорного, коричневого чи білого? V-čr--, --a---ali be--? V č---- r---- a-- b---- V č-n-, r-a-i a-i b-l-? ----------------------- V črni, rjavi ali beli? 0
Велику чи маленьку? Vel-k- --i-----no? V----- a-- m------ V-l-k- a-i m-j-n-? ------------------ Veliko ali majhno? 0
Чи можу я на цю глянути? Si lahk---ol----g----m? S- l---- t--- p-------- S- l-h-o t-l- p-g-e-a-? ----------------------- Si lahko tole pogledam? 0
Вона шкіряна? Je --l- i- --n-a? J- t--- i- u----- J- t-l- i- u-n-a- ----------------- Je tale iz usnja? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? Ali -z-u--t-e-s-o-i? A-- i- u----- s----- A-i i- u-e-n- s-o-i- -------------------- Ali iz umetne snovi? 0
Зі шкіри, звичайно. Sev-d---e----u-nj-. S----- j- i- u----- S-v-d- j- i- u-n-a- ------------------- Seveda je iz usnja. 0
Це дуже хороша якість. J-----o-dobre--ak--os-i. J- z--- d---- k--------- J- z-l- d-b-e k-k-v-s-i- ------------------------ Je zelo dobre kakovosti. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. I- t- -o-bi---je --sn--no---l--p--e--. I- t- t------ j- r------- z--- p------ I- t- t-r-i-a j- r-s-i-n- z-l- p-c-n-. -------------------------------------- In ta torbica je resnično zelo poceni. 0
Ця мені подобається. Vš---m--j-. V--- m- j-- V-e- m- j-. ----------- Všeč mi je. 0
Я цю візьму. V--m---j-. V----- j-- V-a-e- j-. ---------- Vzamem jo. 0
Чи можу я цю обміняти? J- la-k--kas-e----o-oč-----enj--? J- l---- k------ m----- z-------- J- l-h-o k-s-e-e m-g-č- z-m-n-a-? --------------------------------- Jo lahko kasneje mogoče zamenjam? 0
Звичайно. Se-e-a. S------ S-v-d-. ------- Seveda. 0
Ми запакуємо її як подарунок. Jo--o-- --paki---i---- d-rilo. J- b--- z--------- k-- d------ J- b-m- z-p-k-r-l- k-t d-r-l-. ------------------------------ Jo bomo zapakirali kot darilo. 0
Каса там. T-m--e--lagaj--. T-- j- b-------- T-m j- b-a-a-n-. ---------------- Tam je blagajna. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…