Slovníček fráz

sk Na letisku   »   uk В аеропорту

35 [tridsaťpäť]

Na letisku

Na letisku

35 [тридцять п’ять]

35 [trydtsyatʹ pʺyatʹ]

В аеропорту

[V aeroportu]

Vyberte, ako chcete vidieť preklad:   
slovenčina ukrajinčina Prehrať Viac
Chcel /-a by som rezervovať let do Atén. Я-хо-ів -- / х--і-- -- ---ро--------ви-о---- -ф--. Я хотів би / хотіла би забронювати квиток до Афін. Я х-т-в б- / х-т-л- б- з-б-о-ю-а-и к-и-о- д- А-і-. -------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла би забронювати квиток до Афін. 0
Y- ---ti--by-- -h-ti-- b- za--onyu--t- k--t-k -- -f--. YA khotiv by / khotila by zabronyuvaty kvytok do Afin. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b- z-b-o-y-v-t- k-y-o- d- A-i-. ------------------------------------------------------ YA khotiv by / khotila by zabronyuvaty kvytok do Afin.
Je to priamy let? Це------й ре-с? Це прямий рейс? Ц- п-я-и- р-й-? --------------- Це прямий рейс? 0
Tse p----y-̆--e-̆-? Tse pryamyy- rey-s? T-e p-y-m-y- r-y-s- ------------------- Tse pryamyy̆ rey̆s?
Prosím si miesto pri okne, nefajčiar. Б-дь-ла--а,-м-сце ---я -ік----------ку-я---. Будь-ласка, місце біля вікна, для некурящих. Б-д---а-к-, м-с-е б-л- в-к-а- д-я н-к-р-щ-х- -------------------------------------------- Будь-ласка, місце біля вікна, для некурящих. 0
Bud--l-ska- mist-e -i--a-vikna, d-y- -e----a-hc-y-h. Budʹ-laska, mistse bilya vikna, dlya nekuryashchykh. B-d---a-k-, m-s-s- b-l-a v-k-a- d-y- n-k-r-a-h-h-k-. ---------------------------------------------------- Budʹ-laska, mistse bilya vikna, dlya nekuryashchykh.
Chcel /-a by som potvrdiť svoju rezerváciu. Я-хотів б-------іл- -- -ід----д--и-м-- -ро-ю. Я хотів би / хотіла би підтвердити мою броню. Я х-т-в б- / х-т-л- б- п-д-в-р-и-и м-ю б-о-ю- --------------------------------------------- Я хотів би / хотіла би підтвердити мою броню. 0
YA ----iv -y-/-kh-t--- b- pidt--r-yt----yu-b-onyu. YA khotiv by / khotila by pidtverdyty moyu bronyu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b- p-d-v-r-y-y m-y- b-o-y-. -------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila by pidtverdyty moyu bronyu.
Chcel /-a by som stornovať svoju rezerváciu. Я хо------ /--оті-- б- -касу---- м-ю б-оню. Я хотів би / хотіла би скасувати мою броню. Я х-т-в б- / х-т-л- б- с-а-у-а-и м-ю б-о-ю- ------------------------------------------- Я хотів би / хотіла би скасувати мою броню. 0
YA -hoti---y-/--hotil- b---k--uv-ty--o-u --o--u. YA khotiv by / khotila by skasuvaty moyu bronyu. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b- s-a-u-a-y m-y- b-o-y-. ------------------------------------------------ YA khotiv by / khotila by skasuvaty moyu bronyu.
Chcel /-a by som presunúť svoju rezerváciu. Я ---ів -и ---о---а-б--п---нести--а---л-н---м----бр---. Я хотів би / хотіла би перенести замовлення моєї броні. Я х-т-в б- / х-т-л- б- п-р-н-с-и з-м-в-е-н- м-є- б-о-і- ------------------------------------------------------- Я хотів би / хотіла би перенести замовлення моєї броні. 0
Y---ho----b- / --oti-a-----e-ene--y --mo-lenny- m-ye-- -r-n-. YA khotiv by / khotila by perenesty zamovlennya moyei- broni. Y- k-o-i- b- / k-o-i-a b- p-r-n-s-y z-m-v-e-n-a m-y-i- b-o-i- ------------------------------------------------------------- YA khotiv by / khotila by perenesty zamovlennya moyeï broni.
Kedy letí ďalšie lietadlo do Ríma? Ко-и--а-----чий---й- -о-Р-му? Коли найближчий рейс до Риму? К-л- н-й-л-ж-и- р-й- д- Р-м-? ----------------------------- Коли найближчий рейс до Риму? 0
K-l- na------hc-y-- ----- d- --mu? Koly nay-blyzhchyy- rey-s do Rymu? K-l- n-y-b-y-h-h-y- r-y-s d- R-m-? ---------------------------------- Koly nay̆blyzhchyy̆ rey̆s do Rymu?
Sú ešte dve miesta voľné? Є--- д-а--іл---х-мі---? Є ще два вільних місця? Є щ- д-а в-л-н-х м-с-я- ----------------------- Є ще два вільних місця? 0
Y---h--e d----------h---st-ya? YE shche dva vilʹnykh mistsya? Y- s-c-e d-a v-l-n-k- m-s-s-a- ------------------------------ YE shche dva vilʹnykh mistsya?
Nie, máme už len jedno voľné miesto. Н-, - --ш- о--- в--ьне мі-ц-. Ні, є лише одне вільне місце. Н-, є л-ш- о-н- в-л-н- м-с-е- ----------------------------- Ні, є лише одне вільне місце. 0
Ni,-ye --sh- odn- vi-----mi---e. Ni, ye lyshe odne vilʹne mistse. N-, y- l-s-e o-n- v-l-n- m-s-s-. -------------------------------- Ni, ye lyshe odne vilʹne mistse.
Kedy pristaneme? Кол---и пр-з---яєм--я? Коли ми приземляємося? К-л- м- п-и-е-л-є-о-я- ---------------------- Коли ми приземляємося? 0
K-ly-my -r-ze-lya-e--s-a? Koly my pryzemlyayemosya? K-l- m- p-y-e-l-a-e-o-y-? ------------------------- Koly my pryzemlyayemosya?
Kedy tam budeme? К--и -и -----ває--? Коли ми прибуваємо? К-л- м- п-и-у-а-м-? ------------------- Коли ми прибуваємо? 0
Koly m- ----u--yem-? Koly my prybuvayemo? K-l- m- p-y-u-a-e-o- -------------------- Koly my prybuvayemo?
Kedy ide autobus do centra? Кол-----и---автоб-с в це-т---іс--? Коли їздить автобус в центр міста? К-л- ї-д-т- а-т-б-с в ц-н-р м-с-а- ---------------------------------- Коли їздить автобус в центр міста? 0
Ko-y-ïz-ytʹ -vt---s --t--n-- m----? Koly i-zdytʹ avtobus v tsentr mista? K-l- i-z-y-ʹ a-t-b-s v t-e-t- m-s-a- ------------------------------------ Koly ïzdytʹ avtobus v tsentr mista?
Je to váš kufor? Це --ша -а---а? Це Ваша валіза? Ц- В-ш- в-л-з-? --------------- Це Ваша валіза? 0
Ts- Vas------i--? Tse Vasha valiza? T-e V-s-a v-l-z-? ----------------- Tse Vasha valiza?
Je to vaša taška? Ц- Ваш-------? Це Ваша сумка? Ц- В-ш- с-м-а- -------------- Це Ваша сумка? 0
T---Vash- s----? Tse Vasha sumka? T-e V-s-a s-m-a- ---------------- Tse Vasha sumka?
Je to vaša batožina? Це --- баг--? Це Ваш багаж? Ц- В-ш б-г-ж- ------------- Це Ваш багаж? 0
Tse-V-sh----az-? Tse Vash bahazh? T-e V-s- b-h-z-? ---------------- Tse Vash bahazh?
Koľko batožiny si môžem vziať zo sebou? Я----г-то б-г--у - ------зя--? Як багато багажу я можу взяти? Я- б-г-т- б-г-ж- я м-ж- в-я-и- ------------------------------ Як багато багажу я можу взяти? 0
Y---ba-----bah-z---y- -o-----z---y? Yak bahato bahazhu ya mozhu vzyaty? Y-k b-h-t- b-h-z-u y- m-z-u v-y-t-? ----------------------------------- Yak bahato bahazhu ya mozhu vzyaty?
Dvadsať kíl. Дв--ц-т---і-ог-ам. Двадцять кілограм. Д-а-ц-т- к-л-г-а-. ------------------ Двадцять кілограм. 0
Dv-dts---ʹ----ohr-m. Dvadtsyatʹ kilohram. D-a-t-y-t- k-l-h-a-. -------------------- Dvadtsyatʹ kilohram.
Čože, len dvadsať kíl? Щ-, т-л-к----а--ять--іл-гра-? Що, тільки двадцять кілограм? Щ-, т-л-к- д-а-ц-т- к-л-г-а-? ----------------------------- Що, тільки двадцять кілограм? 0
S-ch-, -i--ky dva-t-yatʹ k-l-hr--? Shcho, tilʹky dvadtsyatʹ kilohram? S-c-o- t-l-k- d-a-t-y-t- k-l-h-a-? ---------------------------------- Shcho, tilʹky dvadtsyatʹ kilohram?

Stiahnuť MP3 (.zipované súbory)

Nenašlo sa žiadne video!

Učenie mení mozog

Kto veľa športuje, formuje svoje telo. Evidentne je však možné trénovať aj mozog. To znamená, že kto sa chce dobre naučiť jazyky, nepotrebuje len talent. Rovnako dôležité je pravidelné precvičovanie. Pretože precvičovanie môže pozitívne ovplyvniť štruktúry v mozgu. Zvláštny talent na jazyky je prirodzene väčšinou vrodený. Napriek tomu môže intenzívny tréning určité mozgové štruktúry zmeniť. Objem rečového centra sa zväčší. U ľudí, ktorí veľa precvičujú, dochádza tiež k zmene nervových buniek. Dlho sa verilo, že mozog sa nemení. Platilo, že čo sa nenaučíš ako dieťa, už sa nenaučíš nikdy. Vedci skúmajúci mozog však dospeli k úplne inému záveru. Dokázali, že náš mozog je tvárny po celý život. Možno povedať, že funguje ako sval. Vďaka tomu môže rásť až do vysokého veku. Mozog spracúva každý impulz. Ak je však mozog trénovaný, spracováva impulzy oveľa lepšie. To znamená, že pracuje rýchlejšie a účinnejšie. Tento princíp je rovnaký u mladých aj starších ľudí. Aby sme trénovali mozog, nemusíme sa nutne len učiť. Dobrým cvičením je aj čítanie. Najmä náročná literatúra precvičuje naše rečové centrum. Znamená to, že si rozširujeme slovnú zásobu. Navyše si vylepšujeme cit pre jazyk. Zaujímavé je, že jazyk je spracovávaný nielen v rečovom centre. Nový obsah spracováva tiež oblasť, ktorá kontroluje motoriku. Preto je dôležité čo možno najčastejšie stimulovať celý mozog. Takže cvičte svoje telo AJ svoj mozog!